Культура

Ви знаходитесь: Політика / Україна / Сергія Параджанова реабілітували через 50 років після суду - Український інститут пам'яті

Сергія Параджанова реабілітували через 50 років після суду - Український інститут пам'яті

Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті 20 грудня 2023 року реабілітувала українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова через 50 років після політично вмотивованого вироку від влади СРСР.

Про це 9 січня, у 100-річчя від дня народження митця, повідомив директор УІНП Антон Дробович.

"Завдяки їм [працівникам Нацкомісії з реабілітації] історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями", — написав голова Інституту нацпам'яті.

Дробович поінформував, що на підтримку розгляду справи виступали Офіс президента України та українські правозахисники, зокрема Українська гельсінська спілка з прав людини. А матеріали для розгляду Нацкомісії з реабілітації надали УІНП та Державний архів Київської області.

Сергій Параджанов — українсько-вірменський режисер, сценарист, художник. Народився у Тбілісі, Грузія, а до України потрапив за розподілом після навчання у виші.

Параджанов поклав початок "українському поетичному кіно". 1964 року він презентував фільм "Тіні забутих предків", який зняв за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Прем'єра фільму в кінотеатрі "Україна" стала актом протесту української творчої інтелігенції проти політрепресій, що відбувалися в СРСР.

1973 року влада СРСР звинуватила Сергія Параджанова в "українському націоналізмі та гомосексуалізмі" та засудила на 5 років таборів суворого режиму.

Інші важливі кінороботи Параджанова: "Андрієш", "Перший хлопець", "Українська рапсодія", "Квітка на камені", короткометражки "Думка", "Золоті руки", документальна стрічка про Наталію Ужвій, "Київські фрески".

Після звільнення з в'язниці Параджанову заборонили мешкати в Києві, тому він оселився в Тбілісі й певний час жив із продажу антикваріату. Він зміг зняти документальне кіно про грузинського художника Ніко Піросмані та кіноказку "Ашик-Керіб". Помер у 1990 році від раку легенів, незадовго після того, як переїхав до Вірменії та отримав можливість працювати на "Вірменфільмі".

20:38 | 9.01.2024 р. Суспільне Культура

Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі

Коментарі (1)

Сергій Палій | 2024-02-02 00:05

А через деякій час сьогоденні органи міліції будуть загально визнано вважати агентами Росії так, це як це виродки, що знищували майбутнє країни, це доведено.

Відповісти | З цитатою

закрити