Монах Марко за молитву на горіхи отримав

Прихожани храму Святого Преподобного Олексія, Чоловіка Божого у Мені помітили — настоятель кульгає.

Благочинний*Менського району 42-річний монах Марко (Лугановський) був на Майдані у Києві.

Батюшка почув по радіо, що ми не йдемо в Європу. Взяв сумку. Намалював на ній маркерами тризуб. Вирізав дванадцять зірочок (як на прапорі Євросоюзу). І 30 листопада (коли був перший розгін) був на Майдані.

Разом з усіма священиками молився на головній сцені Майдану. Благословляв людей на барикадах. Стояв з відром і кропилом у перших рядах біля щитів. Кропив «беркутів». 19 лютого отримав від «беркута» по нозі.
— Так опухла нога, що не міг ні ходити, ні підняти її, ні черевик взути. У Чернігові у першій міській лікарні сказали — забій. Порадили мазать, дали таблетки, — згадує отець Марко. — Вдарили близько одинадцятої ранку, йшов біля Жовтневого палацу. Була нерозбериха. Бігали міліціянти і били палками. Підбіг «беркут» і з сієї сили вдарив палкою по правій нозі. На мені були підрясник, хрест і шапка. Я так завжди на Майдан їздив.
— Не подивився, що батюшка?
— Вони і в шию стріляли дівчинці, у червоний хрест стріляли! Перед іншим священиком розірвалася граната, вирвало шматок шкіри. Хлопцям розбивали голови, ноги ламали. Це, мабуть, якась третя сила, найманці були.
На будиночку Лугановського у Мені (він же церква) жовто-блакитний прапор. Каже, у Чернігові з вікна його квартири по проспекту Миру теж такий прапор був.
Батюшка живе у Мені з 2004 року. Продав квартиру в Чернігові і зробив у Мені храм у звичайному будинку. Сподівається, що з'явиться спонсор. Будинок знесуть і побудують на його місці справжню церкву.
— 3 1991 року, коли у країні щось відбувалося, скрізь був. Як пам'ятник Леніну в Києві розбивали. Голодував у Чернігові на підтримку студентів, що виступали за незалежну Україну у 1991 році. У 92-ому в Києві голодував за те, щоб Святу Софію передали українській церкві, коли міліція зробила розгін.
І тут вирішив студентів підтримати. Нас обманювали про євроінтерграцію. Разом зі знайомим Віктором Нечаєм сіли в машину і поїхали. Познайомилися з ним випадково у Мені. Потім виявилось, він був моїм сусідом у Чернігові.
30 листопада під час розгону я швидко бігав. Міліціянти доганяли і били...
Після цього батюшка періодично їздив у столицю. З різними групами. З Мени, Чернігова. Ночував у профспілках, палатках від партій. Приймали скрізь. Каже, чого в Мені сидіти, як людей б'ють.
— Майдан відкрив людям очі. Ми побачили, яка влада нами керувала. Навіть патріарх Філарет заборонив за цю владу молитися. Президента жодна конфесія в Україні не благословляла. Як заходив у Верховну Раду, йому по голові дверима тріснуло. Бо ніхто не благословляв, — каже батюшка. (Коли Янукович заходив приймати присягу, двері перед ним зачинилися. А пізніше на голову впав вінок. — Авт.).
* Благочинний Православної церкви Київського патріархату. Отець Марко з Землянки Сумської області. Переїхав у Чернігів. У 1991 році пішов у П'ятницьку церкву. У миру був Олексієм. У 2002 році став монахом. Жив у монастирі в Полтавській області, де знімали «Весілля у Малинівці». Потім його направляли у Максаківський монастир. Три місяці пробув там просто неба, спав на землі.
Каже, пробував записатися в партію, але не вийшло, бо він духовна особа.
Тижневик «Вісник Ч» №11 (1453)