Неля Лавріненко: «Завдання кожного дорослого – допомогти дитині залишатися ангелом»

Нелю Лавріненко в Чернігові знають як засновника та керівника центру розвитку дитини «Янголятко».

Особливість цього закладу в тому, що в ньому поруч із звичайними дітками навчаються «особливі» – із ДЦП, аутисти, з синдромом Дауна, порушеннями зору, гіперактивні.

Про створення такого центру в нашому місті пані Неля мріяла 10 років, а розпочав він свою роботу в грудні 2010 з фінансовою допомогою фонду «Відродження». Про те, з якими перешкодами довелося зустрітися, про перші успіхи та досягнення такого незвичного центру, про подальші плани і, звичайно, про особисте, жіноче, розмовляємо сьогодні з Нелею Петрівною.

Центр «Янголятко» - це втілення мрії

- Пані Неля, чому ви взялися за реалізацію такої досить непростої справи, як інклюзивна освіта, адже державним школам і садочкам це не завжди по плечу.

- Ідея створення центру розвитку дитини була моєю мрією впродовж 10 років. Поштовхом до реалізації стала участь у конференції молодіжних організацій Криму, куди мене також запросили. І от під час пішої прогулянки Сімферополем я зауважила, що на вулицях міста частенько зустрічаю людей, які пересуваються на візках. У мене виникло питання: а чому я не бачу людей з особливими потребами в Чернігові? Невже їх нема?! Ці роздуми підштовхнули до висновку, що ситуацію потрібно змінювати, потрібно змінювати ставлення нашого суспільства до осіб з особливими потребами.

Так я прийняла рішення, що Центр розвитку дитини «Янголятко» буде працювати з елементами інклюзивної освіти. За підтримки Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Спілка Української Молоді в Україні» я подала проект по створенню Центру до Міжнародного фонду «Відродження», нас підтримали, надали фінансову допомогу на купівлю обладнання. Дійсно, можна сказати, що в цій справі ми першопрохідці. Але завжди найважче зробити перший крок.

- Цікаво, а якими були очікувані й неочікувані труднощі на першому етапі вашої роботи?

- Непросто було підібрати персонал, адже потрібно було знайти не тільки фахового педагога, а й педагога за покликанням, який би з любов'ю ставився до дітей і до своєї справи, був готовий вчитися й опановувати корекційну педагогіку, сучасні методики роботи з дітьми. Нелегким на першому році було спілкування з батьками. Не всі батьки були готові до того, що їх звичайні дітки будуть розвиватися поряд з дітьми з особливими потребами.

З кожною мамою чи батьком велася індивідуальна робота та розмови. Також не були готові прийти до нас, повірити нам, і батьки дітей з особливими потребами, які сховалися у своїй мушлі, сам на сам зі своїми проблемами. Оце виявилося несподіванкою для мене. На щастя, зараз ситуація змінилася. Сьогодні центр «Янголятко» - це єдина родина, родина батьків, дітей, педагогів і наших друзів. Між батьками діє взаємодопомога, ті, хто мають авто, допомагають дістатися на заняття дітям, що не можуть самостійно пересуватися.

- За якими методиками ви сьогодні працюєте, що цікавого пропонуєте діткам, адже конкуренція в сфері дошкільного розвитку й виховання в Чернігові  вже досить серйозна?

- Наш Центр діє на основі програми «Крок за кроком», з додаванням світових і українських методик, які себе гарно зарекомендували. Ми підбираємо індивідуальні програми відповідно до вікову та особливостей дитини. На даний час в центрі «Янголятко» діють групи для дітей від 9 міс до 7 років. В кожній групі є одна-дві дитини з особливими потребами. Заняття направлені на загальний розвиток дітей відповідно до віку. У нас також діють творчі майстерні та дослідницькі лабораторії, які допомагають дитині краще пізнати цей світ, розкрити свої здібності.

Наприклад, «Янголяткова майстерня» націлена на малювання, конструювання з паперу, є заняття з ліплення. «Ангеляткова лабораторія» - це заняття-досліди для дітей 3-10 років, влаштовуємо також літні табори. Вже три роки наш Центр організовує благодійні акції на Миколая і Великдень. Мета цих заходів - привернути увагу до проблем людей з особливими потребами, дітей-сиріт. Ми розуміємо також, що батькам, вихователям і педагогам не вистачає знань і розуміння, як працювати з «особливими» дітками. Тож зараз готуємо ряд семінарів і конференції з інклюзивної освіти із залученням провідних фахівців. Всі семінари будуть безкоштовними, щоб їх могли відвідати ті люди, хто нагально цього потребує в Чернігівській області.

Янголи прилітають звідусіль

- Пані Нелю, тільки нещодавно я дізналася, що у вас є ціла колекція янголят – це і скульптури, і підсвічники, і ляльки. Що з’явилося раніше – центр під назвою «Янголятко» чи ваша колекція?

- Колекція з’явилася дещо раніше, тож коли постало питання про втілення в життя моєї мрії і про назву центру розвитку дитини, то без жодних вагань я обрала назву «Янголятко». По-перше, кожна дитина насправді є янголятком. Щоправда, ангели є різні – і добрі, і недобрі – ті, що повстали проти Бога. По-друге, якщо дорослі чимось незадоволені у характері чи поведінці своєї дитини, вони мають пам’ятати, що цю дитину вони виховували самі, і певні межі вони також встановили самі, тож немає кого іншого звинувачувати, окрім себе.

- Психологи стверджують, що дитина копіює своїх тату й маму – як гарні риси, так і не дуже. Вона все віддзеркалює, тому не варто дивуватися, якщо в поведінці дитини щось не влаштовує батьків, треба краще придивитися до себе самого.

- Так, я згодна. Крім того, назва «Янголятко» - дуже ніжна, відображає сутність кожної дитини. Люди кажуть: якщо дитина народилася слабкою, її не встигли похрестити, і вона померла, все одно стає янголом на небі, тому що її душа є безгрішною. А маленька дитина якщо і робить якісь погані вчинки, то робить їх несвідомо, не через поганий характер.  Всі діти є янголами до певного віку, але чим старшою стає дитина, тим більше вона вже може хитрувати, маніпулювати, вередувати.  Завдання кожного дорослого – допомогти дитині залишатися ангелом, створити для цього всі належні умови.

- Дякую за пораду! Отже, розкажіть трохи більше про своїх домашніх янголів. Звідки вони? Чи багато їх назбиралося?

- Якщо порахувати тих, які живуть у мене вдома і тих, котрі оселилися в двох офісах нашого Центру, то вийде близько 40. Янголи в мене з різних країн: США, Канади, Німеччини, Польщі, України. Той біленький фарфоровий ангел, що тримає в руках колоски, приїхав з Великої Британії, мені його подарували з нагоди річниці Голодомору. Він має захистити родину від голоду. Ще один заморський гість – різдвяний янгол, його надіслала подруга з Америки, привітала з Різдвом. Є в колекції ще декілька різдвяних ангелів: один в скляній кулі, і якщо її перевернути й потрусити, янголятко начебто обсипає сніг. Ще одна скульптура зображує сцену народження Христа, зверху за цим таїнством також спостерігає маленьке янголятко. Малесенький кришталевий янгол з сердечком приїхав з Німеччини, я купила його як сувенір. До нього є коробочка з написом, але ніяк не доберуся, аби його перекласти.Можливо, він також має певну функцію. Тут є і янгол з Польщі – дерев’яний.

- Цікаво, а вироби наших місцевих майстрів маєте?

- Так, багато. Декілька ангелів, зроблених як наші традиційні ляльки-мотанки, - вироби  нашої чернігівської майстрині Ольги Костюченко. Вона використовує тканину з вибійкою. Я завжди беру цих ангелів за кордон, аби дарувати під час зустрічей. Керамічний ангел – дзвіночок – робота ще однієї чернігівської майстрині Світлани Фалалєєвої.

На полицях ви бачите і декілька лялечок-тільд, одну з них зробила мама нашої дитини і подарувала мені, а другий схожий ангел висить у нас в приміщенні центру. Ще одну тільду мені подарували друзі тут, в Україні. Вишита робота з зображенням ангела – подарунок нашому Центру від студентки педагогічного університету, нашої волонтерки. Ангел-підсвічник приїхав зі Львова, це також подарунок на день народження. Це вітраж, напевно, авторська робота. Він дуже гарний! Нещодавно друзі подарували також репродукцію роботи художниці Євгенії Гапчинської, а вона, до речі, постійно малює ангелів.

- Виходить, що такої проблеми - що вам подарувати, вже немає!

- Виходить, що так! Є в моїй колекції і нічний світильник у вигляді ангела, ангели-підвіски, ангели-підсвічники, обереги і навіть прикраси. Приміром, оця брошка з камінцями приїхала з Канади, і ще одна металева - з Америки. Це також авторська робота. Звісно, що всі вони мені дуже подобаються, кожен мені дорогий. Але чомусь до душі особливо ось ця скульптура - дівчина з крильцями, схожа на ельфа, яка тримає в руках квіти, можливо, це муза.

Дуже рідко в подібних роботах відображений характер, а в цього ангела він відчувається – дівчина така задумлива, замріяна! В центрі «Янголятко» на проспекті Перемоги є також великий янгол з дерева, що став прототипом нашого логотипу. А в іншому офісі є янгол, плетений гачком, і ще один досить великий – лялька-тільда – це також подарунки. Звісно, вони створюють дуже затишну, майже домашню атмосферу в офісі. І завжди нагадують нашим педагогам і батькам, що кожна дитина – це справжній янгол, дарунок від Бога.

- Дякую за розмову!

До речі, пані Неля Лавріненко бере участь у всеукраїнському конкурсі «Підприємницький талант України», аби її підтримати та проголосувати за її справу – центр «Янголятко», кожен з наших читачів може перейти за посиланням http://business-talant.com.ua/story/349 і просто поставити «лайк» у будь-якій соціальній мережі. Дякуємо!

Вікторія Кудіна, фото автора