Благодійний «фронт» фонду С. Русової: Добрянка, Олешня, Грабів

Чи добре ми знаємо історію? Історію своєї країни, міста, села, власної родини. І чи взагалі бажаємо покращити свої знання про рідну землю в час, коли доводиться думати більше про проблеми повсякденного життя і побуту?

Адже інколи, серйозно заглиблюючись в історичні пошуки, можна відкрити для себе дуже багато цікавого і несподіваного.

Селище Добрянка Ріпкинського району розташоване на самісінькому кордоні з Гомельською областю. З селищних дворів чудово проглядається «білоруський» ліс, а мобільний телефон обов’язково сповістить, що ви знаходитесь у зоні дії білоруської мобільної мережі.

На Чернігівщині Добрянка відома насамперед прикордонною залізничною станцією «Горностаївка» і футбольною командою «Полісся». А от про те, з іменами яких відомих, видатних людей і «сильних світу цього» пов’язана Добрянка, на жаль, знає дуже мало людей. Щоб не втомлювати читача довгими передмовами, відразу перелічу ці особистості: Микола Перший, Олександр Другий, Катерина Друга, Ємельян Пугачов, Олександр Пушкін, Микола Костомаров, Євген Гребінка, Тарас Шевченко, Софія Русова. Це лише ті люди, факт перебування яких у Добрянці підтверджений історичними документами.

У XVIII-XIX століттях Добрянка була великою поштовою станцією на кінно-пішому тракті Одеса – Санкт-Петербург (сьогодні однойменна магістральна автострада проходить у 8 км від селища), тут знаходився митний пост і жили великою спільною громадою «класичні» старообрядці.

У Добрянці зупинялися, щоб замінити коней і відпочити, а російський імператор Микола Перший разом з цесаревичем Олександром (майбутнім царем Олександром Другим) навіть влаштовував у околицях Добрянки полювання. Особливу сторінку в історію селища вніс Ємельян Пугачов, але це – вже тема окремої розповіді, до якої «Високий Вал» ще звернеться.

Щоб більше людей знали історію Добрянки і вчилися її поважати, відомим чернігівським меценатом Іваном Чаусом вже не перший рік ведеться цілеспрямована робота у цьому напрямку. Наприклад, відкрито пам’ятний знак на честь 300-річчя селища і перебування в ньому Пугачова. А на черзі – нова пам’ятна споруда. Це буде увічнення пам’яті про перебування в Добрянці усіх вищезгаданих особистостей. Можливо, у вигляді символічного стародавнього кілометрового знаку-межі з указанням відстаней до різних міст і списком відомих людей, які відвідували селище.

Але Добрянкою «діапазон» діяльності очолюваного Іваном Чаусом благодійного факту імені Софії Русової не обмежується. В цьому ж Ріпкинському районі знаходиться село Олешня, де вже дуже багато зроблено для увічнення пам’яті про видатну українську просвітительку: відновлюється її садиба, встановлено пам’ятний знак, іменем Русової названо головний майдан села.

Незабаром, сподіваємось, буде відкрито і перший пам’ятник видатній землячці. І робота у цьому напрямку також іде. Зокрема, фондом С.Русової оголошено конкурс на кращий малюнок-проект пам’ятника і вірш, присвячений просвітительці (про його умови можна дізнатися на сайті благодійного фонду - www.rusova.at.ua). Також існує домовленість з відомим скульптором Геннадієм Єршовим (одна з його останніх робіт – пам’ятник Івану Мазепі в Чернігові), який зацікавився перспективою нової творчої роботи. Це, до речі, буде поки що єдиний у світі пам’ятник Софії Русовій.

Нинішньою весною, до 65-ї річниці Перемоги Іван Чаус і його фонд планують здійснити ще одну благородну справу – встановити пам’ятний знак на місці військових поховань воїнів Червоної Армії у селі Грабові того ж таки Ріпкинського району (ці поховання було знайдено і досліджено пошуковим клубом «Патріот» у вересні минулого року).

Отже, «фронт» діяльності у благодійного фонду імені С.Русової доволі широкий. А добрих справ, як відомо, забагато не буває.