Головний рибінспектор Іван СОВА: Чи налякаєш браконьєра штрафом 34 грн.?

Напередодні свята усіх прогресивних чоловіків – Дня рибалки «Главная черниговская газета» вирішила поставити кілька запитань керівнику обласної Держрибохорони Івану Сові.

«Гроза» місцевих браконьєрів свого часу закінчив у 1984-му році Київську вищу школу міліції, а у 1992-му - Академію МВС України, за фахом юрист-правознавець. Пройшов усі щаблі послужного списку від оперуповноваженого карного розшуку до полковника міліції.

22 серпня 2009 року Іван Михайлович, маючи 25-річну вислугу в органах МВС, став головним чернігівським рибінспектором.

- Основні завдання, що стоять перед працівниками Держрибохорони, - це профілактика і виявлення правопорушень серед громадян, які незаконно займаються виловом рибних ресурсів на території Чернігівської області. Нині, згідно з вказівкою керівництва рибного господарства України, наш особовий склад повністю переведений на нічний час роботи. Оперативні групи працюють разом з громадськими інспекторами, людьми, які надійно підставляють плече, щоб виявляти правопорушення.

- Чим доведете, що ваша служба працює ефективно?

- На сьогоднішній день порушено 29 кримінальних справ (це на рівні минулого року), виявлено низку грубих порушень законодавства, а саме використання електровудок. Кримінальні справи ми передаємо до слідчого підрозділу УМВС області.

- Які найбільш кричущі з них?

- Днями була затримана група із Броварів, яка на Десні у Козелецькому районі на плавзасобі з двигуном «Yamaha-40» вдень ловила рибу електровудкою, так званим «сомятником». Група затримана. Порушена кримінальна справа.

- Які найбільш ефективні методи боротьби з правопорушниками?

- Нині у Верховній Раді знаходиться пакет документів щодо посилення санкцій. А поки мінімальний штраф правопорушника – 34 гривні. Зараз кілограм риби на центральному ринку коштує мінімум 25 гривень за кілограм. Людина ловить сіткою (яка коштує 80 гривень і є основним знаряддям правопорушників), і за один незаконний улов повністю окуповує її вартість. Тому необхідно збільшити суми штрафів, щоб люди нарешті зрозуміли суть покарання. Мораль у        суспільстві ще поки шкутильгає. Ми звертаємося через ЗМІ, проводимо зустрічі у сільрадах, профілактика ведеться, але люди її не сприймають.

- Які найбільш розповсюджені браконьєрські засоби?

- Сітки в основному. Рідше використовують електровудки, застосовують газ, вибухові речовини.

- Злі язики кажуть, що ваша служба у числі найбільш корумпованих. Чи так це?

- Хто не працює, той не робить помилок. У нас на сьогоднішній день таких випадків немає, сподіваюся, що їх і не буде. На це є контролюючий орган – Головрибвод. Контролюють нашу діяльність і правоохоронні органи, прокуратура, міліція, СБУ.

- Ви сам рибалка?

- Так, люблю ловити рибу спінінгом, вудкою. Люблю рибалити на Десні. Риболовля – це красива і захоплююча справа! Отримуєш велике задоволення, коли ловиться гарний карась, короп чи судак.

- Який ваш найбільший улов?

- Найбільшою рибою, яку зловив у своєму житті, була щука на 5 кг. Це невеликий трофей, але більшого поки не було.

- Як зараз із рибою у Десні?

- На жаль, у зв’язку з обмілінням Десни кількість риби у ній зменшується. Згідно з правилами природи, коли йде вода, то риба йде за водою. Торік ми проводили зариблення Десни у Козелецькому і Менському районах. Нині, якщо буде достатньо коштів, плануємо зарибити ті місця, де кількість риби скоротилася.

- А де на Чернігівщині нині повно риби?

- На всій Десні, на всіх водоймах області є рибні місця. Але Десна міліє і захаращується. Скажу тільки, що у 80-х роках минулого століття річку чистили щороку. А зараз дерева падають, їх ніхто не прибирає, вода замулюється. На Десні з’являються острови, на них починають розростатися кущі. Нинішні дощі призупинили спад води, але проблем не меншає. Зараз на рівні керівництва держави піднято питання про те, щоб зробити річку Десну національним парком. Якщо це вдасться втілити, то буде й риба, й всі можливості для відпочинку. До того ж Київ п»є воду саме з Десни. Тому сподіватимемося, що зміни на краще все ж відбудуться.

- Як можна зв’язатися з вашою службою в разі необхідності?

- У нас відкрита гаряча телефонна лінія по номеру 697-102, 727-135, мій телефон 067-435-55-58. На гарячу лінію телефонують, ставлять багато запитань. У нас цілодобово працює черговий, який приймає ці дзвінки. Якщо виникає проблема, то я особисто розглядаю її, передзвонюю, якщо людина залишає номер телефону, даємо відповіді у письмовій формі. Ми також публікуємо у районних газетах номера телефонів інспекторів, які обслуговують відповідні ділянки. Діє й громадська організація.

Щороку є заборонений час ловлі риби. Цього року заборона діяла з 1 квітня по 31 травня на Десні й Дніпрі, і по 29 червня – на закритих водоймах, тобто озерах. Рибалки про це знають. Перед початком цього періоду проводяться оперативні наради спільно з екологічною інспекцією, прикордонниками, міліцією. Узгоджуються плани взаємодії з правоохоронними органами. Публікуємо статті в пресі, готуємо виступи на радіо, оприлюднюємо інформацію про час, коли рибу буде заборонено ловити.

- На ринках влітку море річкової риби. Як дізнатися покупцю, що вона не з Чорнобильської зони?

- Ми щодоби контролюємо рибу, яка продається на ринках. Там з цією метою закріплені оперативні групи. А як дізнатися, чи риба справді не з Прип’яті?.. Якщо риба продається з лотка, то у продавця обов’язково має бути сертифікат, де вказано, коли виловлена риба, звідки привезена. Якщо вам відмовляться показати сертифікат, то ви маєте право звернутися до правоохоронних органів. Якщо ж риба продається, як кажуть, «з-під поли»і не тільки на ринках (а ми ці точки всі знаємо), то ми по таких випадках складаємо адміністративні матеріали і передаємо їх до суду, і суд приймає рішення згідно з чинним законодавством. Останній випадок був минулої суботи, коли на центральному ринку затримали жінку з Замглая, що продавала рибу. При ній було затримано 8 кг карася без жодних документів.

- Чернігівська область межує з Білоруссю по Дніпру. Чи є проблеми з рибалками на прикордонні? Можливо, кордон перетинають?

- У мене дуже тісні стосунки з начальником Гомельської рибінспекції. Спілкуємося з білоруськими інспекторами, які працюють на кордоні. На сьогоднішній день проблем, про які ви говорите, з рибалками не було. Торік був затриманий один громадянин Білорусі, який просто ловив рибу, і по фарватеру хвилю дуже велика була, й він перетнув кордон. Працівниками нашої інспекції і прикордонниками його було затримано.

- На брак кадрів не жалієтеся?

- Сьогодні у нас взагалі відсутня плинність кадрів. Вільних вакансій немає. Як правило, до нас приходять працівники, які мають досвід роботи у правоохоронних органах, знають свою роботу і добре виконують. Кадри молоді, середній вік - 35-40 років. Найдосвідченіший працівник - Віктор Миколайович ЛЕПЕХА, який пропрацював 26 років. Його вся область знає.

- Пригоди на вашій пам’яті по службі траплялися?

- Такого пригадати не можу. Скажу одне: працівники Держрибохорони при виконанні службових обов’язків знаходяться з табельною зброєю. При складанні адмінматеріалів часто порушники знаходяться у нетверезому стані, інколи виходять з себе, намагаються «озброюватися» веслами. Але наші працівники діють професійно, і табельну зброю за мого керування не застосовували жодного разу. Ми тісно працюємо з міліцією, вона нам дуже допомагає, тому й пригод не трапляється.

- Ви самі задоволені своєю роботою? І чи впізнають вас рибалки?

- Ті рибалки, які ловлять рибу і не порушують закон, ті впізнають. А взагалі намагаємося поводитися так, щоб бути невпізнанними: перевдягаємося, теж ловимо рибу. В нашій службі є багато чинників, які допомагають затримати правопорушників

- Може рецептом юшки поділитеся з читачами?

- Скільки не спілкувався з рибалками-професіоналами, у кожного свій спосіб приготування юшки. А головний секрет найпростіший: побільше риби і спецій.

- І, звісно, привітаємо всіх рибалок зі святом.