Волощук розповів як треба мандрувати Європою

Чернігівський мандрівник Олександр Волощук організував традиційну зустріч із своїми друзями в Арт-клубі. У цей суботній вечір Олександр розповів про свою подорож країнами Західної і Північної Європи.

Як зізнався Волощук, подорожувати Європою не дуже полюбляє. Але ідея розширити свій погляд на світ, зіграла вирішальну роль.

І 8 листопада Олександр Миколайович вирушив у свою чергову мандрівку.

До речі, «Високий Вал» вів пряму трансляцію зустрічі:

Першою країною яку відвідав Олександр стала Польща. Довго затримуватись тут мандрівник не став. І вже за 5 днів опинився у Люксембурзі. Сюди Волощук приїхав не випадково. Адже у жовтні, збірна України з футболу грала тут матч відбору до Євро-2016.

Після футболу, наш земляк виділив час для огляду цієї маленької країни. Люксембург виник у XII cтолітті та перебував під владою своїх сусідів (Німеччини і Франції). У Люксембурзі зберіглася чудова старовинна архітектура. Відвідання цієї країни не складає ніяких труднощів для мандрівника. Протяжність Люксембургу із заходу на схід складає 80 кілометрів, а із півночі на південь усього 40 кілометрів. Тому, карликову країну можна повністю об'їхати за два дні.

Цікавою видалася розповідь Волощука про те, як можна заночувати у самісінькому центрі міста. Справа в тому, що офіційно забороняється ночувати з наметом у місті. Але мандрівник вигадав цікавий спосіб обійти цю заборону. У центрі Люксембурга є невеличкий ліс. Тому, можна розбити намет у лісі і спокійно заночувати до ранку.

Наступною у маршруті була Німеччина. Відвідати цю країну Олександр Миколайович мріяв ще з дитинства. Його вабили країни Ганзейського союзу (Любек, Кіль, Ганза, Росток). Цей союз був потужним утворенням торгових міст у Середньовічній Європі.

Крім міст Ганзейського союзу Олександр Волощук побував у столиці Німеччині — Берлині. Там діяв проект - «Будинок для всіх». Цей проект передбачає безкоштовне проживання для усіх мандрівників, які зупинились у Берліні.

За час проведений у Берліні Волощук відвідав найцікавіші місця столиці. Так, Олександр побував на місці, де раніше була горезвісна берлінська стіна і відвідав недіючий аеропорт «Темпельхоф». Ще однією особливістю мандрівника є те, що він обов'язково відвідує старовинні кладовища у будь-якому місті. Бо вважає, що кладовища дозволяють краще пізнавати історію тієї чи іншої місцевості.

Проте у Німеччині Олександр зіштовхнувся з проблемою, що пов'язана з автостопом. Шлях мандрівника пролягав через автобани (швидкісна траса) і автостоп на цій ділянці дороги заборонений. За порушення закону передбачається солідний штраф, але Волощуку пощастило. Поліцейські з розумінням поставилися до іноземного мандрівника і навіть підвозили його до наступної дорожньої розв'язки.

З Німеччини чернігівський письменник і мандрівник вирушив у Данію. Ця скандинавська країна давно вже була у планах Волощука. Але через різні обставини, Олександр не міг туди потрапити.

Головною метою було відвідання південної частини Данії. Адже у місті Оденсе народився відомий казкар Ганс Хрістіан Андерсен. Мабуть кожен в дитинстві читай його неймовірні і захоплюючі казки. Тому дух Андерсена відчувається й досі.

Данія хоч і маленька, але цікава країна із своєю самобутньою культурою і архітектурою, - ділиться враженнями мандрівник.

На цій позитивній ноті, гарні спогади про Данію в Олександра закінчилися. Далі він розповів про істинну сутність скандинавів.

 В Данії не прийнято допомогати незнайомим людям. Тому про автостоп тут можна було забути. Довелося пересуватися залізницею. Але квитки у Данії дуже дорогі, тому наш земляк вигадав цікаву і безкоштовну схему проїзду залізницею. Данці не звикли їздити «зайцем» і звикли завжди платити за проїзд. Тому малобюджетні туритсти можуть звернутися до контролера і посилаючись на малу кількість грошей, попросити його дозволити вийти на наступній станції. Такою системою користувався і Олександр Волощук. А іноді вдавалося проїхати навіть більше, ніж три зупинки.

А ще в Данії коли настає вечір усі міста пустіють і люди перебувають вдома.

В неприємну історію Олександр потрапив на кордоні з Калінінградом. Волощук прямував у Калінінград на запрошення місцевої єпархії. Але прикордонники затримали чернігівського мандрівника і передали в «теплі» обійми працівників ФСБ.
У підсумку, Олександру Волощуку заборонили в'їзд у Калінінград, мотивуючи це тим, що у мандрівника відсутня мета візиту. Хоча в не «офіційній» розмові, працівник ФСБ розповів, що їм з Москви надійшов наказ про обмежений в'їзд у Калінінград громадян України.

Та порадив приїжджати в Калінінград, коли російсько-українські відносини покращаться.

Не чекавши такого конфузу, мандрівнику довелося повертатися назад до Польщі і повертатися додому вже через Литву.

Про Литву в Олександра найтепліші спогади. Мандрівник розповів, що Литва   славиться своєю гостинністю і добротою її жителів. Тому подорожувати Литвою — одне задоволення.

А ще у Литві є своя пам'ятка, якою пишаються усі литовці. Це славнозвісна гора хрестів. За повір'ями, якщо встановити хрест на цій горі, то людина отримає зцілення і Божу благодать.

Останньою країною в маршрутному списку Олександра стала Білорусь. Саме у Білорусі Олександр порушив своє правило і з Гродно поїхав, не автостопом а потягом до Гомеля. Причиною відмови від автостопу стало те, що Олександр випадково намочив спальний мішок і не захотів спати у ньому.

Тому, щоб зекономити власний час і нерви, мандрівник вирушив потягом. А вже з Гомеля, 11 грудня автостопом приїхав у рідний Чернігів.

Остання мандрівка тривала рівно тридцять чотири дні. За цей час, наш земляк відвідав Польщу, Німеччину, Люксембург, Данію, Литву. Загальний кілометраж подорожі нараховує близько 7186 кілометрів.

Зустріч пройшла у легкій, невимушеній, домашній атмосфері. Послухати Олександра прийшло дуже багато друзів. Сам мандрівник навіть не очікував на таку кількість слухачів.

А ще Волощук підготував кілька сюрпризів для усіх присутніх. Олександр продемонстрував власний фотоальбом із світлинами останньої подорожі країнами Західної і Північної Європи. А також порадував слухачів власною грою на гітарі. Мандрівник виконав пісні Висоцького і Галича.

«Не має нічого кращого, ніж пізнавати світ, не з екрану телевізора, а за допомогою мандрівки», - з такими словами Олександр Волощук звернувся до усіх присутніх. Адже саме мандрівка дає змогу подивитися на світ власними очима і насолоджуватися кожною миттю буденного життя.

Владислав Пархоменко

Відео Олега ГОЛОВАТЕНКА, фото Владислава САВЕНКА