Термометр може стати зброєю! Як діяти

У Чернігівській області, а особливо в Чернігові трапляються десятки випадків розливу ртуті внаслідок руйнування медичного термометра. А також є випадки розливу ртуті великих об’ємів (для ртуті і 100-150 грам – це вже великий об’єм).

За минулий рік в області було 15 надзвичайних подій, пов’язаних з виявленням ртуті, фахівцями МНС вилучено і передано на утилізацію 13 кг ртуті.

Про це "Високому Валу" повідомила Наталія Кот, навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області.

Невиробничий травматизм в Україні – це вже суспільна проблема: за статистикою в Україні кожного дня гине 190 громадян.

Найперша причина загибелі – людська безпечність: переважає думка: «Зі мною нічого такого не станеться, а вивчати правила не цікаво».

Ртуть і речовини, які містять ртуть, мають досить високу токсичність і за сучасною класифікацією шкідливих речовин і сполук відносять до 1 групи токсичних речовин – надзвичайно токсичних (всього 6 груп).

Залежно від кількості ртуті, що надходить в організм у вигляді пари або сполук, а також від часу перебування в атмосфері, що містить ртуть у тому або іншому вигляді, відбувається інтоксикація організму з порушенням діяльності судин головного мозку, ураженням центральної нервової і серцево-судинної системи людини.

РТУТЬ — метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухливий і при ударі поділяється на дрібні кульки, в 13,5 рази важчі за воду.

Використовується в побутових приладах: термометри, апарати вимірювання артеріального тиску, лампах денного освітлення та інших; а також в хімічній, фармацевтичній, золотодобувній промисловості.

Температура плавлення -38,9°С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні, мають здатність накопичуватись в стінах і стелях будинків, можуть проникати в бетон на глибину до 1 см.

Потрапивши до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Симптоми гострого отруєння виявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль та підвищується температура ; згодом біль в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви у верхніх дихальних шляхах, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунка.

Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість, з'являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість, починає порушуватися мова, тремтять руки, повіки, а у важких випадках — ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий час викликає навіть божевілля.

При сильному отруєнні виникає токсичний шок, болі в животі, металевий присмак у роті, блювання з кров’ю та гостра ниркова недостатність, підвищена збудженість, порушення зору («двоїння» предметів), втрачається орієнтація, тремтіння кінцівок.

При попаданні ртуті в шлунок необхідно негайно промити його розчином 20-30 грамів активованого вугілля на стакан води.

Взагалі активоване вугілля та біла глина – це найпростіший та найдоступніший препарат при любому отруєнні, але пам’ятайте, що при попаданні навіть невеликої кількості ртуті чи її сполук в організм людини необхідно негайно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою!

Після перебування в зоні, яка забруднена парами ртуті необхідно змінити одяг, прийняти душ, почистити зуби прополоскати рот 0,25 % розчином марганцю.

Найпоширеніший випадок розливу ртуті у побуті відбувається внаслідок руйнування медичного термометра, який є в кожному домі. Статистика випадків проводиться за фіксованими даними, але ж не всі заявляють про розлив ртуті. Дуже небезпечно, коли діти випадково розбивають термометр, замітають ртуть в малопомітне місце і дорослим не повідомляють, а пари ртуті впродовж тривалого часу повільно отруюють всю родину.

Потрібно навчити дітей, що потрібно робити в такому випадку.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

• виведіть з приміщення всіх людей;
• відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
• негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), дрібніші кульки збирайте щіткою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою.

Для збирання крапельок ртуті вживають також лейкопластир, що прикладають до поверхні, забрудненої ртуттю. Прилиплі до пластиру крапельки ртуті відокремлюють від нього промиванням ацетоном або іншим органічним розчинником (краще віддати спеціалістам на утилізацію).

Ефективне прибирання поверхні за допомогою вологого слабопроклеєного паперу. Цей спосіб найбільш прийнятний для невеликих площ, забруднених ртуттю. При пропонованому способі слабопроклеєний газетний папір розмочують у воді, віджимають і в такому вигляді вживають для промокання поверхні, забрудненої ртуттю. Крапельки ртуті, від пилоподібних до розмірів 0,5-1 мм, добре прилипають до вологого паперу і можуть бути перенесені разом з ним в банку з водою, що щільно закривається.

Таким способом легко очищають від ртуті не тільки поверхні столів, підлоги, але й деталі приладів, скляний посуд та ін.

Використання пилососа для збирання ртуті — забороняється!

Вимийте забрудненні місця (після очищення) мильно-содовим розчином (400 г мила та 500 г кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 г на 10 літрів води).

Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

• виконайте всі застереження щодо безпеки, наведені вище;
• ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері;
• швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
• вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;
• негайно викличте фахівців МНС регіону (по тел. 01), або СЕС .

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна, хіміки називають її демеркуризацією, тому цю роботу слід виконувати спеціалістам.

Вона відбувається механічним, термічним і хімічним методами.

Слід зауважити, що цей процес тягне за собою великі грошові витрати: очищенню піддаються меблі, стіни, підлога і т.д. – все це потрібно потім відновлювати. Та все ж головне – це вберегти життя та здоров’я людей!

Норми гранично допустимих концентрацій (ГДК) ртуті в повітрі різних об'єктів:

На робочих місцях промислових виробництв не повинна перевищувати 0,01мг/м3;

• середньозмінна норма на робочому місці - концентрація ртуті не повинна перевищувати 0,005мг/м3;
• для НДІ, вищих учбових закладів, лабораторій, що працюють із ртуттю, ГДК складає 0,0017 мг/м3;
• для житлових приміщень ГДК складає 0,0003 мг/м3.