Подорожі

Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Македонія очима чернігівця. ФОТОрепортаж

Македонія очима чернігівця. ФОТОрепортаж

Дні культури України, організовані Міністерством культури України та Міністерством культури Республіки Македонія 11-14 листопада відбулися в Республіці Македонія.

Свій творчій доробок представив провідний колектив Національний заслужений ансамбль танцю України ім. Павла Вірського, а глядачі мали змогу ознайомитись з виставкою голограм та зразками українського традиційного декоративного мистецтва.

Народне мистецтво

Між Україною та Македонією існують досить тісні економічні зв'язки, а знайомство македонців зі зразками українського мистецтва допомагає ще більше зблизити наші слов’янські народи.

Дні культури України в Республіці Македонія офіційно відкрили Перший заступник Міністра культури України Юрій Богуцький та заступник міністра культури РМ Драган Неделькович.

Урочиста церемонія відбулася в приміщенні Національної македонської галереї «МАЛА СТАНІЦА», де було представлено виставки художніх голограм «Золота скарбниця України», а також витвори сучасних українських майстрів «Народне мистецтво України», наданих Національною спілкою майстрів народного мистецтва України.

Упродовж 12-14 листопада в приміщенні фонду кіно Республіки Македонія «КІНОТЕКА» здійснювалися покази художніх та телевізійних фільмів Національної кіностудії України ім. О.Довженка: «Богдан-Зиновій Хмельницький», «Платон Ангел» та «День переможених».

Як танцюють українці!

13 листопада в приміщенні «МАКЕДОНСЬКОЇ ОПЕРИ І БАЛЕТУ», де відбувся виступ ансамблю, Національна спілка майстрів народного мистецтва України показала виставку картин зі збірки традиційного українського малярства та роботи майстринь в жанрі традиційної народної ляльки.

Почуття гордості за свою державу кожен раз охоплювало, коли ми бачили з яким захопленням македонці сприймали виступи наших артистів та твори народних майстрів. Я особисто чув коментар одного македонця після виступу наших танцюристів, який сказав, що українці - це могутній і потужний народ, який створює таку музику, пісні танці, в яких звучить сила і самоствердження.

14 листопада свою концертну програму, яка складалась із різножанрових танцювальних композицій, ансамбль представив у Культурному центрі Бітоли – другому за величиною місті країни.

Македонці прийняли нас дуже привітно, ми всюди відчували допомогу працівників Міністерства культури та державних закладів.

Успішна робота нашої команди багато в чому відбулась завдяки активному сприянню Посольства України в Скоп'є. Вони опікувались нами під час всього нашого перебування в Македонії.

Працівники посольства від нас не відходили, посол та Генеральний консул були на всіх заходах, постійно спілкувались з нами, пан Посол особисто проводжав делегацію додому. Це було дуже приємно, без цієї допомоги ми навряд чи змогли виконати всю програму. Хоча досвідчені люди кажуть що так буває не у всіх країнах.

Чернігівський знайомий

Кажуть що світ тісний - тут в далекій Македонії зустрів своїх давніх знайомих з Чернігова. Валерій Кокоть з сім'єю вже три роки живе в Скоп'є і працює секретарем з економічних питань в нашому посольстві.

У Чернігові його пам’ятають по роботі в обласній і міській адміністраціях. Пан Валерій і його дружина Олена добре оволоділи македонською мовою, для цього своїм коштом пройшли мовні курси. Тут дуже важливо володіти місцевою мовою, а це не просто. Скажемо так, що під час спілкування з македонцями по роботі та на екскурсії, адекватних перекладачів нам бракувало.

Македонці часто приймають його за свого. Зараз вивчає албанську. Завдяки цьому та своїй вдачі має широкі зв'язки серед місцевих та своїх колег з інших посольств, що допомагає швидко вирішувати нагальні питання. В цьому я переконався особисто, коли треба було швидко вирішувати проблеми.

Шенгенську візу в угорському посольстві для нашого колеги ми отримали за десять хвилин. Вночі він особисто виїхав до Сербії визволяти нашу фуру з виставкою та реквізитом, яка застрягла на сербському кордоні, що загрожувало зривом нашої роботи.

Маленькі деталі

Македонія маленька, але чудова сонячна країна. Населення складає близько 2,2 млн. чоловік. Мова - македонська, не дуже для нас зрозуміла, але пишуть кирилицею – розібрати можливо. Третину населення складають албанці.

Македонці дуже патріотичні, кругом майорять національні прапори з сонячним колом та променями, при в’їзді в країну отримав СМС: „Ласкаво просимо до Македонії - колиску світової цивілізації”. Тут культ Олександра Македонського, всюди зустрічаєш пам’ятники йому, або його батьку.

Все це дуже дратує греків, які вважають Македонію грецькою провінцією, не визнають назву країни. Стосунки між країнами є досить напруженими, Македонія давно готова до вступу у Євросоюз та НАТО, проте через протидію Греції, на може це зробити. Але вони відстоюють свої позиції, перед концертом я бачив як збирали підписи за збереження ідентичності.

Дещо історії і географії

Місто Скоп'є в 1963 році було зруйновано потужним землетрусом, для відновлення міста були запрошені японські архітектори під керівництвом К.Танге, через що нова частина міста набула непритаманних для Македонії рис.

Місто до цього часу має невідбудовані квартали. В той же час старе місто, що прилягає до до фортеці Кале (ХІ ст.) зберіглося і заселено в основному албанцями.

Багато циган, які є більш асимільованими, і мають, до речі свою партію як і інші нацменшини. Привілейованими в парламенті є албанці, мають біля 20 відсотків. Албанці є дуже потужною общиною і завдяки природному приросту (середня албанська сім'я налічує біля десяти чоловік) постійно нарощують свою присутність в країні.

Взагалі країна дуже красива, міста європеїзовані, цивілізовані ( в сільських районах ми не були), країна незаможна (за європейськими стандартами), безробіття як і у нас, населення не дуже напружується працею.

Ціни помірні, що і приваблює туристів. Нажаль через брак часу ми не мали змогу як слід подивитися місто. Дороги гарні, дуже багато автівок (старих теж) – біля двох на родину. Паркування – велика проблема.

Не зловживають

Молодь схожа на нашу, але не зловживає алкоголем, я взагалі не бачив жодного п’яного на вулиці, зате багато палять - від молоденьких дівчат до бабусь.

Щоправда в кав'ярнях палити вже заборонено, ми зайшли в Бітуле в кав’ярню - сидить численна кумпанія молодиків, біля кожного філіжанка кави та стакан води, без алкоголю. У нас я такої ситуації не дуже уявляю.

Взагалі македонці поважають Україну, особливо коли отримали від нас допомогу під час боротьби за незалежність на початку 2000-х років. Часто тут натрапляєш на „Зроблено в Україні”. На вулицях їздить багато автобусів Львівського виробництва. Як розповідав Валерій Кокоть, він особисто брав участь у здійсненні цього проекту.

І батько Тарас…

Найуспішнішими проектами в галузі культури було визнано встановлення бронзового погруддя Тарасу Шевченку в центральному парку м. Скоп’є, надання українськими митцями допомоги у створенні експозиції воскових фігур визначних македонських історичних постатей (понад 100 експонатів) та виготовленні українськими художниками панно.

Вони відтворюють важливі історичні події у житті македонського народу для Музею македонської революційної боротьби, який було відкрито 8 вересня 2011 року.

У наступному році планується зустрічне проведення в Києві Днів Македонської культури. Була досягнута домовленість про започаткування співпраці у сфері збереження археологічних знахідок, про участь українських митців у щорічному міжнародному фестивалі «Охридське літо», у фестивалі «Струзькі вечори поезії».

Також обговорювалося питання встановлення у Києві пам’ятника Св.Клименту Охридському (учню і послідовнику слов’янських просвітителів Св. Кирила та Мефодія).

(Далі буде)

Фото автора

Голова обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Володимир Мороз