Нічна варта Ющенка

Україна може по праву вважатися нічною країною. Доленосні події у нас відбуваються вночі. Або ж - політики грають під столами. Як виняток викладають руки на круглий стіл. То ухвалили нічну Конституцію, то уряд сформували...

Про універсальність української політики - в розмові з політологом, одним з авторів книги «Колыбель политика или Паранойя избирательной кампании» Валентином Лутченком.

Крах поміркованого президента?

- Ніч з 2-го на 3-тє серпня 2006 року знову вляпалась в історію. В Україні народився 5-й Універсал. Ви дихнули на повні груди?

- Президент змушений був тієї ночі зробити досить складний для себе крок, але він задовольняє інтереси всіх сторін і головне - держави та її народу. Це парадоксально звучить, але за розумне рішення найбільше втратив як політик саме Віктор Андрійович.

У душі майже вся провідна еліта України вдячна Ющенку за його відмову розпустити Верховну Раду, але в реальному житті дещо буде зовсім не так. Ющенко як був чужим серед синьо-білих так і залишився. А ось чи залишиться своїм серед помаранчевих - це вже є питанням.

- Розсудливого Ющенка засудять „помаранчеві більшовики”. Це значить йому треба поховати мрію про іще один президентський строк?

- Після цих подій Віктору Андрійовичу буде дуже складно розраховувати на прийнятний для нього результат під час наступних президентських виборів. Бо його електоральне поле вже зуміла привласнити собі Юлія Володимирівна. Янукович при допомозі Мороза та Ющенка може вдруге змагатися у фіналі президентської гонки.

В нашій попередній розмові я згадував Литвина і його можливості під час майбутніх президентських виборів. На наступних виборах я йому пророкую ту роль, що грав Мороз у 2004 році. У випадку непередбачуваних подій, пов’язаних з втратою авторитету Януковича чи Тимошенко, фіналістом у 2-му турі може бути Литвин.

Непарламентські амбіції кандидатів

- А якщо український парламент обиратиме президента? Грошей у наших олігархів для цього достатньо.

- Згадаймо дуже активні зусилля Гавриша - протягнути цю ідею напередодні президентських виборів 2004 року. Задум виявився невдалим тоді. Він виглядає малоймовірним і сьогодні.

Президент, обраний парламентом у нашій країні, це не президент, а маріонетка в руках олігарха або групи олігархів. Всі майбутні кандидати на цю посаду досить амбітні і самодостатні, щоб погодитися на таку образливу для них пропозицію. Ні Янукович, ні Тимошенко, ні Литвин не захочуть бути «кишеньковим» президентом. Хоча для певної групи української «еліти» така посада була б цілком прийнятною.

Універсальна політка

- Давайте знову повернемося до Універсалу. Що отримали від нього різні політичні сили?

- Партія Регіонів в цій досить складній для неї ситуації таки зуміла досягти своєї мети- добитися від Ющенка подати кандидатуру Януковича на посаду Прем’єр-міністра України. Маючи дуже сильну дисципліну в своїй команді, Віктору Федоровичу вдасться досить швидко переконати багатьох, що ніяких відкритих переслідувань з боку переможців не буде. Якщо це стане системним в роботі нового українського уряду, то однозначно дозволить Януковичу, якщо і не збільшити суттєво кількість своїх прихильників, то однозначно зменшить кількість тих, хто його не сприймає.

- Тепер можна очікувати, що Юлія Тимошенко порубає всіх старих і нових ворогів ?

- БЮТ, хоча й не домігся розпуску парламенту, але своєю активною і досить послідовною позицією значно збільшив кількість своїх прихильників. Головне завдання тепер для них це - не втратити їхньої підтримки. Можливості опозиції в нашій країні завжди набагато кращі в порівнянні з владою. Та за короткий час встигає наробити стільки помилок, що її через певний час вже відмовляються підтримувати навіть активні прихильники.

Отже, суперечка найбільш впливових на сьогодні політиків та очолюваних ними політичних сил обіцяє бути цікавою та напруженою. Бажання ж Януковича і Тимошенко підійти до президентських виборів у якомога кращій формі дозволяє простому народу чи не вперше розраховувати на досить зважені дії з боку урядовців.

- Ви не заперечуєте, що новий уряд може швидко засипатися, особливо завдяки тлумаченню подій з боку  усіх залишків „помаранчевого” курсу? Це і БЮТ, УНП, Пора і т.д.

- Досвід «помаранчевої» команди, яка мала надзвичайно велику підтримку населення, а потім у владі дуже швидко втратила свій авторитет з відомих всім причин, переконує у відомій істині: взяти владу дуже важко, а утримати набагато важче. Досвід та дисциплінованість в рядах регіоналів (це не заперечують навіть супротивники Партії Регіонів) і активна „допомога” з боку БЮТ - вони дозволятимуть розслаблятися і робити якісь необачні кроки новій владі. На те і щука, щоб карась не дрімав.

Хто виграв найбільше?

- Кому дісталися найбільші дивіденди від Універсалу? Я не запитую про Тимошенко. „І щуку кинули у річку”, де вона почувається найкомфортніше.

- Найбільші здобутки від підписання Універсалу мають «Наша Україна» і Соцпартія. Мова не йде про посади, які отримають чи збережуть ці політичні сили. Можливий розпуск парламенту міг би привести до того, що ці політичні сили понесли б найбільші втрати у кількості депутатських мандатів.

- Заяви відомих політиків і політологів, що розпуск парламенту Президентом України не дав би результату, бо залишилися б ті самі обличчя є абсолютно непереконливими?

 - Це так хотілося декому з політиків. Вибори обов’язково дозволили б потрапити до парламенту представникам «Пори» та УНП (в якому блоці - ми зараз не говоримо). СПУ самостійно не пройшла б. Тому можливе було блокування СПУ і КПУ.

- Реальною могла бути зміна конфігурації блоку «Наша Україна»?

- Так, результати голосування для них однозначно були б гіршими. Небажання Партії Регіонів іти на дострокові вибори, на яких вони разом з БЮТ збільшили б кількість своїх депутатських мандатів, пояснюється просто. Їх влаштовувала ситуація за якої між регіоналами та бютівцями повинна була лежати ізоляція.

Втім, ситуація розвивається далі...