Останнє оновлення: 11:50 вівторок, 24 вересня
Думка
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Мародерство на крові: Гучний корупційний скандал з розкраданням української армії
Мародерство на крові: Гучний корупційний скандал з розкраданням української армії

Мародерство на крові: Гучний корупційний скандал з розкраданням української армії

25 лютого журналісти програми «Наші гроші» оприлюднили в інтернеті й на телебаченні черговий випуск про корупцію в Україні.

Коротко – суть цієї програми така (переповідає те, що вказують журналісти). Йшлося про масштабну схему розкрадання оборонного бюджету.

Організатором схеми став син заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського Ігор.

Читачі можуть подивитися цю програму, наприклад, в інтернет-газеті «Українська правда» за 26 лютого, додану в матеріал «Розслідувач Леся Іванова про кейс Гладковського: У нас не було мети робити щось «під вибори».

Приблизно у 2015 році він і два його спільники налагодили поставки з націнкою 200-300% на оборонні заводи запчастиндля ремонту військової техніки Збройних сил України. Ці запчастини у партнерів з'являлися двома шляхами: контрабанда із Росії, нелегальна скупка зі складів української армії.

Деталі легалізувались в Україні через створені спільниками фірми-«прокладки»,які підписували контракти з оборонними заводами державного концерну «Укроборонпром». А оскільки це продавалося заводам за дуже завищеною ціною, для того, щоб змусити заводи це купувати, Гладковський-молодший звертався до свого батька, котрий використовував владні повноваження для того, щоб примусити заводи це купувати.

Керівництво державного концерну «Укроборонпром», який перебуває у віданні РНБО, знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.

Отримані від заводів кошти частково йшли на «відкати» директорам заводів, частково – правоохоронцям, а найбільше – в кишені організаторів схеми , молодикам, які витрачали гроші на розкішне життя.

Журналісти розслідували схему півтора роки. Восени 2018 року в редакцію надійшов анонімноархів листування Гладковського-молодшого зі своїми партнерами. Це підтвердило вже зібрані ними раніше матеріали розслідування.

Загалом журналісти зазначили, що мають дані про щонайменше 250 мільйонів гривень, вкрадених за тією схемою.

Журналісти анонсували наступні дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери.

Це суть програми. Її достовірність тепер мають підтвердити чи спростувати правоохоронні органи.

* * *

Отже, як мінімум, – три кримінальні злочини: контрабанда, крадіжки, використання службового становища (це для «пробивання» закупівель по завищених цінах). Наскільки дійсним є те, що повідомлено в програмі 25 лютого, тепер мають встановити правоохоронні органи. Таке, звичайно ж, прогнозовано, заявив і Президент Порошенко другого дня. Так обурено заявив і сам Гладковський, котрий все, звісно, заперечує. А ще Гладковський уже другого дня заявив, що на час розслідування «призупиняє свої повноваження в РНБО».

Отже, розслідування. Що ж, громадянам України зостається лише чекати його результатів. Можливо, чекати наївно і довго, як чекають і на багато інших розслідувань.

Цікаво, що розслідування названих злочинів, виявляється, уже йде, і не перший рік. У тому числі і щодо названої у програмі головної фірми-«прокладки» «Оптимумспецдеталь». Ось що заявив після скандалу Генпрокурор Ю. Луценко: «Генеральна прокуратура проводить ще з 2016 року слідство по багатьох постачальниках на підприємства оборонного комплексу... На початку 2017 в ході обшуків у ТзОВ «Оптимумспецдеталь» були вилучені докази про можливість розкрадань держкоштів в особливо великому обсязі.»

А зараз слідство дуже зацікавилося, звідки журналісти отримали цей величезний компромат? Чи не з даних тих же розслідувань? Тобто, від самих правоохоронців? А «зливання» даних слідства уже саме є злочином.

Що ж, нехай шукають, хто «злив». Давня істина: якого рангу аферисти, такого й ті, хто може надати інформацію про них. Тому, при всій повазі до журналістів програми «Наші гроші», всі звичайно розуміють, що за ними – дуже серйозні сили, які мають і дають таку надважливу інформацію про корупцію в державі на найвищому рівні, про яку розповідає програма.

І не варто так уже обурюватися у виборчому штабі Порошенка, що це, мовляв, – скандал під вибори, і що за цим якісь із серйозних кандидатів на Президента. Так, під вибори, так, цілком можливо, що кандидати. А як інакше? Та, власне, громадянам країни головне – як будуть покарані злочинці і як припинити подібне?

А ще – суспільство хоче правди. А тут суцільний туман. Ось у програмі цитується виступ Порошенка від 26 квітня 2018 року, що Україна нарешті змогла відмовитися від закупівлі військового обладнання, запчастин з Росії. Тобто добилася тут «імпортозаміщення». Наш «Укроборонпром» ще на початок 2015 року бадьоро відрапортував про це: мовляв, 70 % виробляємо самі, ще 30 % завозимо, але не з Росії, з Європи. Чудово. А ось що заявив у телеінтерв’ю той таки Олег Гладковський другого дня після скандалу, 26 лютого 2019 року: «Під час моєї роботи головою міжвідомчої комісії «Укроборонпрому», коли ми відпрацьовували стратегію імпортозаміщення, на жаль, багато комплектуючих неможливо виробляти технологічно у нас, і я справді підтверджую, частину ми завозимо звідти, де вона виробляється». Завозимо по сьогодні, з Росії.

А Генпрокурор Ю. Луценко додає, що, окрім закупівель, військове обладнання ми й далі спокійно отримуємо з Росії контрабандою. Мовляв, аби стріляло по тих же росіянах.

Може, дійсно аби стріляло? Та, може, все ж, є різниця, звідки завозити (легально чи контрабандою) військове обладнання – з Росії чи інших країн?

До речі, в Росії миттю взялися спростовувати одне з головних тверджень програми «Наші гроші» – про контрабанду саме з Росії. Ще б пак. Адже інакше доведеться визнати, що в Росії негідник «Іванов» краде військове обладнання і нелегально продає його в Україну негіднику «Іваненку». А як таке може бути в Росії, очолюваній КГБістом, де влада ж знає все про всіх! Невже ж тоді треба допустити, що між владою обох країн насправді, попри війну, існує змова – продовжувати її і наживатися на ній? Це те, що уже давно торочать люди, принаймні, у нас.

До речі, про торгівлю з Росією, не нелегальну, а офіційну. Дехто наївний гадає, що нині торгівля Росією припинена. Ілюзія! Не лише не припинена, Росія і далі – наш головний торговий партнер. Ось дані Держстатистики України.

За десять місяців 2018 року перше місце за сумою українського експорту серед усіх країн зайняла Росія. За цей період Україна відправила країні-агресору товарів на суму 3 млрд 30 млн 404,4 тис. доларів. Друге місце займає Польща2,7 млрд дол, третє – Італія (2,2 млрд.). По імпорту до України своїх товарів Росія також перша: за згаданий період нам було завезено російських товарів на 6 млрд 629 млн доларів, причому цей імпорт зріс порівняно з попереднім роком на 20 %; на другому місці по імпорту Китай – 6,08 млрд дол, на третьому – Німеччина, 5 млрд, з сусідньої Польщі завезено товарів на 3 млрд.

Але, схоже, декого обурює не це і навіть не контрабанда з Росії, а коробить, що на цьому наживаються «мажори» з родин високопосадовців.

А головне ось що. Звичайно, сумно, що наживаються, грабують державу. Але тут навіть не на зерні, вугіллі, трубах, що теж неприпустимо. Тут наживаються на крові! Під час війни! Наживаються, крадучи, грабуючи державні кошти з державних оборонних заводів, поставляючи також і браковане обладнання, яке може вибухнути в руках нашого солдата або не зможе стріляти по ворогах.

…Чекаємо розслідування?

* * *

Сподіваймося, Президент і його оточення належно зреагують на розслідування цього скандалу. Бо інше ми вже проходили при деяких інших Президентах. Це коли засоби інформації багато оприлюднювали (а у нас же прекрасна Конституція і свобода слова) про зловживання тих Президентів, інших посадовців, про їхні маєтки, літаки і т. д,.а реакції жодної. Ні покарань, ні позовів до суду зі спростуваннями. Але ми, громадяни, хочемо пишатися нашими Президентами.

Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо»

Корупція в оборонці – продовження. Гладковський і «Укроборонпром», ч.3:

Довідка

Хто такий Гладковський? Чому його називають другом Порошенка?

Олег Гладковський не просто друг чинного президента.

Вони знайомі з 1992 року, коли Ігор Кононенко, тепер заступник глави фракції БПП, привів свого одногрупника по Автодорожному інституту Свинарчука (тепер – Гладковського) робити спільний бізнес із Порошенком. Разом з ними працював ще В'ячеслав Москалевський.

Із того часу ці люди разом розвивали свої бізнеси, які на певному етапі переросли у спільний холдинг – «Укрпромінвест». У 1990-х до його складу почали входити активи різних профілів: від кондитерських фабрик і банку «Мрія» до авторемонтних заводів та «Ленінської кузні».

Згодом бізнес-партнери визначили «профілі» для кожного. Порошенко був старшим партнером у всіх проектах, Москалевський, чинний президент «Рошену», відповідав за кондитерку, Гладковський – за автомобільний напрямок, пізніше оформлений у корпорацію «Богдан», Кононенко – за банк групи, газовидобувний напрямок та фітнес-центр «5 елемент».

Порошенко першим пішов у політику – ще за Кучми. Його молодші партнери до останнього уникали політичної кар'єри. Кононенко з 2006 по 2014 був депутатом Київради. А от Гладковський залишався в бізнесі. Аж поки Порошенко не став президентом. На парламентських виборах 2014-го Кононенко став депутатом президентської фракції.

До того, у серпні 2014 року, Олег Гладковський став головою Міжвідомчої комісії, яка курувала оборонку, а у лютому 2015-го був призначений першим заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олександра Турчинова.

Неформально Гладковського вважають «агентом впливу» президента в оборонці.

Описати рівень наближеності Олега Володимировича та Петра Олексійовича можна історією, розказаною «УП» одним із чиновників АП. Ходить легенда, що коли Гладковський приїздить на Банкову, Порошенко може перервати будь-яку зустріч і попросити свого гостя почекати у приймальні, аби переговорити зі своїм давнім партнером.

Роман РОМАНЮК
З публікації «Розслідувач Леся Іванова про кейс Гладковського:
У нас не було мети робити щось «під вибори
».
Українська правда, 26.02.2019 р.

Довідка

Програма «Наші гроші з Денисом Бігусом»

Телевізійна програма журналістських розслідувань. Автор ідеї, редактор та ведучий – Денис Бігус.

Проект антикорупційних розслідувань «Наші гроші» був задуманий Бігусом восени 2013-го року. Журналісти сформували окрему редакцію та заснували громадську організацію «ТОМ 14».

Програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» виходить в ефір щопонеділка на 24-му Каналі та щовівторка на каналі «UA:Перший» і є редакційно незалежною від каналів, на яких транслюється. Головна ідея програми – викриття корупції українських посадовців.Програма створюється командою журналістів, аналітиків та активістів громадської організації «ТОМ 14».

Деякі резонансні розслідування програми:

  • «Межигір'я-2. Версаль Іванющенка».
  • «Міністерські палаци»..
  • «Південно-західний диктатор».. Екс-очільник Південно-західної залізниці Олексій Кривопішин збудував приватний комплекс відпочинку на землі, яка призначалася для відпочинку залізничників.
  • «Українські російські лотереї». Влітку 2014 року журналісти з'ясували, що власник української лотереї «Патріот» росіянин Олег Бойко офіційно фінансує російську армію.
  • Космічні зарплати для бюджетників-ледарів.. З початку 2017-го року в дію вступив новий Закон «Про Вищу раду правосуддя», згідно з яким місячний оклад членів ВРП становить близько 220-ти тисяч гривень на місяць.
  • Квартири «за врєдність» та таємне лігво Вовка.. Журналісти викрила корупційну схему, за допомогою якої п'ятеро суддів Окружного адміністративного суду Києва спочатку отримали службове житло, а у грудні 2013-го року змогли вивести квартири із статусу службового.

Коментарі (1)

Автор | 2019-03-05 11:02

Продовження скандалу. Вчора, 4 березня, Президент Порошенко звільнив з посади Олега Гладковського, посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Причому, з одного боку прямо повязав це з корупційним скандалом, грізно заявивши, що винні мають бути покарані, незалежно від посад, прізвищ і "колишнього" наближення до Президента. А з іншого боку заявив, що він - не суддя, і що істину мають встановити правоохоронні органи, суд. Але де ж тут логіка? Нащо тоді звільняти Гладковського з посади, щоб встановити істину, коли той і так уже другого дня після скандалу, 26 лютого, був тимчасово відстронений від посади, тобто призупинено виконання ним його обов`язків, і він не має права навіть зайти у свій кабінет. І слідств по звинуваченнях щодо Гладковського почалося тоді ж, всього кілька днів тому, чого патетично вимагали і Президент, і сам Гладковський. Якщо слідство ледь почалося, якщо саме воно і суд мають встановити вину чи невинуватість Гладковського, то просте запиттання: а за що, власне, був звільнений Гладковський? Для порівняння. Он наш земляк-чернігівець, головний податківець країни - голова ДФС Роман Насіров не просто підозрюється в корупції, по ньому вже завершено слідство, справа вже розглядається в суді. Між тим, Насіров офіційно, юридично не лише не звільнений з посади, а навіть тимчасово не відсторонений від виконання обов`язків на цій посаді! Так є на сьогодні, адже офіційно рішенням суду Насіров відновлений на посаді і є чинним головою Державної фіскальної служби України, поки Кабмін оскаржує це в нових судах.
Щось тут заплутався наш Президент. Що б це значило?
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Навіщо свинячила 13-та гармата?

Іван АДАМЕНКО

RedTram
Загрузка...
Північний вектор