Перинатальний центр у Чернігові буде?

Його відкриття передбачено в рамках реалізації національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства», як здійснюється під патронатом Президента України Віктора Януковича.

Створення мережі таких лікувальних закладів покликаний зменшити показники і малюкової і материнської смертності в Україні.

Про це поінформувала журналістів під час «круглого столу», присвяченого проблемам безпліддя і репродуктивним технологіям (захід відбувся у прес - центрі інформаційного агентства УНІАН) заступник начальника управління охорони материнства і дитинства МОЗУ Валентина Коломійчук.

Для нашої Чернігівщини, за словами Валентини Коломійчук, регіону з найвищим від’ємним показником природного приросту населення ( він становить – 9,3, а загальнодержавний – 3,1), відкриття перинатального центру особливо актуальне.

Придесення без перебільшення вимирає: рівень смертності значно перевищує рівень народжуваності. Катастрофічно зменшується кількість населення: щороку помирає в середньому 15 – 20 тисяч мешканців краю.

Про складну демографічну ситуацію в області говорять постійно і на всіх рівнях. Правда, далі розмов і гасел - закликів справа не зрушила.

ЧЕРГОВА ОБІЦЯНКА – ЦЯЦЯНКА?

Про розв’язання проблеми другого родопічного закладу та відкриття перинатального центру, мабуть, вже писали всі неліниві та небайдужі журналісти. Протягом десятиліття цю тему відстежує і автор цього матеріалу як власний кореспондент всеукраїнської медичної газети «Ваше здоров»я».

Сім років тому в інтерв’ю «Охорона материнства і дитинства – обов’язок і потреба душі» колишня голова Чернігівської обласної ради Наталія Романова запевняла, що влада докладе всіх зусиль і невдовзі такий центр запрацює. Та владне слово тепле.

Чернігівці пам’ятають про стафілококову епідемію, що спалахнула в міському пологовому в 70- х роках минулого століття і забрала не одне новонароджене життя. Уроком це не стало для чиновників.

Чернігівщина й досі - єдина область в Україні, де протягом багатьох років відсутній заклад чи відділення третього рівня з надання акушерсько – гінекологічної допомоги населенню. Це створює значні труднощі у наданні висококваліфікованої медичної допомоги вагітним та гінекологічно хворим, особливо сільським жінкам.

Функціонує лише один родопомічний заклад – Чернігівський міський пологовий будинок, який виконує завдання обласного (щорічно тут лікується майже третина жінок з районів).

БЛАГІ НАМІРИ ВЛАДИ

Місцева влада спільно з медиками у перманентному пошуку шляхів розв’язання цієї давно наболілої проблеми. На обласному рівні неодноразово приймалися відповідні циркуляри. Свого часу на сесії облради слухалося питання «Про демографічну ситуацію, стан здоровя населення та створення умов в області по їх покращенню». Одним із чинників кризи визнано низький рівень народжуваності. Найважливіший шлях відтворення населення, поліпшення демографічної ситуації – саме підвищення народжуваності.

Багато говорилося про те, що кожне маля, кожна жінка – матір, кожна родина повинні бути під особливою опікою влади усіх рівнів і держави. А що ж насправді?

Ще в січні 2003 року на виконання рішення обласної ради голова облдержадміністрації видав розпорядження «Про створення обласного перинатального центру». Заклад мав відкритися на базі колишнього гінекологічного корпусу по вулиці Пирогова, 15 (згодом в ньому запрацювала дитяча поліклініка).

Управління охорони здоров»я виготовило проектно – кошторисну документацію на проведення капітального ремонту і реконструкцію будівлі та допоміжних споруд. Для цих цілей та на утримання центру після введення в дію потребувалось понад 12 мільйонів гривень. Коштів на облаштування перинатального центру не знайшлося, і він так і не запрацював. Хоча було придбано обладнання й необхідний інвентар.

Достеменно не скажу, на якому провладному рівні вирішили, що такий заклад в області зайвий. І управління охорони здоров»я облдержадміністрації попросило відмінити (?)відповідне рішення облради.

Питання відкриття другого родопомічного закладу в Чернігові обговорювалося не раз провідними акушерами – гінекологами області, розглядалося на засіданнях міської і обласної рад. Як завше – приймалися потрібні рішення.

Депутати облради зверталися з листами до Верховної Ради України, до Кабінету міністрів і Президента України про спорудження окремого корпусу перинатального центру на території обласної лікарні. Обласна рада навіть вирішувала виділити немалі кошти на проектно - кошторисну документацію.

У січні 2008 року затверджена й регіональна комплексна програма «Репродуктивне здоров»я населення Чернігівської області», якою також передбачено відкриття другого родопомічного закладу третього рівня й перинатального центру.

Затверджено також і Регіональний план модернізації мережі закладів охорони здоров»я області. Планується створити 8 міжрайонних акушерських відділень (центрів). Бо на тлі кризових демографічних процесів велике занепокоєння викликає в медиків здоров»я жінок репродуктивного віку: висока питома вага передчасних пологів, перебіг вагітності й пологів нерідко ускладнюється патологіями.

Рівень материнської і малюкової смертності на Чернігівщині протягом останніх років залишається вищим за державний. Така ситуація великою мірою зумовлена відсутністю родопомічного закладу третього рівня. Відкриття його дозволило б сконцентрувати матеріальні ресурси, впроваджувати високоефективні медичні технології і гарантувати високий рівень лікувально – діагностичного процесу.

Десять років спливло, та, образно кажучи, віз і нині там – на рівні обіцянок і благих намірів. Сучасні перинатальні й репродуктивні технології крокують вперед, обминаючи вимираючу Чернігівщину.

ШІСТЬ МІЛЬЙОНІВ НА РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

За словами Валентини Коломійчук, за останні 5-7 років на кілька відсотків зменшилося населення України загалом, і сьогодні в державі проживає трохи більше 45 мільйонів громадян. Особливо зменшується кількість дітей віком 10 – 14 років та дівчаток - підлітків віком 15 – 17 років ( їх налічується понад 700 тисяч – тобто лише 1,5 відсотка від загальної кількості населення країни). За останні роки число таких дівчаток ( майбутніх матерів) зменшилось аж на 26 % .

Через деякий час вони досягнуть репродуктивного віку, і мають реалізувати природну місію материнства. Та все не так просто: практично кожна з дівчаток, досягнувши репродуктивного віку, матиме по кілька захворювань і стати матір’ю буде проблематично. Відтак прогнози щодо відтворення нації не вельми оптимістичні.

Високий відсоток жінок і нині мають протипоказання до виношування вагітності. 1,2 мільйона українських пар (а це кожне п’яте подружжя) не можуть народити дитину.

Причин безпліддя багато: вроджені аномалії, порушення розвитку статевих органів, запалення, ендокринні патології, хронічні стреси, куріння і зловживання алкоголем…

Зниження репродуктивного потенціалу молоді – світова тенденція. Вихід – збереження здоров»я та репродуктивні технології.

В Україні теж прийнято загальнодержавну цільову програму, на реалізацію якої виділяється щорічно 6 мільйонів гривень. Саме технології штучного запліднення підвищили ефективність лікування безпліддя в 17 разів. Щороку за їхньою допомогою в країні народжується 3-4 тисячі немовлят.

Родоначальник вітчизняної репродуктивної медицини, професор, директор Інституту репродуктивної медицини Федір Дахно запевнив присутніх на «круглому столі» журналістів, що в нашій державі чудово розвиваються всі методики допоміжних репродуктивних технологій. І навіть іноземки приїжджають за медичною допомогою до українських лікарів. Однак серйозною проблемою є собівартість процедури (мінімум 20 тисяч гривень).

- Українські жінки мають право тільки на одну безкоштовну спробу – в рамках державної програми за державні кошти, - зазначив Федір Власович. – Участь у програмі можуть брати жінки тільки до 40 років.

Понад 4,5 тисяч українок щорічно потребують лікування безпліддя. А 6 мільйонів гривень, виділених державою, вистачить тільки для 11% жінок. Кошти розподіляються за квотами по всіх регіонах. Для Чернігівщини, не зважаючи на демографічну кризу, пріоритетності не передбачено.

На думку фахівців, сучасні методи штучного запліднення цілком безпечні як для матері, так і для малюка.

- Ми збираємо та аналізуємо інформацію про дітей, народжених після штучного запліднення. Дослідження свідчать, що розвиток цих дітей абсолютно такий же, як у дітей, які народилися від традиційного запліднення, - запевнив директор брюссельського Центру репродуктивної медицини, професор Пол Деврой, «хрещений батько» репродуктивних технологій.

На думку Федора Дахна, майбутнім батькам боятися не треба. У світі живе понад мільйон дітей, зачатих по системі in vitro. За допомогою технологій штучного запліднення можна звести до мінімуму народження малюків з генетичними захворюваннями.

На штучне запліднення торік із Чернігівщини направлено 55 пар, 17 із них пройшли процедуру за державні кошти. Як результат – народилося 22 нові мешканці нашого краю. Цьогоріч до державної програми із 30 подружжів, які потребують допоміжних репродуктивних технологій, не потрапило жодне (!).

Ольга Чернякова

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити