Морський меморіал – творіння чернігівських майстрів. ФОТОрепортаж

У Криму7 травня відкрито єдиний в Світі „Музей катастроф на водах” на Меморіалі пам’яті загиблих на водах.

Довгоочікувана подія відбулася в селищі Малорічинському, на скелі над Чорним морем, де два роки тому вже було відкрито та освячено храм – «маяк» Святителя Миколая. Музей знаходиться в підземеллі, що слугує опорою храму, загальна висота якого складає 60 метрів.

Експозиція музею складається із частин кораблів та морського приладдя, піднятих з морського дна. Інтер’єр закладу створює переконливу ілюзію того, що відвідувачі перебувають на палубі затонулого корабля.

Окремі зали музею присвячені найбільш резонансним катастрофи на воді – це і цунамі 2004 року, трагедіям „Курська” і „Титаніка”, загибелі конвою PQ-17, тощо. Велике враження на відвідувачів справляє перегляд низки короткометражних фільмів, присвячених цим подіям. В центральному залі виставки постійно бігучим рядком йде перелік загиблих кораблів, який супроводжують реальні звуки металу, що лопається під водою та клекіт води.

Відвідини цього меморіалу не залишають байдужими жодного глядача: дають вичерпну інформацію про морські катастрофи та спонукають людей замислитися про плинність життя.

На відкритті меморіалу були присутні представники громадськості та духовенства, спонсори, будівельники, туристи, преса. Ще 2004 року проект художника – монументаліста Бориса Дєдова та народного художника України Анатолія Гайдамаки переміг в Москві на конкурсі ідей. Сконструював меморіал Анатолій Андросенко. Головними спонсорами створення меморіалу стали Олександр Лєбєдєв – депутат Державної Думи Російської Федерації та банкір В’ячеслав Юткін.

«Коли в людині є Божа Іскра, вона творить добро, і в цих людях, що створювали меморіал вона є. Кожен, хто пройде чи пропливе повз, завжди буде знати чиїми руками і на чиї кошти було створено цей меморіал.

Та маю нагадати, що у Бога немає мертвих – у нього всі живі і він пам’ятає про кожного. У пам’ять про людей, що віддали своє життя силі морській і відбудований цей комплекс.»

Пропонуємо перші враження від події, з вуст головних втілювачів проекту:

Олександр Лєбєдєв, депутат Державної думи Російської Федерації, генеральний спонсор:

«З точки зору місця, історії та моря ми створили життєстверджуючу концепцію. Храм в будь-якому разі є витвором мистецтва, він добре виконаний, і, оскільки це є ще й маяк гарним доповненням до нього було вшанувати пам’ять про людей, котрі долали стихію води. Ми будемо продовжувати розвивати не лише релігійний осередок, а й культурний.»

«Ми відкриваємо меморіал пам’яті загиблих на водах – пам’яті про тих, хто в муках прийняв смерть виконуючи свій обов’язок, чи просто перебуваючи на воді. Ми всі це бачимо на страшних кадрах і маємо схилити голову входячи в цей музей і храм. Майже два роки йшла робота над створенням цього музею, підбором експонатів.

Я думаю, що у цього меморіалу дуже довге життя, і добра слава, бо про нього вже знають і мріють сюди потрапити. Сьогодні це місце стане місцем паломництва всіх гостей Криму, близьких та родичів загиблих, чиї імена будуть увіковічені тут.»

Борис Дєдов, проектант, художник – монументаліст, керівник галереї «Пласт-Арт»:

«Безперечно, сьогодні відчувається полегшення і тривога. Ми створили цей грандіозний меморіал і тепер маємо почути відгуки про нашу роботу. Переконаний, що ніхто з відвідувачів не буде розчарований, адже ми вклали в цю роботу колосальні сили, свої емоції і творчість.

Експозиція має доповнюватися постійно. Вже сьогодні голова селища Малорічинського Ігор Костромцов та винороб Сергій Задорожний подарували музею залишки зброї з корабля „Волгодон”, нещодавно знайденого дайверами.

Я дуже гордий, що ми можемо робити прекрасне не лише демонструючи експозиції в галереї „Пласт-Арт” в Чернігові, а й робимо такі грандіозні в Європейського масштабу проекти.

Сьогодні зранку біля нашої скелі гралися дельфіни – тут вважають, що це добра прикмета.»

Анатолій Гайдамака, народний художник України, архітектор:

«Ми вклали багато сил і старання в цей меморіал, бо несемо велику відповідальність. Це і храм – маяк, в якому поєднується віра та надія. Ми використали елементи української вишивки і виноградної лози в оздобленні храму.

Дуже вдячні спонсорам за те, що вони підтримали нашу ініціативу створити ще й музей під храмом. Вони контролювали наші дії, та не втручалися у творчий процес – що є дуже важливим. Варто також відмітити, що меморіал є складною інженерною спорудою – він сейсмостійкий та цільнолитий, аналогів якому не існує. Меморіал вже став туристичною принадою, на яку звертають увагу відпочиваючі Алушти.

Чернігівці можуть з гордістю назвати цей меморіал досягненням земляків, адже над його створенням від ідеї до кінцевого результату працювали чернігівські майстри.

Біля витоків цієї справи стояв Андрій Дєдов, дизайнер, який створював трьохмірне зображення майбутнього комплексу, вписував його в місцевість. У подальшому працював над створенням оригінальних демонстраційних фільмів для кожної зали. Забезпечував поліграфічною продукцією. „Цей проект дуже велика відповідальність і ми виклалися на всі 100%.»

Окремо потрібно відзначити працю таких молодих чернігівських майстрів, як Сергій Тонканов, Денис Марченко, Василій Юдін, Анатолій Дубина, Володимир Омельченко.

Серед перших відвідувачів був Олексій Семениченко, військовий пенсіонер, капітан I рангу:

«Все життя прослуживши на флоті в Севастополі та на Півночі можу з усією відповідальністю стверджувати, що тут створили дуже хороший, дуже справжній музей. Приходять спогади про друзів, і про деякі з представлених в меморіалі кораблі, які я бачив особисто.»