Про 300 ляльок і музей Коцюбинського

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбулося відкриття виставки «Українська лялька: від давнини до сучасності». Усього експонуються унікальні роботи понад 30 майстринь, переважно з Чернігова. Усього близько 300 робіт.

Зокрема ляльки, зроблені такими відомими на Чернігівщині майстринями як Олександра Дідович, Ольга Костюченко, Тетяна Стадніченко, Оксана Гриць та інші. 

У заході взяли участь: директор музею Ігор Коцюбинський, зав. відділом музею Олена Сазонова, Олександра Дідович, Наталія Черняк та інші знані майстрині. 

Окрасою став виступ-демонстарція вбрання у виконанні групи дівчат з Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування № 9. 

Виставка триватиме до середини травня ц.р. Експозиція відкрита з 9 до 17, субота: з 10 до17, неділя – з 14 до 17. 

Запрошуємо! Довідки за тел. (04622) 4-10-03 та 4-43-26. 

Це цікаво...

Лялька-мотанка з давен була оберегом в українській родині.Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. 

Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.

Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. 

Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки.

Якщо для шлюбу, то ляльки виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону, на голову також до ляльки -молодої обов'язково робили пару - молодого, і що ж за весілля без дружб.

Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню до посоха робили ляльок. Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, тим швидше, і тим здоровіші будуть діти.

А коли вже народжувалась дітвора, то, звісно, лялька віддавалась їй. Існувало повір'я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я скоро чекатиме не поповнення. Якщо ж їх робили діти, вони часто робили собі товариша і порадницю.

Ігор КОЦЮБИНСЬКИЙ