Олігархічний консенсус

Ви знаходитесь: Політика / Україна / Новий політичний устрій України. Або хто втомився від війни?

Новий політичний устрій України. Або хто втомився від війни?

Цьогорічний Форум Ялтинської європейської стратегії Віктора Пінчука має назву "Щастя сьогодні". Це досить дивно, але не випадково. Бо точно відображає прагнення як електорату, так і олігархату.

За лаштунками видимого виборцям електорального процесу 2019 року відбувалася жорстка й безкомпромісна боротьба не стільки між двома кандидатами в президенти, скільки між двома порядками денними: продовжувати чинити опір російській агресії чи розслабитися й отримувати задоволення?

Результатом цієї боротьби стала тотальна перемога економічних еліт (олігархату) над політичними.

Навіть більше – замовники реальної політики (олігархи) зробили все щоб позбутися старого політичного класу і найняли собі нових, молодих і зговірливих виконавців.

Якщо хтось насправді в Україні і “втомився від війни”, то це крупний олігархічний бізнес: Коломойського, Пінчука та Ахметова.

Змінивши політичну еліту вони змінюють українську політику на стратегічному рівні. Саме олігарх Коломойський публічно озвучує основні контури майбутньої економічної та безпекової політики. Не все в його численних інтерв’ю відповідає новому олігархічному консенсусу, але він точно є одним із головних акціонерів.

На сьогодні можна вважати, що в Україні утворилася нова модель влади: коаліційний принцип узгодження інтересів перемістився з публічного рівня парламенту й уряду на непублічний, тіньовий рівень.

Парламент, Уряд і навіть Президент виконують функції здебільшого комунікації з електоратом, щоб утримувати на собі суспільну увагу і не втрачати суспільної довіри. Це протсо PR-супровід справжньої політики, яка виробляється не ними. Це усе суцільні фронт-офіси...

Замовниками політики на стратегічному рівні є "бек-офіси" кондомініуму олігархічних спонсорів перемоги Зеленського - Коломойського, Пінчука й Хорошковського, а також ситуативного союзника Авакова. Ріната Ахметова, як найкрупнішого власника України, також запрошено до гри, але за умови, що він добровільно поділиться своїми активами з іншими “акціонерами”, щоб відновити колишній баланс інтересів часів президенства Леоніда Кучми.

Суперечність інтересів з Ахметовим – це поки що це найслабше місце олігархічного консенсусу.

Арсен Аваков як член нинішнього уряду справді виглядає білою вороною, але чутки про його відставку не означають, що він покине й тіньовий кондомініум. Його політична вага визначається не лише тіньовим капіталом та впливами у “націоналістичних групах” та кримінальному світі, але й, насамперед, володінням “чутливою інформацією”. Принаймні ясно, що цього року він був гарантом реалізації усунення політичних еліт від управління державою.

Внутрішня команда Зеленського – люди з “95 кварталу” – усього лише топ-менеджери генеральних замовників. Вони оператори, що мають свободу дій лише на тактичному рівні. Саме тому майже усі їхні дії є реактивними і у них відсутнє навіть середньострокове планування. Максимум, що вони планують – свої дії на 12-15 місяців.

Економічна політика вже вималювалася – тотальний розпродаж публічних ресурсів: сільськогосподарська земля, надра, залізниця, порти, газотранспортна система, націоналізовані напередодні банки. За таку “лібертаріанську” політику МВФ буде безкінечно довго перекредитовувати "уряди Зеленського", які будуть часто змінюватися.

Якщо вони справляться зі своїми завданнями, уникнуть гучних корупційних скандалів та збережуть контроль над ситуацією в країні, то як топ-менеджери наприкінці року отримають великі персональні премії. І настане кінець епохи корупції.

А виконавці – члени Кабміну, керівники Верховної ради, Генпрокуратури та інших державних органів будуть під пильним наглядом тіньових гравців та правоохоронних органів і переживатимуть перманентні ротації. За найменшої підозри президент Зеленський буде їх публічно критикувати, звільняти й міняти на інших.

Тотальне щастя :) І вже сьогодні.

06:57 | 13.09.2019 р. Неприкаяний політолог

Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі

Коментарі (3)

Сергей | 2019-09-16 23:09

Все верно, но ведь, подумайте, что самую грязную работу по сбору дани, взяток, чистку неугодных журналистов, закручивание гаек другим неугодным гражданам делают именно украинцы в роли назначенных шестерок, у которых своих мозгов нет, сказали - выслужился. Т.ч. делайте выводы. А то потом, "меня же уволят", вообще чиновники как были мразями - такими и остались.

Відповісти | З цитатою

Антоненко Петро | 2019-09-15 21:31

    «На сьогодні можна вважати, що в Україні утворилася нова модель влади». Ось ключова помилка цього тексту, в цілому непоганого. Насправді, нічого нового нема НА СЬОГОДНІ, все це було всі 28 років незалежності. І всіх наших президентів привели до влади олігархи (лише першого компартійна номенклатура, яка, втім, швидко перелицьовувалася в «ринкових бізнесменів»). Олігархи, або якщо сказати нормальніше, бізнес привів у владу і всі наші парламенти та уряди.
   А щодо бідкання про послаблення (пряміше було б сказати — деградації) політикуму, насамперед цього політичного цирку з понад 350-ма партіями, то хто тут винен, як не сама ж наша гнила так звана «національна еліта», яка все розвалила.
    Мабуть, ще євреї? Звичайно. «Если в кране нет воды, значит, выпили жиды».
   На жаль, у тексті є і блюзнірство. Саме таким слід вважати слова, що найбільше втомилися від війни олігархи. Найбільше — понад 13 тисяч загиблих на війні і стільки ж їхніх родин, десятки тисяч поранених, півтора мільйони біженців, яких у нас лукаво поіменували «внутрішньо переміщеними особами».

Відповісти | З цитатою