Мрія головного мрійника Країни (фото+відео)

Чи мріяли ви? Мріяли, я знаю…

Маленькими мріяли про іграшки дитячі, подорослішавши мріяли про дорослі, але точно мріяли.

Мріяли навіть тоді, коли збирали гроші і точно знали – іграшка буде стовідсотково.

Ви заплющували очі і мріяли, ви дивились крізь стіни, в одну точку і мріяли…

Коротше кажучи - без мрії немає смислу життя. Довго писати чому) Кому потрібно – гугл у поміч, книги у бібліотеці – досліджуйте.

Можливо ви чули, що у нас в Україні для вашої мрії вигадали окремі дні та місце? Так, я не жартую! Вже 10 років українці влітку з’їжджаються до столиці аби помріяти на фестивалі етнічної музики Олега Скрипки «Країна мрій». Приїхали нарешті і ми.

Чесно кажучи, на подібному фестивалі я була вперше. Тепер точно скажу – не востаннє.

Ну звісно про все по порядку)

Куди піти, куди податись?

Країна мрій на Співочому полі «працювала» два дні. Два дні українці мріяли під музику та спів 350 музикантів із 15 країн світу. Дивовижна музика лунала з 4 сцен «Зелена галявина», «Кобзарська Майстерня», «Кримсько-татарська» та «Головна». Оскільки на фестивалі немає хедлайнерів, то різні стилі музики були представлені на різних сценах.

Колорит кожної передавали не тільки музиканти, а й глядачі. Вони підготувались заздалегідь – вишиванки-шаровари, коси-буси, квіти – перлів не перерахувати й немає таких слів щоб описати цю красу! Куди не глянеш – всюди спів та посмішка. Таке враження, що ти дійсно потрапив у Країну Мрії. Всі посміхаються, всі! Якщо вас не було на фестивалі, то я вам кажу – ніде у своєму житті я не бачила такої кількості доброзичливих та щасливих людей! Ніде. Це сумно, але мрію, що поправимо.

Друге життя смартфона

Як доказ, мені повернули загублений смартфон) Ввечері, коли вже відкрилась головна сцена і яблуку ніде було впасти… мені його повернули! Така приємна, з усмішкою на обличчі дівчина Юля (з Чернігова!) принесла мені його «целого и невридимого». Дякую тобі, Юля! Сказати, що я вражена – нічого не сказати) Люди є, їх я зустріла у Країні мрій.

Україна має таланти

Золоті роботящі руки щасливих жителів цієї країни приготували чимало прикрас, вишиванок, іграшок… Гончарі ділились майстерністю виготовляти глечики, пивні кухлі, чашки та миски. Вишивальниці навіть на святі не залишили у спокої голку та нитку. Хрестик за хрестиком, стібок за стібком і витвір мистецтва займав своє почесне місце на виставці.

Новинкою 10-го ювілейного фестивалю стала Алея здоров’я. Організатор та духовник наставник «Країни мрій» Олег Скрипка особисто пройшовся нею та перевірив якість запропонованих товарів.

Загалом на 10 подієвих активностей гостей Країни розважали народні майстри (а їх було 400! чоловік), танцювальні колективи, професійні актори та аматори. Не дивлячись на велику кількість костюмів та речей з минулого, омріяна країна була сучасною. На території Співочого поля працював медіа-центр від телеком-партнеру фестивалю «Київстар». Усі гості та учасники мали можливість вільно користуватися Інтернетом та ноутбуками у спеціально облаштованій мультимедійній зоні. До речі, там можна було підгодувати і свого мобільного. А також завантажити улюблену музику, не полишаючи фестивалю.

Мрія Олега Скрипки

Ми помріяли, потанцювали, поспівали, поїли, попили, купили всім подаруночки, а мрію головної людини досі не почули… Про що може мріяти людина, яка подарувала пару днів щастя, миру та злагоди тисячам українців?

Олег Скрипка навіть розгубився, коли почув наше питання. Скажу чесно, намагався на нього і не відповідати, але приїхав «Високий Вал». Тому ми таки почули його мрію.

- Яким ви уявляєте свій фестиваль через 10 років. Йому виповнилось тільки 10. Це маленька ще дитина. Але ми завжди плануємо майбутнє своїх дітей. Тож яким стане ваш фестиваль у дорослому віці, у 20 років?

- Ну мені важко прогнозувати (…). Я хотів би, щоб фестиваль мав хоча б тиждень, - таки зізнався Олег Скрипка, організатор етнічного фестивалю «Країна Мрій».

Ось так з розмахом мріє засновник свята. За всіх, і за кожного – так треба, це наша культура про яку потрібно пам’ятати.

З Олегом Скрипкою важно не погодитись – фестивалю потрібно більше часу. Наразі він не може прийняти всіх бажаючих. І це при тому, що жоден колектив не виступає двічі. З нашої області теж приїжджали таланти, але цього року чернігівців тут не було… Чому? Пан Олег знизав плечима, каже, що не знає причини.

«Вместе классно, хоть ты тресни! Интересней тоже вместе»

Молоді та невідомі, відомі та вже немолоді – вік мрії не перепона. Мріяти 6 та 7 липня на Співоче поле з’їхались всі. Ані спека, ані дощ – ніщо не завадило українцям відчути смак справжнього вільного життя. При згадці за фестиваль я посміхаюсь і зараз, просто так, просто за те, що мрія реальна, вона поруч із нами). Приїжджайте мріяти наступного року і ми обов’язково там зустрінемось!