Переселенка та учасниця бойових дій за підтримки служби зайнятості знайшла роботу на Чернігівщині

Історія Ірини Горяєвої - це приклад стійкості, віри в життя та здатності починати з нуля навіть після найважчих випробувань. Вона родом з Луганщини, останнім часом проживала з сім’єю у Маріуполі, учасниця бойових дій, мати трьох дітей, яка після звільнення зі Збройних Сил України знайшла новий дім і роботу в м. Носівці, що на Чернігівщині.

До повномасштабної війни життя Ірини було тісно пов’язане з Маріуполем, куди сім’я з трьома дітьми переїхала у 2017 році. За 2 роки до повномасштабного вторгнення жінка пішла служити за контрактом кухарем-матросом (за освітою вона кухар-кондитер). Пригадує події 2022 року, які розділили життя на до і після: мама і діти залишалися в Маріуполі, я постійно була на зв’язку з ними, а 2 березня зв’язок перервався. Два місяці шукала їх з надією, що живі».

Коли рідні знайшлися, то виявилося, що двох молодших дітей чоловік вивіз до Кривого Рогу, а мама зі старшою донькою залишились на Луганщині. Вимушена розлука з найріднішими — одна з найболючіших ран, які принесла війна. Ірина зізнається: найбільша мрія сьогодні — знову обійняти близьких і зустрітися всією родиною під мирним небом України.

Наразі з нею у Носівці проживають 8-річний Сергійко та 12-річна Вікторія – це опора, яка тримає. Надійною підтримкою є й чоловік Богдан, який досі захищає країну зі зброєю у руках. З ним доля звела Ірину на війні, він же привіз жінку з дітьми до Носівки, звідки родом. Там же вони й одружилися.

На шляху працевлаштування на допомогу прийшли фахівці служби зайнятості. Менше двох тижнів знадобилося їм, аби підшукати Ірині роботу. Тепер жінка працює контролером водопровідного господарства на КП «Носівка-Комунальник». Каже: «Робота подобається, у колективі прийняли за свою, життя поступово налагоджується. От тільки б швидше закінчилася війна».

Світлана Шеремет,
Чернігівський обласний центр зайнятості