Небезпека: Горять ліси

З настанням теплої погоди значно загострилася ситуація з пожежами у лісах і лісопаркових зонах внаслідок необережного поводження з вогнем та при спалюванні сухої трави, сміття на об'єктах, у житловому секторі та на полях.

Приклад – горять ліси на кордоні з Росією в Семенівському районі, пожежі в лісах Ріпкинського та Козелецького районів.

Наближаються травневі свята. Всі ми бажаємо поспілкуватись з природою і як правило зі смачним шашликом.

Проте люди не замислюються, що неконтрольований вогонь, підбираючись до житлових будинків, надвірних споруд, лісонасаджень, знищує будівлі, рослинність та матеріальні цінності. Разом з цим забруднюється навколишнє середовище,створюється загроза життю та здоров’ю людей.

Надзвичайно небезпечними являються лісові та торф’яні пожежі.

Найбільш пожежонебезпечний період для лісів – травень-серпень, для торф’яників – квітень-серпень.

Причинами виникнення пожеж часто стають дії людини.

Такі пожежі виникають найчастіше через недотримання елементарних заходів пожежної безпеки в місцях роботи та відпочинку – розведення багаття та необережне поводження з ним, сільськогосподарські пали, використання несправної техніки та агрегатів. Причинами пожежі є також громові розряди та самозагорання торфу.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові та підземні.

При низових – а вони найчастіші і становлять 90% від усіх випадків лісових пожеж, горять нижні частини дерев, виступаюче коріння, кущі, трава. Швидкість поширення такої пожежі 1-3 м/хв, висота полум’я сягає від півметра до півтора. За 10-14 годин така пожежа може перерости у велику.

При сильному вітрі можливий перехід низової пожежі в верхову. Із швидкістю від 5 до 100 м/хв і більше вогонь біжить по кронах дерев. Вітер розносить іскри, які створюють нові осередки загоряння.

Торф’яні пожежі розповсюджуються повільно – по кілька метрів за добу. Однак вони дуже підступні несподіваними проривами вогню з підземного шару горіння. Існує можливість провалитися в торф, що вигорів.

Пам’ятайте, що по торф’яному полю треба пересуватися повільно і групою, перевіряти палицею міцність грунту.

При гасінні лісових пожеж застосовуються найрізноманітніші засоби пожежегасіння, підручні засоби та найпростіший інвентар – гілки листяних дерев, лопати та ін. Віником із зелених гілок можна збивати полум’я; за допомогою лопати можна закидати краї пожежі землею.

Щоб зупинити підземні (торф’яні) пожежі, необхідно копати канави шириною не меньше 1 метра та на глибину мінерального шару або рівня грунтових вод.

При гасінні лісових пожеж, особливо підземних, підгорівші дерева необхідно звалювати в напрямку пожежі.

Необхідно бути обережним, щоб не провалитись в підгорівший грунт.

Виходити із зони лісової пожежі необхідно в навітряному напрямку, використовуючи відкритий простір (галявини, просіки, дороги, русла річок).

Пам’ятайте! Природа – наше багатство, вона не пробачає безвідповідального відношення до себе.

Тому, залишаючи місце відпочинку, необхідно пересвідчитися в тому, що ваше багаття згасло і загрози виникнення пожежі не існує.

Управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту
населення Чернігівської міської ради.
Курси цивільної оборони м. Чернігів.