Провокація від О.Острякова

Питання про майбутнє Ялівщини не дає спокою багато кому. Одні хочуть повернути їй колишню славу, відродити до життя. Інші - роблять все можливе й неможливе щоб стати власником безцінних земель у центрі міста.

І багато кому хапнути таки вдалось: у 1992р. з території лісового заказника вилучається 1 га. У подальшому вилучена територія міською владою передається у приватну власність.

У 2006 р. рішенням міської ради 18 га Ялівщині передані у приватну власність. У 2008 та 2009 рр. ставиться питання про приватизацію ще 4 га в самому центрі Ялівщини. Й краю цьому немає…

А є ще інші, що обслуговують інтереси нового баронства, і за очевидної відсутності особистісної ціннісної системи беруться формувати громадську думку через маніпуляції та дезінформацію - заявити про себе, або пропіарити позицію своїх хазяїв? Чи скомпрометувати саму «Громадську думку»?

Судіть самі. У газеті «Еспрессо по –Чернігівські» №16 (51) від 29 квітня під рубрикою «Еспрессо. Правда жизни» опублікована стаття «Яловщину огородять шлагбаумом?», де від імені «Громадської думки» О.Остряков призиває всіх чернігівців взяти участь «в определении дальнейшей судьбы Яловщины», однак нічого достовірного про цю «судьбу» не знає і маніпулює вигідними певним колам чутками, нав’язуючи свій погляд на те, «что нужно сделать с Яловщиной».

«Одно из очередных заседаний общественности (мабуть по Ялівщині?) происходило 24 апреля в областном управлении экологии и охраны окружающей среды». Як то кажуть, чув про дзвін, та не знає де він.

По-перше, такої установи як «областное управление экологии и охраны окружающей среды» не існує взагалі. Є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

По-друге, 24 квітня ніяких засідань ніякої громадськості ні по Ялівщині, ні по чомусь ще не було. А ось 23 квітня, дійсно, відбулось засідання, але не «общественности», а Громадської Ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області по питанню повернення Ялівщині природно-заповідного статусу у повному обсязі у форматі регіонально – ландшафтного парку (РЛП) : «Стан, проблеми та перспективи розвитку лісопарку «Ялівщина», яке було заплановано ще на початку 2009 року і на яке були запрошені всі бажаючі.

Далі, по О,Острякову: «…решили, что оптимальным вариантом будет создание в Яловщине регіонального ландшафтного парка (сокр.-РЛП). Из этого следует (з чого саме ?!!!), что территорию оградят изгородью, поставят шлагбаум, охрану». Далі ще страшніше: «…вход может стать платным….Яловщину оградят забором или даже колючей проволокой…». Цитуєтся думка Віктора Сехіна, депутата міськради (БЮТ): «Представьте себе картину: в выходной родители с детьми решили провести время на свежем воздухе и отдохнуть в Яловщине. А их встречает не красота урочища, а шлагбаум, колючая проволока и охранник. Да они будут проклинать власть, принявшую такое решение».

Але ж панове, в Ялівщині ще немає РЛП, однак вже давно є зона з високим забором, шлагбаумом і охоронниками на території лісового заказника, куди вхід заборонено - вона як раз починається біля зупинки «Ялівщина» по вулиці Бойовій де збудовані найкращі котеджі найкращого у світі міста! Кого проклинати буде пан В.Сехін за це?!

Щодо регіонального ландшафтного парку. РЛП, як природоохоронні об’єкти, введені Законом України «Про природно заповідний фонд України» в 1992 р. і є природоохоронними рекреаційними установами місцевого, або регіонального значення.

Мета РЛП - «Збереження в природному стані типових, або унікальних природних комплексів та об’єктів, забезпечення умов для організації відпочинку населення». Як відомо, попит населення нашого міста на відпочинок у природних умовах зростає з кожним роком. Лісопарк Ялівщину відвідують кожного тижня кілька сотень людей, а на свята людей і машин в ньому більше, ніж самих дерев. А те, що залишається після них місяцями перевищує всі припустимі санітарно – екологічні норми. Відповідно до Закону України, регуляція та створення нормативно – правової бази організованої рекреаційної діяльності в стаціонарних зонах рекреації в умовах РЛП дає змогу надавати сервісні рекреаційні послуги населенню, розвивати та вдосконалювати туризм, корінним чином поліпшити санітарний стан Ялівщини, очищення та збереження її від сміття та деградації ландшафтів і рослинних угрупувань.

Паркан, який вкрай і вже давно потрібно встановити – це навколо цвинтаря у Ялівщині й міської лікарні №3. Щодо колючого дроту – то він на совісті О.Острякова та В.Сехіна. А шлагбаум завжди стояв з боку вулиці Бойової відповідно до рішення міської ради, поки у самому центрі Ялівщини не відкрили авто майстерні та стоянку для вантажних машин. Його незаконно знесли автолюбителі чи власники майстерень.

Щодо «изгороди», лісових меблів, скульптур з дерева, інших прикрас - добре б було, якби вони прикрашали рекреаційні майданчики для дітлахів, дорослих, гостей та туристів. А плата - це вже як заманеться добродіям з міської ради, законом про РЛП вона не передбачається.

Отже, думка «Громадської думки», що РЛП «может закрить доступ черниговцам к возможности там отдохнуть» є замовленою провокацією, а подані виклади прямо суперечать чинному законодавству Украйни про РЛП.

Шодо питання О Острякова: «Почему же никому не пришло в голову спросить у самих горожан: что они думают о дальнейшей судьбе урочища? » відповідаємо: Це Вам, шановний О. Остряков, не спало на думку елементарно продивитися матеріали в ЗМІ, які стосуються Ялівщини, за останні 3-4 роки.

Тоді б Ви довідались, що питання про повернення Ялівщині природно - заповідного статусу було підняте Громадською Радою при Держуправлінні ще у 2005 році. Саме на ньому було визначено, що найбільш раціональним шляхом збереження та відродження Ялівщини є шлях надання їй статусу природно-заповідного об’єкту, який на сьогодні є найбільш захищеним. Пропонувалось створення регіонального ландшафтного парку (РЛП) з відтворенням частини ботанічного саду, який існував на ії території з 27 березня 1945року. Пізніше цю пропозицію підтримали понад 5 тисяч громадян м. Чернігова, 18 громадських організацій, 25 науковців України. Хіба це не громадська думка?

Після того як Ви настрахали громадян перспективою РЛП з колючим дротом, охороною, платою, заборонами настала черга вказати на те, що «Есть мнение (кого саме забули вказати) создать на ее (Яловщине) территории культурно - развлекательний парк…». Мабуть тому що біля найкращої в світі фірми на території колишнього лісопарку «Ялівщина» закінчується будівництво найкращого розважального центру найкращого в світі архітектора в найкращому світі місті, по сумісництву найкращого в світі голови постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин міської ради, який допоміг приватизувати не 1 га заповідної території, як було у 1992р, а аж 18га у 2006 р, частина яких знаходиться у власності самої держави, але вона, держава, поки що безсила перед найкращими у світі депутатами найкращої у світі міської ради повернути свою, державну власність.

Крім того, 10% території «культурно - развлекательных парков» можуть йти під забудівлю. Збудував, значить маєш повне право приватизувати. Як казав один із найкращих в світі посадовців найкращої в світі міськради - це тільки питання часу.

Згаданий Вами «Киевский институт «Діпромісто», який «уже изготовил проект такого парка по заказу Черниговского городского совета» віддає під таку забудову, як мінімум, 25 га Ялівщини. Оце таки царський подарунок найкращим у світі приватним забудовникам найкращого у світі міста!!!

Ваше інтерактивне опитування «Что нужно сделать с Яловщиной?» вкрай некоректне. Воно не включає навіть питання про поновлення природо-заповідного статусу у форматв РЛП, а однозначно запрограмоване на бажаний Вами результат: «Мы решили спросить мнение Лучших в Мире Жителей. Согласны ли они, чтобы Яловщина была закрыта для посещения горожанами или чтобы на территории урочища был культурно – развлекательный парк?». Відповідь однозначно передбачувана.

Так, Ялівщина може стати закритою для відвідування громадянами, але лише у випадку її приватизації через поступову дозволену законом забудову «культурно – развлекательного парка» - досить встановити будку для ігорних автоматів, будь що інше – і, як кажуть найкращі обізнані фахівці у цьому питанні, «приватизація є лише питанням часу».

«Что нужно сделать с Яловщиной» запитує найкраща у світі «Громадська думка» у особі О. Острякова? Відповідаємо: любити її, берегти, поважати й примножувати спадок наших пращурів, а не примножувати власність окремих найкращих мешканців найкращого міста.

А на закінчення проводимо своє інтерактивне опитування. Хай кожен собі по совісті відповість:

Стаття О.Острякова в найкращій у місті газеті є:

1. Замовлення на формування громадської думки.
2. Компромат «Громадської думки».
3. Піар «Громадської думки».

Збільшити

Збільшити

Збільшити