Рада не змінила закон про вибори: «Закритим спискам Зе – ні»

Верховна Рада України не проголосувала за зміни до закону про вибори народних депутатів, якими пропонувалося знизити прохідний бар'єр з 5% до 3% та скасувати мажоритарну систему.

На змінах до закону наполягав президент Володимир Зеленський.

Однак «зе», тобто «за» внесення проголосували лише 92 депутати. Тобто навіть не знайшлося голосів, аби внести його до порядку денного позачергового засідання.

Напередодні Володимир Зеленський видав указ про розпуск парламенту і призначення виборів до Верховної Ради на 21 липня.

Як ішлося в пояснювальній записці, запропоновані зміни до закону про вибори мали на меті створити передумови для "оновлення політичних еліт" та зменшити вплив підкупу виборців та зловживання адміністративним ресурсом.

Головним аргументом депутатів, які критикували запропоновані зміни, були закриті виборчі списки.

"На жаль, запропонована нам система - це є повністю закриті списки", - сказав пан Парубій під час засідання, повідомивши про реєстрацію внесених президентом законопроектів.

Чому не підтримали?

Перед засіданням Ради джерело ВВС серед лідерів фракцій допустило, що правки Зеленського можуть не отримати 226 голосів.

"Наразі є близько 200 голосів. Не підтримають проект більшість депутатів "БПП", "Народного фронту" і групи "Відродження", - сказав наш співрозмовник.

Фракція "Блоку Петра Порошенка" вирішила не голосувати за зміни до виборчого законодавства, які пропонував президент.

"Пропорційна система із закритими списками - це велика корупція, каже нам громадянське суспільство. Тому фракція "БПП" не голосуватиме за проект", - заявив голова фракції БПП Артур Герасимов.

"Закритим спискам - ні. Тільки відриті списки для народу", - заявив з трибуни Ради Сергій Шахов з групи "Воля народу".

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко також висловився проти запропонованих Зеленським змін.

"Законопроект про зміну виборчої системи - це більш корупційна система, ніж мажоритарка", - сказав він і заявив що його фракція переходить в опозицію "до узурпатора Зеленського".

А от представник "Свободи" Андрій Іллєнко заявив перед голосуванням, що його партія підтримає пропозиції президента про скасування мажоритарної системи і зниження прохідного бар'єра.

Аргументи за і проти

Прихильники збереження мажоритарної складової, з якими поспілкувалась ВВС у кулуарах Ради, аргументують свою позицію тим, що мажоритарники представляють свої округи і захищають інтереси їхніх мешканців.

Чиста пропорційна система із закритими списками, на їхню думку призведе до "диктатури партійних лідерів", які на свій розсуд можуть формувати списки, "часто за гроші".

Противники ж мажоритарної складової у виборах наголошують на тому, що вона - велике поле для підкупу виборців і тому є джерелом політичної корупції.

Сумнівний розпуск?

Зеленський і голова Конституційного суду Наталія Шаптала під час інавгурації

Відкривши позачергове засідання, пан Парубій наголосив, що вважає указ про розпуск Ради незаконним.

"Ми перебуваємо в конституційному процесі формування коаліції. Вважаю, він суперечить конституції. Воюючу країну завели у конституційну кризу", - заявив він.

"Я знаю що народні депутати планують подати звернення у Конституційний суд і я підтримую цю ініціативу", - наголосив він.

Чергові вибори Верховної Ради мали відбутись 27 жовтня 2019 року, проте Володимир Зеленський вирішив провести їх на три місяці раніше.

Багато хто ставить під сумнів легітимність розпуску. Минулого тижня фракція "Народний фронт" вийшла з коаліції, а отже депутати мали б отримати 30 днів на формування нової більшості. Однак у команді президента кажуть, що фактичний розпад коаліції відбувся вже давно.

Голова ВР Андрій Парубій заявляв, що указ про розпуск буде оскаржений.

"Сумно і тривожно, що Гарант Конституції України починає свою діяльність на посаді із грубого порушення Конституції. Поганий знак", - написав він у Facebook після оприлюднення указу.

На питання в коментарях, чи оскаржуватиметься рішеня президента, він відповів "так".

Указ про розпуск Верховної Ради можна оскаржити тільки у Верховному суді України. Потім Верховний суд має звернутись до Конституційного суду, щоб встановити відповідність розпуску парламенту Конституції.

Але, за словами експертів, зупинити вибори судовими оскарженнями практично неможливо. Адже ЦВК оголосить про початок виборчого процесу наступного дня після публікації указу про розпуск в офіційній пресі, й до вирішення справи у суді голосування вже може завершитись.

Станом на ранок 22 травня, указ про розпуск парламенту ще не опублікований.