На грабунок як на роботу - щодня

Історія двох 17-літніх підлітків почалася ще задовго до Хмільницької школи-інтернату соціально-психологічої реабілітації, де вони зустрілися та потоваришували.

Віка родом з Остра, виросла без батька, потрапила сюди через конфлікти з вітчимом, її привезла мама. Володя - уродженець смт. Михайло-Коцюбинського, з багатодітної сім'ї. У школу майже не ходив. У 2007 році мати померла, батько привіз до центру соціально-психологічої реабілітації.

Час ішов, діти підростали. Прийшла пора прощатися зі стінами навчально-виховного закладу і йти у дорослий світ. Продовжити свою освіту підлітки вирішили в Чернігівському ПТУ № 18, куди і подали свої документи на початку серпня.

Вирвавшись із сільської глибинки та ще з режимного навчального закладу, діти аж сп'яніли від свободи та розмаїття життєвих радостей та спокус. Навколо кипіло бурхливе міське життя, сповнене азарту, адреналіну та непередбачуваних труднощів.

Прибувши в незнайоме місто, не маючи ні житла ні достатньо коштів, діти ночували то на вокзалі, то в парку на лавках (благо серпень видався спекотним).

Гроші, які Володя взяв у батька перед від'їздом до Чернігова, швидко скінчилися. А бурхливе життя великого міста збурювало уяву юних бродяжок, манило та вабило всіма своїми легальним й нелегальними принадами.

Областю своєї діяльності неповнолітні злодюжки обрали будинки приватного сектору. Час злочину - перша половина дня, коли переважна більшість людей на роботах чи відсутні у справах.

Спочатку Вікторія підходила до вибраного об'єкту і "простукувала": стукала у хвіртку, у двері, у вікна. І якщо ніхто не обзивався - до справи брався юнак. Вибирав підходяще вікно, де легше проникнути всередину, залазив і нишпорив.

Брав переважно дрібні, але цінні речі. Потім збували крадене на ринку через наочно знайомих, а виручені кошти тратилися на шикарне життя парочки, таких собі "Бонні і клайда" по-чернігівськи.

Зовсім скоро підлітки винайняли номер в готелі "Градецький". Стали ходити по барах, дискотеках та ігрових залах. Кататися на таксі.

До речі, вже після першої вдалої оборудки, вони накупили солодощів, замовили таксі і поїхали провідати своїх колишніх товаришів з інтернату. Поки діти "знищували" привезені приятелями подарунки, таксі слухняно чекало на них (вочевидь все було заплачено).

Та не довго довелося так шикувати підліткам. Одного разу вони таки прокололися. Господиня, яка була вдома, знаючи що всі свої мають ключі, просто не захотіла відчиняти незнайомцям, а коли хлопець почав ломитися у вікно, здійняла галас. Так у правоохоронців, які приїхали на виклик, з'явилися перші прикмети підозрюваних, а з попередніх місць крадіжок були зняті відбитки пальців зловмисників.

Отже стало відомо, що злодіїв двоє: хлопець та дівчина. Шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та отримання оперативної інформації було встановлено особу дівчини, яка в свій час вже потрапляла в поле зору Козелецьких правоохоронців. Її фото та орієнтування було поширене серед всіх співробітників міської міліції, а особливо серед так званих "зовнішніх служб", тобто тих, які працюють на вулиці: патрульна служба, ДАІ, дільничні інспектори.

Навіть не підозрюючи, що вони вже в розшуку, підлітки продовжували насолоджуватись солодким життям, витрачаючи кошти, зароблені злочинним шляхом.

Кримінальний дует затримали в останній день серпня. Тобто, з моменту першої крадіжки пройшло вісім днів, а на рахунку "Бонні і Клайда" було вже вісім крадіжок – феноменальна інтенсивність. На першому ж побаченні зі слідчим Володя всю провину взяв на себе, аби вигородити подругу, але все одно це не пом'якшує її вини, як співучасниці злочинів.

Зараз проти них порушена кримінальна справа за ст.185 ч.3 "крадіжка поєднана з проникненням у житло", що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Наразі вони знаходять на підписці про невиїзд та чекають на вирок суду.