2008-й на Чернігівщині: Що відзначаємо?

2008-ий, хоча і високосний рік, проте вважається щасливим і вдалим, тому що у його складі є «вісімка». Можливо, саме тому цей рік повинен буде запам’ятатись яскравими подіями та святкуваннями.

2008-ий ювілейний!

Для Чернігівщини 2008 рік позначився принаймні трьома ювілейними подіями у галузі культури. У вересні 2007 року наше місто святкувало 1100-річчя літописної згадки Чернігова. З приводу цієї знакової події була проведена конференція та виданий ювілейний збірник статей її учасників – відомих науковців.

Доречно нагадати, що вперше місто Чернігів згадується у «Повісті минулих літ» у 907 році на вже другому місці після Києва у договорі князя Олега з Візантією. Проте, археологічно доведено виникнення міста наприкінці VII ст. н.е.

18 липня цього року залізничники міста урочисто відзначали 80 років з дня відкриття залізничної станції «Чернігів».

Вже у серпні наближається відзначення 100 років з дня проходження у Чернігові XIV Всеросійського археологічного з’їзду та 100-річчя з часу відкриття всесвітньовідомої Мезенської стоянки давніх людей (знаходилась в с. Мезин Коропського району), знахідки з якої вперше і експонувалися на з’їзді. Зараз у Чернігівському історичному музеї відкрито спеціальну виставку, присвячену цим подіям. Кожен з відвідувачів має можливість ознайомитись з документами та археологічними знахідками, які були пов’язані з проведенням XIV Всеросійського археологічного з’їзду в Чернігові.

20 серпня будемо святкувати 85 років з часу утворення Чернігівського району. Тобто, серпень буде насичений подіями різного рівня, починаючи від науки і культури, закінчуючи політичною та адміністративною сферами.

900 років паломницької мандрівки ігумена Данила

Поряд з цими знаменними датами осторонь уваги місцевої громадськості залишилась ще одна визначна подія. Саме цього року виповнюється 900 років з часу подорожі ігумена Данила до Палестини та написання ним першого твору давньоруської паломницької літератури «Ходіння ігумена Данила до Святої землі». Данило здійснив не лише паломницьку мандрівку до Палестини протягом 16 місяців, між 1106 – 1108 рр., він обійшов та поклонився Святим місцям, а й молився за свою Батьківщину та навіть за чернігівських князів. Він вперше на Русі зафіксував маршрут своєї подорожі святими місцями Палестини. Ці його подорожні нотатки відомі нам у вигляді письмового твору, який був написаний під дією перших вражень, «по гарячих» слідах, і використовувався як путівник для подорожніх та був досить популярним у давні часи.

Седнів – батьківщина автора «Ходіння»?!

«Ходіння» привертає увагу дослідників вже понад два століття. І це не дивно, адже цей твір викликає більше питань, ніж відповідей. Наприклад, вчені сперечаються стосовно справжньої мети подорожі Данила. Вони вважають, що він виконував якусь дипломатичну місію та навіть займався розвідувальною діяльністю стосовно участі Русі у військових походах хрестоносців. Також у них викликає інтерес його походження і місце ігуменства. В цьому творі Данило неодноразово згадував р. Снов та порівнював її з р. Йордан. Видно, що існував зв'язок ігумена з Чернігівщиною, а точніше, із Сновськом (сучасне містечко Седнев Чернігівського району), розташованим на р. Снов. Сновськ вперше згаданий у літописах у 1068 р. як місце перемоги 3 тисяч чернігівських воїнів на чолі з чернігівським князем Святославом, сином Ярослава Мудрого, над 12-титисячним військом половців. Тому відомий вчений Володимир Коваленко вважає, що Данило був ігуменом у монастирі у Седневі чи десь поблизу нього і сам був родом з Чернігово-Сіверщини. Отже, нашим талановитим земляком слід тільки пишатись!

Питання відновлення історичної пам’яті

На жаль, цей ювілей не набув розголосу на Чернігівщині – на батьківщині ігумена та місці написання паломницького твору. Проте, у Росії ще 2007 р. відбулося ряд міжнародних конференцій з цього приводу, а у Санкт-Петербурзі навіть було здійснено повне видання тексту «Ходіння ігумена Данила до Святої землі» з коментарями та науковими статтями істориків та філософів – спеціалістів з цієї тематики. Неприємно вражає те, що на Чернігівщині не віддана шана цій відомій людині, адже не встановлено навіть пам’ятного знаку на його честь. Варто увіковічнити пам'ять ігумена Данила та його паломницького твору. Тому потрібно повертати з небуття несправедливо забуте ім’я нашого земляка, чернігово-сіверського паломника, релігійного діяча та талановитого письменника Київської Русі ігумена Данила.