Хто подарує власний дім театру ляльок?

Обласний театр ляльок існує в Чернігові з 1976 року, в травні 1996-го театр переїхав у «власне», але погано пристосоване приміщення - до будівлі колишнього кінотеатру ім. О. Довженка на проспекті Перемоги. І з того часу - ось уже 16 років - колектив Театру ляльок працює на сцені, спорудженій нашвидкуруч і, як тоді здавалося, на рік-другий.

Всі сподівалися, що в обласному бюджеті ось-ось знайдуться кошти на зведення справжньої сцени і створення справжнього театру - із сучасним обладнанням, комфортними умовами як для маленьких глядачів, так і для артистів, працівників допоміжних цехів-майстерень. Втім навіть повноцінного ремонту за цей час зроблено не було - завжди бракує коштів. Про театральні турботи ведемо розмову з художнім керівником колективу, заслуженим артистом України Віталієм Гольцовим.

«Ляльковий дім» потребує модернізації

- Пане Віталію, до нашої редакції час від часу телефонують жителі Чернігова, які дякують Театру ляльок за чудові вистави і водночас запитують, коли ж цей театр стане таким, яким і має бути заклад для дітей - більш просторим, зручним, відремонтованим. Що скажете?

- Дійсно, маємо чимало відгуків наших постійних глядачів, котрі вважають, що Театр ляльок у Чернігові - чи не єдине місце, куди можна привести дітей не тільки на виставу, адже перед виставою у нас проходять різноманітні ігри, творчі заняття, вікторини. І в цих відгуках, які я вам зараз покажу, йдеться не лише про враження, а й про умови перебування в театрі, про те, що приміщення потребує реконструкції. Ще у 2006 році до нас приходила комісія Обласної державної адміністрації, яку очолював тодішній заступник голови - пан Володимир Тандура. 

Вони оглянули всі інженерні мережі, санітарні та технічні умови, в яких працює наш колектив, і дійшли висновку, що для більш продуктивної творчої праці та більш якісного обслуговування наших глядачів приміщення лялькового театру треба реконструювати. Обіцяли запланувати в обласному бюджеті кошти на розробку проектно-кошторисної документації, що й було зроблено. 

Група чернігівських архітекторів запропонувала нам цей чудовий проект (можемо побачити його на одній з ілюстрацій. - Авт), що передбачає надбудову третього поверху, розширення фойє, перебудову сцени. Управління культури ОДА не заперечувало проти цієї реконструкції, але нам повідомили, що в обласному бюджеті на 2009 рік коштів не передбачено, тож це питання буде розглянуте під час формування бюджету на 2010 р. Однак після цього листа інших офіційних повідомлень на нашу адресу не надходило. Напевно і на жаль, у сфері культури є інші пріоритети...

Проект реконструкції театру ляльок

- Цікаво, а чи багато коштів потрібно для зведення такого театру-палацу?

- Відповідно до проектно-кошторисної документації, яка була виконана в 2009 р., щоби здійснити цю реконструкцію, потрібно було 17,5 млн. грн. Але це за цінами ще 2009 р. Ми розуміємо, що в обласному бюджеті таких коштів немає, тому сподіваємося, що на цю проблему звернуть увагу державні мужі.

- А чи зверталися ви до когось з них? Чи просили допомоги в депутатів, меценатів?

- От у мене лежить ціла купа таких листів-відмов. Свого часу ми зверталися до голови Верховної Ради пана Литвина. Він відповів, що нашого листа направив на розгляд пані Тимошенко, яка була тоді прем'єр-міністром. Потім ми зверталися до Юлії Тимошенко вже як до лідера партії. Вона відповіла приблизно таке: ми підтримуємо дітей і творчість, але нічого робити не будемо, аби нас не звинуватили в підкупі виборців. Ми зверталися до меценатів, зокрема - до нашого земляка і колишнього президента пана Кучми, але відповіді не отримали.

Чи бути в Чернігові ще одному цікавому музею?

- Пане Віталію, поясніть нашим читачам, будь-ласка, чи дійсно це так необхідно - реконструкція, надбудова ще одного поверху? Адже діти до вас все одно приходять, колишні глядачі вже приводять свою малечу, зали не порожні. І час від часу фестивалі цікаві організуєте, і власну театральну студію маєте...

- На щастя, це так. На базі нашого театру ми провели вже шість фестивалів «Чернігівські лялькові рандеву». До нас приїздять колективи з Росії, Білорусі, чернігівці бачили дуже гарні вистави. І всі наші гості відмічають, що у нас в театрі затишна сімейна атмосфера. Вони також казали: «Так, атмосфера гарна, але вам би ще залу, сцену обладнати, тоді б ми показали свої найкращі речі, які неможливо поставити на цій сцені». 

А ми ж запрошуємо колективи, аби вони привозили чернігівцям найцікавіше! Сцена має бути справжньою - театральною, а зараз вона така, якою її змайстрував наш колишній директор пан Маджуга. Він гадав - це тимчасово, але відомий вислів «Немає нічого більш вічного, ніж тимчасове» на нашому прикладі таки справджується...

Щодо третього поверху, там ми плануємо розмістити всі служби театру, адже зараз вони розташовані в окремому приміщенні, у дворі, а також гримерки для акторів, їх має бути три. 

На даний момент у нас працює 14 акторів, а гримерка - одна на всіх. Крім того, наша літературна служба, заступник директора, головний адміністратор, завідувач трупою, педагог-організатор знаходяться у підвальному приміщенні, а мій кабінет - під самісіньким дахом. У цій кімнаті колись працював художник, який малював плакати для кінотеатру.

Тож умови праці у нас не відповідають нормам. Як ми сюди переселилися, нам все обіцяють кошти на ремонт, але щороку робимо його власними силами. Тож питання треба вирішувати кардинально.

Ми прагнемо створити і Музей ляльки - це буде цікаво і дітям, і дорослим. Такий музей може стати своєрідною родзинкою Чернігові. А загалом наша мета - на базі оновленого театру створити справжній театральний творчий дитячий центр, де будемо проводити цілі програми для дітей різного віку, різноманітні вікторини.

Ми могли б вийти на зв'язок зі школами, аби в репертуарі театру були вистави за творами, які є в шкільних підручниках. Однак ми і так намагаємося налагодити таку співпрацю.

«Маленьких глядачів обдурити неможливо»

- Цікаво, пане Віталію, а чи змінився ваш глядач, приміром, за останні років 10? Можливо, діти якось інакше себе поводять, реагують?

- Якщо вистава цікава і поставлена майстерно, діти дивляться і реагують на неї однаково - і 10 років тому, і нині. Хоча жити в суспільстві та бути вільним від суспільства - справді неможливо. Все, що оточує нас і дітей, - телебачення, кіно, комп'ютерні ігри, - призводить до певних змін у нашій свідомості.

Практично всі фільми нині побудовані як кліпи - з постійною зміною кадрів, картинок. Хтось із знаменитих кіношників зауважив колись: «Кіно померло, тільки-но винайшли пульт з дистанційним управлінням». 

Втім, сучасний Театр ляльок теж застосовує сучасні технології, світло, звук. До речі, і ми б покращили рівень наших вистав після реконструкції, у нас би з'явилися нові можливості. Втім, за моїм глибоким переконанням, не буває однакових вистав, але бувають нудні. Якщо є глибока ідея, яка майстерно подається, вистава обов'язково зачіпає і дорослих, і дітей. 

З дітьми, з одного боку, легше - вони безпосередні і тому легше приймають умови гри, а з іншого - складно, якщо їм не цікаво - починають вередувати, ходити по залу. Їх не обдуриш.

- Як ваш постійний глядач, щоправда, колишній - донька вже виросла, я звернула увагу, що в репертуарі Театру ляльок є назви вистав, які ми колись із задоволенням відвідували. Напевно, це саме такі вистави, які не втрачають актуальності й популярності?

- Срібний фонд нашого театру, вистави-довгожителі - це «Принцеса, що стрибає», яка в нашому репертуарі з 1988 р., відбулося вже понад 1500 показів, вистави «Смачного, тигре!» (з 1992-го), «Стійкий олов'яний солдатик» (з 1993-го), «Вовченятко з казкової торби» (з 1996-го). 

Колись ці вистави бачили дітки, які сьогодні вже приводять своїх власних діток. Є дідусі-бабусі, які приходять до нас постійно, навіть на ту ж саму виставу декілька разів. І ми завжди інформуємо: не викидайте квитки! У нас є спеціальна скринька, куди можна покласти ці квитки, щоб наприкінці сезону ми визначили своїх найактивніших глядачів - така в нас традиція. Даруємо їм якісь презенти, грамоти. 

До речі, і коли відкриваємо сезон у жовтні, то першого глядача, який купив перший квиток, також відзначаємо подарунком, як і того глядача, який придбав 36-й квиток, адже у нас зараз йде 36-й сезон.

Театр ляльок - не тільки для дітей

- Що цікавого відбувається в театрі зараз, що новенького можна побачити?

- З приходом нового керівника Тетяни Коваль ми щороку здаємо чотири нових вистави. Вже випустили виставу «Бабусина пригода» за твором Олександра Олеся. До речі, я хочу створити трилогію за О. Олесем, в нашому репертуарі вже є вистава «Котик, Півник і Лисичка», далі буде ще одна. 

Дуже гарна вистава - майже опера - «Пан Коцький», яку поставив Сергій Брижань, головний режисер Хмельницького театру ляльок. Вистава дуже динамічна, музична, актори грають і співають із захопленням. 

В 2010-му вийшла вистава для дорослих «І люди, і ляльки». Нещодавно ми вітали бібліотеку ім. В. Короленка із 135-річчям, показували деякі частини з цієї вистави, а в Міжнародний день театру під час спільного концерту в театрі ім. Т. Г. Шевченка також показували уривки - глядачі сприймають цю роботу дуже тепло. Зараз продовжуємо працювати над серйозною виставою «Великий льох» за твором Тараса Шевченка - також для дорослих.

В нашому театрі вже вісім років діє Творча Експериментальна Майстерня під керівництвом режисера Ренати Гафурової. 

Майстерню відвідують школярі 3-11-х класів. Цього року діти вже показали дві вистави - «Одного разу весною» та «Гарольд і Мод», у першій грали учні 6-8-х класів, у другій - 8-10-х. 

А 27 квітня у нас відбулася ще одна прем'єра - «Мрії, мрії-спогади» за А. Чеховим. Учні 11 -х класів дали прощальну виставу і вирушають у доросле життя. Режисером-постановником, сценографом і хореографом є Рената Гафурова.

Отже, незважаючи на те, що наш театр був і залишається театрально-видовищним підприємством і повинен виконувати план і заробляти гроші - як фабрика чи завод, в житті колективу, на щастя, залишається місце для творчості та мистецтва.

- Бажаю вашому колективу величезних творчих успіхів і натхнення! І нехай втілюються в життя ваші плани та мрії!