Останнє оновлення: 12:09 субота, 10 січня
вільні медіа / між молотом і ковадлом
Ви знаходитесь: Політика / Соціум / «Диванні» медіа vs інформаційна безпека: Нацрада посилює контроль над Інтернет-мовленням
«Диванні» медіа vs інформаційна безпека: Нацрада посилює контроль над Інтернет-мовленням

«Диванні» медіа vs інформаційна безпека: Нацрада посилює контроль над Інтернет-мовленням

Поки українське прикордоння і лінія фронту потерпають від потужних хвиль російської ефірної пропаганди, український державний регулятор зосередився на цифровізаційній бюрократії.

5 січня 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила детальне роз’яснення щодо обов’язкової реєстрації суб’єктів, які мовлять без використання радіочастотного спектра (РЧС) — через супутник, кабель або Інтернет (YouTube, TikTok, Twitch).
Експерти та представники медіаспільноти вже встигли охрестити ці нововведення «дивною практикою», що нагадує методи регулювання у закритих державах, як-от Китай, Єгипет чи Угорщина.
YouTube та TikTok «під прицілом»: кого зобов'язують реєструватися?
Згідно з новим роз’ясненням регулятора, межа між приватним блогом і професійним медіа стає дедалі тоншою. Нацрада наголошує: якщо власник облікового запису на платформах спільного доступу до відео (YouTube, TikTok, Twitch) поширює контент під редакційним контролем і його діяльність має ознаки аудіовізуального медіа (лінійне телебачення чи радіомовлення), він зобов’язаний зареєструватися.
«Реєстрація — це «святе». Навіть якщо ваш канал дивляться три каліки та ваша бабуся через ОТТ-платформу, ви вже «суб’єкт». Тепер ви в системі (і під прицілом)», — іронізує профільний телеграм-канал «Телекритик», порівнюючи інструкцію Нацради з посібником до радянського пилотяга через її надмірну бюрократизованість.
Основні тези роз’яснення Нацради:
  • Подвійна роль: Одна особа може бути одночасно і онлайн-медіа (сайт), і лінійним сервісом (інтернет-радіо/ТБ).
  • Ознаки медіа: Якщо відео поширюються системно, під постійною назвою та з логотипом — це медіа. Якщо це особистий влог про життя або репости — реєстрація не потрібна.
  • Покарання: Для реєстрантів встановлені штрафи від 40 000 до 600 000 грн залежно від тяжкості порушення.
«Медійний суїцид»: критика з боку практиків
Поки Нацрада шліфує процедури звітності про структуру власності, реальний медіабізнес заявляє про надмірний тиск. Директор ТРК «Свобода.ФМ» Олег Головатенко, який через бюрократичні перепони був змушений поставити на паузу проєкти радіо в Україні і натомість долучитися до радіопроєкту Міжнародної української школи Литви, називає такі підходи «інституційним суїцидом».
«Чомусь думалося, що ця китайсько-єгипетсько-угорська дивина регулювання отримає відсіч у судах... Реакція «суб’єктів» напрочуд слухняна. Як трішечки на північний схід, тільки в профіль», — зазначає Головатенко.
Він наголошує на парадоксальності ситуації: замість того, щоб сприяти розвитку українського мовлення, допомагати інфраструктурній готовності Концерну РРТ (через таку неготовність стратегічне середньохвильове мовлення у прикордонні опинилося також на паузі) регулятор створює умови, за яких простіше зареєструвати медіа в ЄС, ніж пройти перевірку «кольорів шпалер у студії» в Україні.


Тріщини в «інформаційному щиті»: де програє Україна?
На тлі прискіпливої уваги до YouTube-блогерів, ситуація з ефірним мовленням на прикордонні залишається критичною. За даними моніторингу «Детектор медіа», російська пропаганда з Придністров’я (радіоцентр «Маяк» у Григоріополі) транслюється на середніх хвилях (СХ) передавачами потужністю понад 1 МВт. Це дозволяє ворожому сигналу накривати не лише південь України, а й значну частину Європи в нічний час.
Чому Україна не відповідає симетрично?
  1. Зруйнована інфраструктура: Потужний радіоцентр у селищі Промінь на Миколаївщині був знищений ворогом у 2022 році.
  2. Брак енергонезалежності: Передавач «Суспільного» в селі Курісове (100 кВт) має проблеми з роботою під час блекаутів через відсутність надпотужних генераторів у Концерну РРТ.
  3. Міжнародна координація: Нацрада заявляє, що не може підвищувати потужність передавачів на Одещині, аби не створювати завад румунським чи молдовським мовникам згідно з угодою «Женева-84». Водночас Росія ігнорує ці норми, встановлюючи надпотужне обладнання.
Сергій Семерей, технічний директор Концерну РРТ, вважає, що середні хвилі — це нібито технологія минулого, і ставку треба робити на блокування ворожого FM та цифрового ТБ (DVB-T2). Проте експерти, як-от Олександр Глущенко, наголошують: на окупованих територіях росіяни масово замінюють українські супутникові антени на обладнання платформи «Русскій мір», фактично замикаючи людей у цифровому гетто.
Український медіапростір опинився в точці роздвоєння: з одного боку — жорстка цифрова реєстрація за зразком «закритих» держав, яка лягає тягарем на плечі невеликих виробників контенту. З іншого — незахищені фізичні кордони радіоефіру, де «голос агресора» звучить потужніше за державне мовлення.
Чи стане «лад» від Нацради запобіжником проти дезінформації, чи лише черговою перепоною для вільного медіабізнесу — покаже практика застосування штрафів у 2026 році.
Фото: RadioUA.LT
закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Увага, водії! Сніг – удень.ФОТО

SVOBODA.FM


Архів подкастів і відео на YouTube: YouTube.com/holovatenko
SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Facebook