Рідні ескадрильї в Чернігові

Це був найбільший позитив останніх днів серед безкінечного інформаційного негативу. У садку біля хати розцвіли крокуси.

І на сонці до них злетілося стільки бджіл, що одразу захотілося перефразувати Шевченка:

"Садок і крокус біля хати, і бджоли, наче рій, гудуть".

Одні зависали в повітрі, даруйте, як бомбардувальники, з мішечками на лапках. Інші в цей час штовхалися всередині квіток, збираючи пилок.

У цей час зателефонував знайомий, який має пасіку. Я похвалився, що тут бджоли активно працюють на сонці і пошкодував, що його бджіл у мене немає.

-Помиляєшся , - сказав він, - від мене до тебе - кілометр, а бджоли літають на відстань до 3-х кілометрів від вулика.

- Тоді ти сам нарвався – чекаю з тебе процент меду на чаювання, - пожартував я.

Настрій був хорошим. Чого і вам бажаю. Щоб над вами дзижчали чи гуділи (бо повні пилку) тільки такі бомбардувальники чи літальні апарати, як над моїми крокусами.

Фото автора