Зачарована Десна чекає на парк «Подесіння»

За останні два десятиліття в Україні чимало зроблено задля того, аби зберегти для нащадків природу. Нині у країні є 20 національних природних парків.

У Київській області поки що не існує жодного такого. Але шлях до цього торується.

— Указом Президента України "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів" № 1129/2008 від 1 грудня 2008 року на Київщині передбачене створення чотирьох національних природних парків, — каже начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області Олександр Чабанов.

— У Вишгородському та Броварському районах (на території заплави річки Десни) має з'явитись парк "Подесіння", у Вишгородському та Іванківському районах (на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства) — парк "Дніпровсько-Тетерівський", у Броварському районі (на базі Державної організації "Резиденція "Залісся") — парк "Залісся", у Переяслав-Хмельницькому районі (на базі Державної організації "Лісове господарство "Білозерське", з включенням м. Переяслав-Хмельницький та лісового масиву, що тягнуться від села Великий Каратуль до села Козлів) — парк "Переяславський" (робочі назви "Білоозерський", "Переяслав-Хмельницький").

Здавалося б, що простіше: є необхідні рішення, визначено території під парки — отже справа лише за втіленням доброго починання у життя. Але, як і все нове, ідея створення національних парків у нашій області має чимало перешкод. І їх не вирішити без влади на місцях, екологів, громадськості. Без всезагального розуміння, що намічене — на добро краю.

Втім нині вже можна сказати: лід тут скрес. Надію підсилила нещодавно проведена у приміщенні облдержадміністрації за участю представників облради і облдерж-адміністрації, ВГО "Національний екологічний центр України", Центру креативної фотографії, БФ "Київська ландшафтна ініціатива", галереї "Артінформ", інтернет-сайту "Природа України" та представників обласних і республіканських засобів масової інформації фотовиставка "Збережемо заплаву річки Десни — створимо національний природний парк "Подесіння", а також і відповідна прес-конференція. На ній всі слова й сподівання були скеровані на збереження заплави річки Десна, де ведеться створення національного природного парку "Подесіння".

Крок вперед — за Довженком

Перед тим, як переповісти побачене і почуте на фотовиставці і прес-конференції, все ж таки спершу давайте віддамо належне Олександру Довженку, який, задовго до сьогоднішніх "екологічних дзвонів", дав можливість не лише Україні, всьому світу по-іншому подивитись на Десну. Це від його "Зачарованої Десни" у багатьох з дитинства теплом зігріті і сповнені поваги до природи душі: "Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі…"

Щось подібне відтворювали і фотознімки виставки у авторстві Ігоря Сіренка, Сергія Гладкевича, Анатолія Заїки, Олексія Василюка та багатьох інших фотомитців: закучерявлені зеленню береги Десни, її водні простори, лелеки та інші птахи, звірята, яким добре бути біля річки. А ось і човни, байдарки. І такою ріку бажано зберегти для наступних поколінь. Трохи з її "біографії".

— Річка Десна, — одна із шести великих річок України, є єдиною великою рівнинною річкою Європи, що практично не була зарегульована. Тобто на ній не було побудовано дамб, водосховищ, каналів. А тому вона по цей час зберегла меандруюче русло та заплаву у природному стані, — розпочав прес-конференцію, відповідаючи на запитання журналістів, голова Всеукраїнської громадської організації "Національний екологічний центр України" Ігор СІРЕНКО. — Завдяки збереженій заплаві, що забезпечує природне самоочищення води, Десна є джерелом водопостачання мільйонів українців, в тому числі її воду споживають міста Київ, Бровари, Чернігів, Новгород-Сіверський, Короп.

Окрім того, Десна є визнаною "меккою" водного туризму та постійних подорожей. А території вздовж річки "засіяні" пам'ятками історії. Скажімо, тут можна зустріти древні кургани, городища, хати із декоративним різьбленням віконних рам. Тобто створивши парк "Подесіння", ми зможемо зберегти для нащадків не лише ріку із її фауною і флорою, але й самобутні місцини придеснянського краю.

Чому ж не трапилося цього раніше? До розповіді Ігора Сіренка тут варто зазначити, що ідея створення заповідної зони в долині Десни з'явилась ще понад 30 років тому. У середині 80-х років минулого століття вченими було розроблено декілька таких проектів, але, на жаль, жоден з них не був реалізований. І лише у 2008 році з ініціативи і пропозиції постійної комісії Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 січня 2008 року була створена відповідна робоча комісія, після чого залучені нею до роботи ВГО "Національний екологічний центр України" спільно з інститутами зоології та ботаніки Національної академії наук України розробили обгрунтування створення національного природного парку "Подесіння" на території всієї заплави річки Десни у Київській та Чернігівській областях, Мінприроди схвалило цю пропозицію і добру справу розпочато. Але щоб вона йшла на лад, то треба здолати, як про це вже наголошували, чимало перепон.

— Відкриття фотовиставки, прес-конференція — це наш перший крок назустріч об'єднанню зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських природоохоронних та туристичних організацій, а також представників малого і середнього бізнесу для збереження заплави річки Десни, розвитку Подесіння у туристичному і природоохоронному напрямку, — підкреслив Ігор Павлович Сіренко. — Задля цього і надалі, вже по селах і містах Київщини, запрошуватимемо людей на подібні фотовиставки і розмови.

Берегам — мораторій!

— Нам, дійсно, важлива підтримка не на словах, а на ділі, місцевої влади, адже від того, як вона поставиться до збереження Подесіння, залежить створення природного тут парку, — продовжив прес-конференцію заступник голови ВГО "Національний екологічний центр України" Олексій ВАСИЛЮК. — Тим часом створення парку "Подесіння" під великим сумнівом, бо прибережні зони, а заразом місцева фауна і флора страждають від гідронамивів, будівництва каналів, котеджів, високі мури яких часто підходять до самої води. За тими мурами Десна, наче у "резервації"… Чи ж так повинно бути? І як тут зупинити будівництво котеджів на потенційно заповідних територіях?

— Моя думка, — на це відгукнувся депутат облради, член постійної комісії з питань екології, секретар депутатської групи "За чисту Київщину" Олександр ЧЕРНІКОВ (до речі, один із тих, хто першим в області свого часу ініціював питання про створення парку "Подесіння"), — треба негайно запровадити мораторій на дозволи зводити на визначених для майбутнього парку "Подесіння" територіях котеджів, будь-яких інших будов. Днями ініціюватиму розгляд проблеми на комісії з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, аби в подальшому ця проблема була розглянута на сесії обласної ради. Глибоко переконаний, що береги зачарованої Десни — окраси Київщини і не лише, не повинні огороджуватись мурами котеджів, розорюватись, винищуватись!

А віце-президент благодійного фонду "Київська ландшафтна ініціатива" Володимир КОЛІНЬКО додав, що у майбутньому, коли парк "Подесіння" запрацює, будуть немалі вигоди для місцевого населення, яке проживатиме поблизу національного природного парку. Найперше, це додаткові робочі місця і сталі заробітки. Окрім того, не треба лякатись, що з утворенням парку люди втратять для себе "селянські", сказати б так, вигоди. Ні, такого не буде, бо на території нацпарку в господарській зоні зберігаються традиційні види природокористування, у тому числі сінокосіння, випас худоби, любительське рибальство, бджільництво, збір грибів, ягід, лікарських рослин, вирішення питань заготівлі дров. Місцевим жителям не варто хвилюватись і не ставати на заваді створенню "Подесіння".

Окрім того, рекреаційна діяльність на території нацпарку є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом облаштування екологічних і туристичних маршрутів та зон відпочинку, організацією екологічних таборів для школярів і молоді, розширенням можливостей тих, хто працює в системі сільського зеленого туризму.

 "А що ж забороняється на природно-заповідних територіях?" — прозвучало запитання журналістів. І воно, звісно, не менш цікаве нашим читачам. Тут наведу слова Олександра Чабанова:

— Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд" на територіях об'єктів природно-заповідного фонду забороняється лише зміна цільового призначення землі, забудова, засмічення та забруднення територій, використання та зберігання отрутохімікатів і тому подібного. Тобто люди, які проживають поблизу територій, повинні шанувати довкілля, не забруднювати його, не створювати тут пожеж.

— Отже, як бачимо, національні природні парки не обмежують прав людей, а більше того, сприяють відновленню природного балансу, що, у свою чергу, позитивно впливає на екологічну ситуацію та здоров'я населення. І ті природні парки, що є вже в Україні, цьому підтвердження, — підсумував розмову начальник Державної служби заповідної справи України Петро ГРИНИК. І як годиться на добрий почин — створення на Київщині першого нацпарку, а саме "Подесіння", — подарував голові ВГО "Національний екологічний центр" І. Сіренку книгу "Це моя Україна", яку видав за сприяння міністра Мінприроди Георгія Георгійовича Філіпчука. Книга цінна тим, що вперше на теренах незалежної України в ній грунтовно розповідається про сім найкращих національних парків країни.

Можливо, колись у подібній книзі з'явиться розповідь і про "Подесіння", якого так зачекалась річка.