З історії Чернігівської фортеці

Відомо, що на території Чернігова оборонні укріплення з'явились ще у давньоруський час.

Оборонні укріплення мали глибокий рів, дерев'яну стіну з декількома брамами та вежами. Власне, вони оточували центр міста – дитинець (територія сучасного Валу).

Як відомо, у жовтні 1239 року Чернігів був спалений монголо-татарами.

Починаючи з середини XІV століття територія сучасної Чернігівщини потрапила під владу Литви. На початку XVІ століття Чернігівщина увійшла під владу Москви.

На початку XVІІ століття, місто Чернігів було захоплено і спалено одним з загонів польського війська на чолі з Горностаєм. З 1618 року Чернігів опинився під владою Речі Посполитої.

На початку національно-визвольної війни у 1648 році мешканці Чернігова оволоділи міською цитаделлю. Саме в ній був розташований польський гарнізон і знаходилась місцева шляхта. З цього часу місто стає центром Чернігівського полку. Чернігівська фортеця була в цей час відбудована. У 1651 році фортеця витримала облогу литовського війська Я. Радзівілла.

У ІІ половині XVІІ століття у Чернігові був розміщений російський гарнізон. Чисельність гарнізону, за даними джерел становила у 60-х роках XVІІ століття – 1.200 чоловік.

Впродовж XVІІІ століття Чернігівська фортеця вдосконалювалась. Цікаво, що у 1706 році укріплення Чернігова інспектував Петро І. Робив він це у зв'язку з наступом армії шведського короля Карла XІІ.

Історичні джерела подають цікаву інформацію. Остаточно фортеця припинила своє існування у 1799 році. Але від колишнього озброєння чернігівської фортеці залишилось тільки чотири старі чавунні гармати. У 1896 році вони були встановлені на лафети, трохи згодом ще вісім гармат опинились на Валу.

Чернігівська фортеця, як можна побачити мала стратегічне значення. Ще з давніх часів вона постала на території стародавнього Чернігова. За все своє існування, і до кінця XVІІІ століття, фортеця виконувала оборонну функцію.

Данило Рига.
Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній»