«Скіфський берег» приніс чернігівцю п’яте місце (фото)

ХІ міжнародний марафон «Скіфський берег» серед інвалідів-візочників відбувся у місті Саки.

У ньому взяв участь чернігівський спортсмен Сергій Шурута.

Цілеспрямованість, стійкість, активність і наполегливі тренування принесли нашому спортсмену 5 місце.

Повідомляє прес-служба народного депутата України В.О. Дубіля.

 Цьогоріч у марафоні взяли участь 50 спортсменів з України , Росії, Латвії і навіть Південної  Кароліни.

Змагання відбувалися серед чоловіків і жінок на двох видах інвалідних візочків: спортивно-гоночних та активних.

Сергій  брав участь у марафоні на 21 км в активному візку і посів п’яту позицію, натомість спортсмен не впадає у відчай, адже переконаний – за жодних обставин не можна опускати руки.

Для 39 річного чоловіка, який провів майже половину свого життя в інвалідному візочку, це лише проміжний залік на міцність, витривалість.

На обличчі Сергія ніколи не можна побачити зневаги, злоби, відчаю – завжди щира, відверта усмішка. І навіть тоді, ще багато днів тому, коли поїздка Сергія на «Скіфський берег» могла зірватися, через фінансову складову,  спілкуючись біля сходинок громадської приймальні Валерія Дубілями не помітила й не відчули і крихти образи на тих, хто проігнорував прохання допомогти потрапити на марафон. 

Не зупинятися на досягнутому – це гасло відоме усім нам, але не кожному під силу його  нести по життю.

Поки що чернігівський спортсмен насолоджується кримським краєвидами і в найближчому майбутньому мріє  потрапити на марафон до Нью-Йорку, а ще … влаштували професійну фотовиставку. Останні роки фотооб’єктив став для чоловіка не лише об’єктом пізнання, а й супутником життя, адже фіксує іноді те, чого не можна промовити вголос. Так минулого року спортсмен вже дебютував на акції «Місто рівних можливостей» з однойменною фотодобіркою.

В такий спосіб спортсмен прагне привернути увагу влади на проблему переміщення вулицями міста, адже не кожна установа, навіть державна, має пандуси.

Знаючи Сергія, ми переконані, що він здолає і цю перешкоду – для когось болючу, для інших не таку вже й нагальну, несуттєву. Та «іншим» не варто забувати, що аби зрозуміти нагальність цієї проблеми, треба побувати у цій шкурі, проїхатися не те, що 2о кілометрів, а сто метрів по рівній дорозі. І одразу відчується багато чого нового і першочергового. І нехай ця «шкура» буде лише експериментом. Нехай усім нам здоровиться!