Науковий підсумок дев’яти століть
Презентація пройшла 16 грудня в межах засідання клубу «Краєзнавець». Авторка праці — кандидатка історичних наук Ольга Травкіна, яка багато років присвятила дослідженню фондів Національного архітектурно-історичного заповідника (НАІЗ) «Чернігів стародавній». Її нова книга стала результатом багаторічних археологічних, архівних та мистецтвознавчих розвідок.
Директор бібліотеки Юрій Соболь, вітаючи авторку, зауважив, що ця монографія продовжує традицію ґрунтовного вивчення чернігівських старожитностей, закладену в попередніх наукових збірниках заповідника.
Цікавий факт: Борисоглібський собор був зведений близько 1120–1123 років князем Давидом Святославичем як усипальниця роду Давидовичів. У 2023 році храм офіційно відзначив свій 900-літній ювілей.
Дискусії навколо архітектурних таємниць
Під час обговорення монографії виступили провідні науковці міста: історикиня Ольга Гейда, мистецтвознавець Анатолій Адруг та народний архітектор України Володимир Павленко. Експерти підкреслили, що книга не лише систематизує відомі дані, а й пропонує нові гіпотези щодо реконструкцій собору, які за 900 років проводилися неодноразово.
Зокрема, собор пережив:
-
Руйнування під час монгольської навали у 1239 році.
-
Перебудову в стилі бароко у XVII столітті, коли він став головним храмом кафедрального монастиря.
-
Відновлення у первісних формах XII століття, що відбулося після Другої світової війни під керівництвом видатного реставратора Миколи Холостенка.
Міжнародний захист та сучасний контекст
Особливу увагу на засіданні приділили статусу пам'ятки в умовах сьогодення. Професор Олександр Коваленко, голова обласної організації НСКУ, нагадав присутнім про надважливу подію: 4 грудня 2025 року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту офіційно вніс Борисоглібський собор до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом.
Цей статус передбачає найвищий рівень імунітету пам'ятки згідно з Гаазькою конвенцією, що є критично важливим для збереження унікальної споруди в умовах російської агресії.
Мистецьке обрамлення
Захід супроводжувався книжково-ілюстративною виставкою «Собор між зелені, як диво, вирина…», яку підготувала модераторка заходу, завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова. На виставці були представлені рідкісні видання та графічні зображення храму різних епох, зокрема згадки про знамениті срібні «Царські врата», виготовлені на замовлення гетьмана Івана Мазепи (срібло для яких, за легендою, походить від знайденого в землі давнього ідола).
Довідка: Борисоглібський собор відомий своїм унікальним білокам’яним різьбленням на фасадах — так званим «звіриним стилем», де зображені фантастичні грифони та плетиво, що є рідкісним зразком романського впливу на архітектуру середньовічної української держави - Русі.
Добавить комментарий: