Кореспондент "Високого Валу" повертається з Камчатки. ФОТО
Олександр Волощук, кореспондент "Високого Валу", спецкор "Сіверщини" і "Білої хати" сьогодні залишає Камчатку (Росія).
На далекий схід Росії він вирушив з Чернігова 29 червня і, діставшись за сто днів кінцевої точки подорожі-експедиції, повертатиметься в Україну.
Розповідає Олександр:
Перш ніж залишити Камчатку, розповім про останні два тижні, які я провів у Петропавловську-Камчатському.
Весь цей час жив дома у Валентина Макаровича Пилипчука - колишнього заступника голови національно-культурної автономії українців Камчатки, голови профспілки вертольотників. Він і організував більшість моїх зустрічей.
"Авіація – моє життя"
Перш за все згадаю про зустріч з Михайлом Петровичем Клименком. Він родом з Носівки, на Камчатці живе вже багато років, ветеран-авіатор. У свої 69 років продовжує літати на саморобному літаку, а взагалі все своє свідоме життя віддав авіації. "Авіація - моя дитяча мрія, яка стала життям. Поки я літаю, доти я живу".
Михайло Петрович попросив мене допомогти знайти на Чернігівщині його першу, ще шкільну любов - Аллу Супрун (це її дівоче прізвище), з якою вчився в одному класі у Носівці в 1950-х роках. Орієнтовно в 1955 році вона переїхала разом з батьками в Городню, а згодом, після від’їзду Михайла Петровича на Камчатку, зв’язок з нею перервався.
М.Клименко звозив мене на гарячі термальні джерела в Паратунку (50 км від Петропавловська), де ми досхочу накупалися у басейні з гарячою водою, що йде прямо з земних надр.
Рід Шевченка на Камчатці
В.Пилипчук організував також зустріч з Андрієм Лисенком - єдиним на Камчатці нащадком роду Тараса Шевченка (Андрій - праправнук Йосипа - молодшого брата Т.Г.Шевченка).
Він живе в Єлізово. Працює в ДАІ, майор, командир роти ДПС. Народився в Україні, на Хмельниччині в 1974 році, жив у Києві, потім - у Хабаровську і з 1992 р. - на Камчатці.
У нього є донька Яна (4,5 роки) - прапраправнучка Тараса Шевченка. Тож кобзарський рід продовжується навіть тут, на Камчатці.
Маша, привіт!
Саме завдяки Андрію Лисенку я нарешті побачив камчатського ведмедя. Щоправда, не в дикій природі, але й не в зоопарку.
На одній з єгерських ділянок в 15 км від Єлізово живе 3-річна ведмедиця Маша. Єгер на ім’я Григорович знайшов її маленьким ведмежатком, коли браконьєри застрелили її матір-ведмедицю. Вигодував з соски.
Маша й зараз бере корм з рук, але тримають її на ланцюзі (все ж звір). На момент мого приїзду Маша вже залягла у барлогу, але її розбудили і виманили на поверхню землі за допомогою варених креветок.
Напружений графік
Провів й інші зустрічі. З колишнім керівником єдиного на Камчатці українського шкільного класу Валентиною Вишньовою, з аматором зимового плавання Віктором Годлевським, з майстринею художньої вишивки Людмилою Горай та іншими українцями Камчатки.
Також видвідав музеї: краєзнавчий (в експозиції є матеріали про відомого мореплавця Юрія Лисянського, уродженця Ніжина), інститута вулканології і сейсмології, інститута рибного господарства, музей бойової слави.
Їздив на берег Тихого океану, на Халактирський пляж (там - чорний пісок). Разом з Валентином Пилипчуком і Володимиром Бондаренком (голова творчого союзу художників) ходив до "Трьох братів" - скель, які розташовані на вході з Тихого океану в Авачинську бухту і є символом Петропавловська-Камчатського.
Українські медіа в Росії
Дав інтерв’ю (на 40 хвилин) місцевому радіожурналісту Юрію Шумицькому. Його дід - родом з Чернігова, перебрався на Далекий Схід під час Столипинської реформи сто років тому. Юрій - теж мандрівник, в 1979-1980 роках він пройшов пішки від Владивостока до Калінінграда.
Щодо українського телебачення, радіо та періодики. Українських телеканалів на Далекому Сході немає.
Два роки тому можна було дивитись "Інтер" у Владивостоці. Як розповідали мені ще в липні в Омську, тамтешні українці виходили з проханням про транслювання бодай одного українського телеканалу, але їм відмовили.
Така ж ситуація і з радіо. Щоправда, в Спаську-Дальньому (Приморський край) двічі на місяць на місцевому радіо виходить передача українською мовою (тривалість - 40 хвилин).
Періодику передплачувати дуже проблематично, бо немає гарантії, що вона надходитиме. Хіба що привозити з України (це ж стосується і книг).
В Тюмені і Петропавловську-Камчатському видаються українські газети (відповідно "Голос України у Східному Сибіру" і "Батьківщина"). Тюменська газета виходить регулярно (раз на місяць), а от "Батьківщина" - за наявності грошей у української громади Камчатки.
Діяльність українських громад здебільшого зводиться до культурно-масових заходів (фестивалі и концерти українських творчих колективів, святкування національних свят тощо). Проведення заходів політичного спрямування (наприклад, схвалення декларації про голодомор як про геноцид українського народу) викликає якщо не відкритий спротив, то "неодобрение" з боку владних структур.
Українських Культурних центрів як таких немає (хіба що в Москві на Арбаті,9), українські громади більше діють в межах Национальних культурних центрів, "Домів дружби" (установи, у яких представлено всі національні діаспори регіонів).
Щодо української церкви, то її немає ніде. Хіба що на рівни "катакомбної" церкви (як, наприклад, в Кургані).
Стосовно допомоги Росії українському рухові, то картина така: держава допомагає в багатонаціональних регіонах (Ямал, Тюмень, Ханти-Мансійськ, Якутія). В інших регіонах особливої уваги з боку Росії українці не відчувають. Як, до речі, і з боку України. Але й не заважають.
Додому!
3 листопада залишаю Камчатку і лечу в Хабаровськ. Гроші на літак допомогли зібрати камчатські українці і голова національно-культурної автономії українців Новосибірська Володимир Манович.
З Хабаровська автостопом - до Владивостока, де хочу зустрітись з українським консулом Олександром Данильченком і передати місцевим українцям власну книгу.
З Владивостока вже їхатиму додому. На зворотньому шляху вирішив проїхати через Тиву і Хакасію - регіони, в яких я ще не був.
На все добре. Не знаю, звідки вийду на зв’язок наступного разу - може, з Хабаровська, може з Красноярська, може з Новосибірська.
Олександр Волощук, Петропавловськ-Камчатський
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 13597 |
Посилання до теми:
20.10.2008 Кореспондент "Високого Валу": Репортаж з Тихого океану. ФОТО
29.09.2008 Кореспондент "Високого Валу": Репортаж з Камчатки. ФОТО
11.09.2008 Кореспондент "Високого Валу" мандрує по тюрмах і ссилках. ФОТО
8.09.2008 Кореспондент "Високого Валу": Репортаж з копалень ГУЛАГу
19.08.2008 Під Магаданом кореспондент "Високого Валу" зустрівся з чернігівцями
29.07.2008 Кореспондент "Високого Валу" мандрує Росією. ФОТО
25.06.2008 Олександр Волощук: Після Прибалтики - на Камчатку і Командорські острови
12.06.2008 Інтернет-конференція з Олександром Волощуком після подорожі Прибалтикою
10.06.2008 Кореспондент «Високого Валу» завершив подорож Прибалтикою у Тракаї. ФОТОрепортаж
Додати коментар: