Пацієнтом психіатра ризикує стати кожен живий і ненароджений. Відео

10 жовтня світова спільнота відзначала Міжнародний день психічного здоров’я.

А в Чернігові за "круглим столом" зібралися провідні фахівці психіатричної служби регіону: головлікар обласної психоневрологічної лікарні Людмила Ященко, обласні психіатри Валентин Скрипник і Ламартина Ляненко (дитячий) та обласний сексолог Володимир Бремзе.

Говорили вони про надзвичайно серйозні речі, знати про які сьогодні важливо усім.

Алкоголізм і депресії – в лідерах

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2015 року на перше місце в структурі захворюваності в Україні вийдуть психічні хвороби. Цьому добряче посприяють старіння населення, алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, економічна криза, бідність, життєві труднощі, екологічне забруднення довкілля, високий темп життя тощо.

Негативні процеси вже йдуть повним ходом, про що свідчить щорічне зростання кількості психічно хворих. Станом на 1 січня 2009 року під наглядом психіатрів перебувало близько 30 тисяч жителів Чернігівської області. Переважна більшість із них – люди з психічними розладами (депресіями, психозами, неврозами, шизофренією) та наслідками алкоголізму.

Депресії серед психічних хвороб виходять зараз на І місце. Кількість суїцидів, викликаних, здебільшого, ними, сягає вже 500 на рік. Лікарі звертають увагу на те, що самотужки вийти з депресії, "взявши себе в руки", як кажуть, дуже важко. Бо ця хвороба спричинюється порушенням обміну речовин у організмі людини і потребує його корекції.

Хронічний алкоголізм – найбільша біда Чернігівщини. За показником його поширеності область посідає ІІ місце в Україні після Хмельниччини. За алкогольними психозами – сьоме.

За три останніх роки питома вага наркологічних хворих в обласній психоневрологічній лікарні зросла з 34% до 47%. Тобто майже половина тих, хто проліковується у стаціонарі цього медзакладу – хронічні алкоголіки. Від цих пацієнтів, які ще і йоду недоспоживають потім народжуються розумово відсталі діти.

Розповідаючи про це, медики принагідно радять хоча б одне яблуко в день з’їдати із кісточками. Останні містять дуже багато йоду, а від його наявності в організмі людини значною мірою залежить стан її психічного здоров’я.

Те, що бачать сьогодні дитячі психіатри – не дай Боже бачити ще комусь. Тому що дітей із психічними розладами вже не десятки чи сотні, а тисячі, і їх кількість невпинно зростає. Показник поширеності душевних захворювань серед дітей Чернігівщини завжди був набагато вищим середнього по Україні, а зараз і поготів.

Значно збільшується кількість генетичних хвороб. За словами Л. Ляненко, це пов’язано з тим, що їх почали виявляти. Шефство над нашою областю взяв Харківський медико-генетичний центр, фахівці якого обстежують дітей як за місцем проживання, так і у себе в Харкові. Клінічні прояви генетичних захворювань – психічні розлади і розумова відсталість. Виникають генетичні хвороби внаслідок мутації генів, яка відбувається під впливом несприятливих екологічних факторів – забруднення довкілля і продуктів харчування солями важких металів, радіоактивними елементами та ін. Батьки у таких дітей нерідко здорові і відповідної спадковості не мають.

Не до кінця з’ясований і зв’язок збільшення числа розумово неповноцінних дітей із запровадженою в Україні практикою виходжування новонароджених дітей вагою від 500 г. Підростаючи, ці дітки нерідко поповнюють лави інвалідів.

На жаль, виявляти психічні захворювання у дітей в ранній фазі медики зараз не мають можливості. Проводити профілактичні огляди в дитсадках і школах їм заборонив закон. Не дозволяє він і стерилізувати розумово відсталих дорослих, аби вони не розмножувались. Для цього необхідна їхня добровільна згода. А хто ж її дасть, коли ці люди вважають себе здоровими?

Про шкоду пива для дитячого і підліткового здоров’я вже писано-переписано. І все одно чимало батьків дозволяють своїм нащадкам уживати цей так званий напій.

Психіатри кажуть, що діти з пивом у руках – це порохова діжка, яка невдовзі вибухне масовою недоумкуватістю. Уже зараз багато дітей зовні ніби нормальних, з ясними очима, не спроможні опанувати шкільну програму. Їхній діагноз – легкий когнітивний розлад, який ледь-ледь не дотягує до діагнозу "розумова відсталість".

Надзвичайно швидкими темпами зростає кількість дітей із порушеннями мови. До цієї категорії належать малюки, які в 4-5 років практично не розмовляють. Якщо 20 років тому в дитсадках Чернігова було 2-3 спеціалізовані групи для них, то сьогодні вже понад 50. Важкі порушення мови, звертає увагу дитячий психіатр, є інвалідизуючими і призводять до зниження інтелекту дитини, якщо вчасно не почати лікування. Консультуватися з лікарем батькам треба починати, якщо дитина не заговорила до двох років. У такому віці, в разі відсутності нервових патологій, ніяке лікування не призначається, даються лише поради. Тож боятися візиту до психіатра не слід. Мовні розлади – також часто наслідок зовнішніх факторів і не пов’язані зі спадковістю.

Дитяча й підліткова комп’ютерна залежність – теж "притча во язицех". Їй піддаються як 5-ти, так і 15-річні. У зв’язку з цим, медики радять допускати дітей до комп’ютера якомога пізніше – коли сформується їхня психіка.

Вплив мобільних телефонів на психіку людини і людський організм у цілому, якщо й досліджений, то про нього ми не скоро дізнаємось, і зрозуміло чому. Але сьогодні достеменно відомо, що тривале користування цим телефоном призводить до глухоти, раку мозку, безпліддя у чоловіків.

Для дітей електромагнітне випромінювання особливо небезпечне, але батьки до цієї вже широко відомої інформації ставляться чомусь легковажно. Взагалі мобільний телефон створювався для екстреного зв’язку. Спілкуватися з його допомогою можна не більше 2 хвилин за один сеанс.

Розмови в метро, салоні автобуса чи автомобіля, по майже розрядженому телефону несуть подвійну шкоду, оскільки в металевій оболонці випромінювання посилюється. Професори, які досліджують вплив мобілок на мозок людини, ними не користуються.

Сьогодні психіатричну допомогу населенню Чернігівщини надають три лікарні: обласна психоневрологічна на 965 ліжок під Черніговом та дві психіатричні – Валківська в Прилуцькому районі та Левоньківська в Чернігівському.

Дві останніх – не стільки лікарні, як заклади, де утримуються невиліковні хворі – психохроніки. Більшості з них уже ніяке лікування не допоможе, і до кінця життя їм потрібен дах над головою і догляд. Такі послуги в області надають 7 cпеціалізованих інтернатів для дорослих на 1800 ліжок і два дитячих. Проте місць у них сьогодні катастрофічно не вистачає. Тому нерідко на оформлення в інтернат одного хворого ідуть місяці, а то й роки. Весь цей час його утримує психлікарня, яка, за своїми функціями, мала б давно виписати пацієнта.

Однак, соціальні служби не поспішають брати під свою опіку цих людей, хоча догляд за ними – їхній прямий обов’язок. Для порівняння: у Житомирський області термін оформлення психохроніків у інтернат становить 2-3 тижні.

Повноцінну медичну допомогу людям з душевними проблемами надає обласна психоневрологічна лікарня, розташована у двох комплексах за адресами: вул. Щорса, 3 у Чернігові та 4-й кілометр Гомельського шосе, 6 (неподалік села Халявине). Її персонал робить все від нього залежне, аби подолати існуючу в суспільстві стигму – упереджене ставлення до психіатрії, сформоване ще за сталінських часів, страх і сором лікування в такому закладі.

І це йому вдається. Про зміни, яких зазнала лікарня за кілька останніх років, розповідають не тільки розкішні квітники та витвори декоративно-паркового мистецтва на його території. Сьогодні тут все активніше застосовуються трудо- і арттерапія для реабілітації хворих; сучасні методи лікування, запозичені у Європі, в сусідів-білорусів та росіян; поетапно виконується прийнята Концепція розвитку психіатричної служби області на 2007-2010 роки.

До речі, такої концепції, на час її прийняття, не мала жодна психіатрична лікарня України. На Чернігівщині ж вона передбачає здійснення реформ, спрямованих на поліпшення надання психіатричної допомоги населенню.

Одним з її пунктів було створення центрів спеціалізованої медичної допомоги за різними напрямками. В результаті, на базі 19 відділень обласної психлікарні виникло 10 таких центрів: гострих психічних та поведінкових розладів, стаціонарної реабілітації психічно хворих, наркологічної допомоги, лікування хворих із порушеними соціальними зв’язками, надання допомоги хворим похилого віку, дитячо-підлітковий, діагностично-лікувальний та інші. Це дозволило, перш за все, розділити хворих за їх психічним станом і поліпшити якість лікування.

Наступним кроком стала організація в Семенівці, на орендованих площах центральної районної лікарні, відділення обласного психоневрологічного закладу для жителів північних районів. Такого теж ніде ще не було, щоб лікарня відкрила свій підрозділ за 170 км від основної бази. Але реалії Чернігівщини, пов’язані з її великою територією, змусили керівництво закладу подумати над наближенням психіатричної допомоги до людей і втілити свій задум.

Сьогодні медики і жителі північних районів із жахом згадують, як їм доводилось доправляти хворих у стані гострого психозу чи білої гарячки до самого Чернігова і радіють, що все це позаду. Нині семенівське відділення на 25 ліжок повністю себе виправдовує. В подальших планах психоневрологічної лікарні – відкриття такого ж відділення у Прилуках для мешканців південних районів.

Ще одним важливим пунктом Концепції розвитку психіатричної служби є прийняття у своє підпорядкування спеціалізованої психіатричної бригади, яка сьогодні працює при міській станції швидкої допомоги. Це потрібно для того, щоб лікарі бригади працювали в єдиному медичному просторі зі своїми колегами-психіатрами, мали змогу підвищувати свою кваліфікацію і, відповідно, якість надання медичної допомоги, користуватися базою даних психоневрологічної лікарні. Зараз, виїжджаючи на виклик, вони не мають достатньої інформації про хворого, а це важливо.

Все, що зроблено в лікарні за останні роки, не залишилось непоміченим у Міністерстві охорони здоров’я, адже дало поліпшення усіх показників. Проаналізувавши роботу закладу, керівне відомство віднесло його до п’ятірки кращих обласних психлікарень України (із 26-ти), а головного лікаря (на той час Володимира Ященка) відзначило своєю грамотою. Це висока оцінка роботи, і персонал лікарні старається "тримати марку". Шведські колеги, з якими чернігівські психіатри налагодили професійні зв’язки, теж, перебуваючи в Чернігові, відмітили високий рівень надання медичної допомоги у лікарні, назвавши його цілком європейським.

Сьогодні головний психіатричний заклад області виконує найрізноманітніші функції – консультує, діагностує, лікує, виводить із запоїв і наркотичної залежності, веде амбулаторний прийом, проводить експертизи, доглядає за тяжко й невиліковно хворими, вчить дітей говорити, а дорослих не боятися сексуальних стосунків.

Для багатьох "дурдом у Халявиному" вже давно перестав бути страховиськом. Люди, стомлені життям і особистими негараздами, йдуть сюди, щоб порадитись, зміцнити нервову систему, поновити душевну рівновагу. Вся допомога, наголошує головний лікар Людмила Ященко, надається на засадах конфіденційності і розголошенню не підлягає.

"Боятися нашої лікарні не варто, – каже вона. – Психіатрія – це такий же розділ медицини, як і всі інші. А у наш вік скажених швидкостей, розриву родинних зв’язків і психологічних навантажень, коли розрядка та спілкування набувають особливої ваги, психіатри все частіше стають найкращим друзями і довіреними особами своїх пацієнтів".

"Відеокоментар" Володимира Жданова, Президента Міжнародної асоціації психоаналітиків, професора Сибірського гуманітарно-екологічного університету (фрагмент лекції «Русский крест»):

Збільшити

Збільшити