Виставка писанок відкрилась у «Пласт-Арті». ФОТОрепортаж
Писанки з різних областей України, Росії і Білорусії, різьблені яйця страуса емо і колекцію різьблених з дерева іграшок і посуду можна побачити у галереї «Пласт-Арт». Вчора там відбулася презентація колекцій відомої української писанкарки Оксани Білоус і різьбяра Сергія Святного.
Оксана Білоус вивчає і відтворює традиції писанкарства. Вона добре розуміється на символіці.
Хрест і свастика, зірка, світове дерево, місяць, божа рука, дощ, священний баран і бик – що означають ці символи і як їх зображували наші пращури, можна розпитати у неї. А можна дізнатись про це зі стендів, які підготувала писанкарка і також експонувала у галереї. Для «Високого Валу» вона дала невеличке інтерв’ю:
- Я з Києва, я киянка по батьківській лінії з п’ятого покоління вже.
- Цей зв'язок з Києвом якось проявляється у вашій творчості?
- Я дуже люблю Київ і відчуваю, що це – моє місто. А писанки у мене з усієї України і не тільки: всі писанки, що є у світі, я намагаюсь знайти.
- Для мене взагалі було несподіваним те, що писанки не суто українське мистецтво, що воно є і в інших державах…
- Так, воно було притаманне всій території Індоєвропи ще в далекі дохристиянські часи. Християнство спочатку намагалося побороти звичаї язичницькі. Ало йому не вдалося знищити. У Європі воно боролося сильніше, тому там уже не пам’ятають і не знають своїх писанок.
Там є просто такий відгомін, який відображається у шануванні яйця. От у Німеччині і Франції люблять на Великдень обвішувати яйцями все, що є навколо: і криниці, і ворота, і будинки всередині і зовні. Вони розуміють, що це треба шанувати, а от таких давніх символів не розуміють і навіть лякаються. Якщо, наприклад, свастика написана. Це ж ніби поганий знак… доводиться їм пояснювати, лекції читати.
- З дитинства я любила різні ручні роботи: і вишивала, і макраме, плетіння робила, закінчила всі гуртки, які тільки можна. А потім вийшла заміж двох дітей народила – вже так особливо ніякою творчістю не позаймаєшся. Я тоді вишивала сорочки. І якось так щасливо познайомилася з родиною Селівачових. Наталія Федорівна вміла писати писанки і навчила мене, дала інструменти і фарби. А далі, як писанка, покотилося.
- Літературні джерела, у старовинних книжках наших київських бібліотек, у відділі рідкісної книги. Я собі роблю копії і потім відписую. Насправді я зображень назбирала вже навіть більше, ніж можу відписати. У моїй колекції півтори тисячі, а всього їх можна зробити шість тисяч.
- Який там досвід… Єдине що різьблені яйця – це я побачила в Німеччині вперше, потім у Франції. У нас не було таких традицій.
- Я не можу сказати, бо я їх довго вивчала, і коли зрозуміла, що кожен знак означає, то побачила, що немає некрасивих писанок. Людина може його не розуміти, він їй буде якось енергетично не потрібний в даний момент, але вони всі потрібні і гарні.
Писанка пишеться на справжніх пташиних яйцях. Курка і півень за легендою створили світ. Це символ зародження життя, атрибут не так сонця і неба, як підземного світу. Тому що володар підземного царства – це змій підземний, який посилав родючість на землю. Його атрибут – це яйце. Є легенди, за якими саме змій обгорнув яйце сім разів. І так с-під землі почало виходити життя.
Крім писанок у галереї представлені різьблені з дерева іграшки Сергія Святного. Вони випромінюють добро і дивують своєю майстерністю. Раніше ніжинський майстер виготовляв посуд, скрині та музичні інструменти. А потім зробив для своїх дітлахів деревяний кран та автомобільчик.
Зрештою іграшки почали користуватися великою популярністю серед покупців. І тепер іграшки Сергія Святного є у дітлахів Німеччини і навіть Австралії, шаблю і коника придбав президент України для свого сина Тараса, роботи майстра мають Юрій Костенко, Микола Жулинський та Олег Скрипка.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 18428 |
Посилання до теми:
24.07.2008 Знайдено найдавнішу писанку
1.04.2007 Відродження писанкарства. ФОТОрепортаж
21.09.2008 Рушник Національної Єдності представили у Чернігові. ФОТОрепортаж
19.04.2008 Чернігів: В галереї «Пласт-Арт» презентовано молодіжний культурно-мистецький проект «Перехрестя»
Фотоновини
Коментарі (2)
Олекса Пекур | 2008-10-23 17:17
Чому виставка розгорнута на площах приватної галереї а не художнього музею,до компетенції якого в тому числі входить і народне мистецтво? Знаходяться ж вони під одним дахом.
Наскільки концептуально наблизилося традиційне народне мистецтво до критеріїв сучасного?
В українській традиції писати і виставляти на огляд писанки переважно прийнято напередодні Великодніх Свят. Ймовірно що в інших етнічних груп це відбувається в інший час. Тобто, чому майже перед Новим Роком?
Можливо куратори виставки нададуть доступні відповіді,хоча заглиблені у тему їх уже отримали.
Сергій | 2008-10-22 22:14