Чернігівці проти ртуті: хто переможе?

Ртуть вкрай небезпечна – ця підступна речовина друга за рівнем токсичності в списку хімічних елементів.

Вона провокує доволі серйозні захворювання – шизофренія, вовчак, артрит та навіть рак. Один вдих парів ртуті може коштувати вам катастрофічного отруєння.

Ця речовина наявна у кожній з тих ртутних ламп, які ми використовуємо вдома, в офісах, в учбових закладах - всюди.

Одна лампочка містить від 20 до 500 міліграм ртуті. Це залежить від власне її розмірів та конструкції. Ртуть, що потрапляє до людського організму, не виводиться звідти, а накопичується.

Чернігівське ртутне питання

«Більше 10-ти років чернігівці не мали можливості здати використані небезпечні сосуди ртуті на утилізацію, – розповідає активіст організації «Еко-Чернігів» Сергій Безбородько. – Всі лампи денного світла, енергозберігаючі лампи, так звані лампи-економки – шкодять людському здоров’ю, як утилізувати їх неправильним шляхом», - сказав активіст.

Приблизно півроку тому я та інші еко-активісти розповсюджували інформацію про необхідність відкриття спеціальних пунктів прийому ртутних ламп і батарейок на переробку. Ми створили відповідну петицію та зібрали немалу кількість підписів чернігівців. Навіть продемонстрували цей результат заступнику Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Володимиру Кривенку.

Це був негативний досвід – чиновник запевняв нас, що такої проблеми в місті не існує, що такими лампами ніхто з містян не користується. Розповідав він про це, знаходячись в кабінеті, освітленому не менш ніж вісьмома лампами саме такого типу.

Та пункти прийому ламп все ж відкрились, на що ми вже не розраховували. Дізналися про це випадково від знайомих. Вирішили здати свої використані лампи та перевірити, як працюють пункти прийому.

Пройшло півроку – а що змінилось?

«Виявилось, що ми були першими, хто прийшов здавати на утилізацію. Нас навіть не хотіли приймати», – продовжує розповідь Сергій.

Процедура збору ламп теж насторожила. Працівниця ЖЕКу просто вкинула лампи в контейнер. Жінка навіть не нахилилась, щоб акуратніше покласти лампу. Але був і плюс: контейнери для збору ртутних ламп знаходились на закритій території – під замком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Еко-Чернігів: чим я можу допомогти своєму місту?

Наразі більшість пунктів прийому батарейок та ртутних ламп, які буди відкриті ЖЕКами (їх адреси активісти активно розповсюджували серед чернігівців), нажаль, закриті. А ті, що «вижили» просто перенаправляють один до одного всіх бажаючого здати свої лампи чи батарейки. Тоді ми не побачили жодної екологічної ініціативи серед таких установ. Не бачимо її і зараз. Фактично за півроку нічого не змінилось.

6 місяців + 10 пунктів прийому = 300 ламп

Та головна проблема полягає в тому, що більшість чернігівців просто не усвідомлюють ті масштаби шкоди, який наносять собі через те, що неправильно позбавляються небезпечних відходів. А ті, хто усвідомлюють шкоду, зазвичай не знають, що в Чернігові є можливість утилізувати лампи за правилами. Чернігівці вже здали приблизно 300 лампочок за півроку існування 10-ти спеціалізованих пунктів прийому. Шкода, що містяни так не охоче користуються безкоштовною можливістю правильно утилізувати токсичні предмети. Адже утилізація однієї лампи коштує приблизно 6 гривень. Але влада таки пішла на зустріч, і, створюючи пункти прийому ламп, зробила їх послуги безкоштовними.

Для порівняння: в більшості міст України така послуга є платною. У Європі ця проблема вирішена по-іншому. Європейці не сплачують кошти, коли приходять до пунктів прийому ламп та батарейок. Але вони сплачують за цю послугу в момент придбання батарейки чи лампи.

Дізнатись, куди в Чернігові можна здати ртутні лампи, можна тут.