Останнє оновлення: 17:01 четвер, 21 лютого
суботній репортаж
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / «Седнівська осінь-2015»: менше офіціозу – більше духовності
 «Седнівська осінь-2015»: менше офіціозу – більше духовності

«Седнівська осінь-2015»: менше офіціозу – більше духовності

Удванадцяте, після дворічної перерви, у Седневі Чернігівського району провели Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Седнівська осінь».

26 вересня до селища над Сновом прибули відомі поети, письменники, художники, колишні та нинішні народні обранці з багатьох куточків Придеснянського краю і всієї України.

Стадіон не задіювали

Головна відмінність нинішнього свята Чернігівського району від попередніх – помітний відхід від помпезності та офіціозу та звернення до історії та релігії.

Організатори обрали місцем основних подій не місцевий стадіон, а галявину поруч із Воскресенською церквою та кам`яницею Лизогубів. Це додало «Седнівській осені» і колориту, і духовності.

Зранку у Георгіївській церкві провели урочисту літургію з нагоди 300-річчя храму. Її учасники наголошували, що ця пам`ятка дерев`яної монументальної архітектури початку 18 століття була зведена на території стародавнього городища.

Перебудована у 1852 році, постраждала у роки другої світової війни, зазнала реставрації. Нинішні седнівці та гості селища полюбляють милуватися нею, заходити усередину, молитися. Цей храм – справжня скарбниця душ Чернігівського краю.

«Без пам’яті немає майбутнього»

Тим часом у будівлі кам`яниці Лизогубів розгорнулася експозиція пам`яток з фондів обласного історичного музею імені В. Тарновського. А до Будинку творчості прибула офіційна делегація на чолі з головою Національної спілки художників України, народним художником України, лауреатом Національної премії імені Т. Шевченка Володимиром Чепеликом.

Митці поклали квіти до пам’ятника художниці, герою України Тетяні Яблонській, поету та художнику Тарасові Шевченку, поету та байкарю Леоніду Глібову.

Своїми враженнями поділився відомий український поет Іван Драч. «Коли приїздиш до Чернігова, не можна обминути Седнів, – зазначив він. - Приємно, що його культурний простір постійно наповнюється пам’ятниками, дуже доброю аурою. Без них не може жити будь-яка культурна людина, коли вона не знає, де були Лизогуби, Кейкуатови. Я нині дивлюсь углибину і згадую чарівний портрет Кейкуатової, створений Шевченком. Я вітаю це свято і тішуся, що я тут».

Не приховував захоплення побаченим і художній керівник Національного державного українського академічного хору імені Г. Вірьовки, голова Всеукраїнської музичної спілки, директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету іменіМ. Драгоманова Анатолій Авдієвський.

«Я багато разів бував на «Седнівській осені» у попередні роки, адже Чернігівщина для мене – свята земля, батьківщина мого батька, який народився у Холмах, - підкреслив він. – Маєток Лизогуба ніби увібрав у себе присутність багатьох знакових особистостей всієї України, починаючи з часів царської Росії і закінчуючи сьогоденням. Тут збирався весь квіт нашої інтелігенції. Про це потрібно пам’ятати завжди. Без пам`яті, відчуття і знання своєї історії, немає майбутнього».

Члени делегації помилувалися співом капели бандуристів, що линув з альтанки Глібова та поклали квіти до пам’ятника перекладача, поета та митця Аркадія Казки, 125-річчя від дня народження якого відзначають нині. Про цю непересічну людину, що поклала життя за українську мову у 20-х роках минулого століття, душевно розповів молодий викладач Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Шевченка Ервін Міден.

Біля скульптурної композиції «Козацька пісня» стародавній пісенний твір часів Хмельниччини заспівав голова Національної спілки кобзарів України Володимир Єсипок. Усі бажаючі змогли зробити фото із «двійником» великого Тараса, у якого перевтілився Станіслав Новак з Анисова.

Потім товариство рушило до Воскресенської церкви, аби помилуватися красою цієї архітектурної пам’ятки українського барокко, зведеної, як усипальниця роду Лизогубів. Тут місцеві краєзнавці та збирачі старожитностей влаштували  виставку церковних книг, серед яких було багато рідкісних.

Співали і пригощали «з любов`ю і миром»

Чи не найбільше гостям сподобалася презентація територіальних громад Чернігівського району. Чудово декламувала вірші лауреат районного конкурсу «Освітянська нива” Любов Латишева з Іванівської громади, грали та співали представники Роїщевської. За їх словами, з Роїща походить 5 членів Національної спілки художників України, чим мешканці села дуже пишаються. На виставці було представлено вироби з дерева художника Дмитра Дубини та витвори вишивальниць.

Громада Левковичів пропонувала ознайомитися зі збірками місцевих поетів. Гостинно зустрічали гостей седнівчани. Співали і пригощали «з любов`ю і миром»: малиною, узваром, фаршированими перцями та домашньою горілкою.

При вході до «містечка майстрів» вихованці районного Будинку школяра та районного центру народних ремесел для дітей та юнацтва привітали загал віршами та святковими подаруночками – власноруч зробленими оберегами «Седнівська осінь». Також на виставці радували око вироби з дерева та шкіри їхніх наставників. Діти та дорослі перевтілилися в учнів та вчителів земської школи і відтворили навчання у ній.

Портрети та пейзажі традиційно експонували на святі члени об`єднання художників Чернігівщини «Деснянська палітра». Воно нині нараховує 33 майстрів пензля.

Шолом чи щось інше?

Жодного свята без відкриття пам’ятника – такої традиції багато років дотримуються організатори. Так було і тепер. Цьогоріч вирішили увічнити в камені першу літописну згадку про Седнів – перемогу тритисячної дружини чернігівського князя Святослава Ярославича над дванадцятитисячним військом половецького воєначальника Шарукана.

Як розповів директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський, після розбиття великого руського війська на річці Альті на Русь посунули половці. «На річці Снов, тут, біля Седнева, їх зупинив син Ярослава Мудрого Святослав з дружиною, зупинив на кілька десятків років, - повідомив він. – Це була важлива перемога, оскільки була здобута після поразки. Вона свідчила, що дух києворуських воїнів є нездоланним. Цей пам’ятник завжди буде нагадувати, що будь-яку загрозу зі Сходу буде зупинено на українській землі».

Власне пам’ятний знак, що відтепер височіє на сновській кручі, являє собою дві кам`яні брили, поміж яких лежить шолом. Його автор, що переміг у конкурсі на кращий проект, випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, скульптор Іван Підгайний так презентував своє творіння: це шолом давньоруського воїна, знятий на розломі землі, що утворився після бою.

«Два каменя утворюють розлом, ніби розколоту землю, яку поєднує шолом. Напад половців розколов Русь, а переможний шолом об`єднав. Своєю скульптурою хочу показати, що ми непереможні».

Щоправда, дехто із седнівчан угледів у першій великій роботі І. Підгайного жіночі груди, а то й презерватив. Люди почали голосно обурюватися, а автор - щось пояснювати. На щастя, обійшлося без взаємних образ.

Від скульпторів – погруддя, від медиків - куліш

Поклавши квіти до пам’ятного знаку, свято відкрили перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Сахневич та голова Чернігівської райдержадміністрації Віктор Корж.

У вітальному слові керівник району повідомив про зворушливу подію: «Київські скульптори передають двом сільським громадам свої творчі роботи – погруддя земляків, що загинули на Сході України».

На сцені розпочався святковий концерт, а поблизу – пригощання козацьким кулішем. 200 літрів запашної гарячої страви зварили працівники районної лікарні. Особливо відзначився, як кажуть, завгосп Микола Любинець. На куліш усього пішло 200 кілограмів пшона, 20 – цибулі, 15 – сала, 5 – підчеревка, 3 – солі та трохи перцю і лаврового листа.

Нагодували всіх, хто хотів спробувати цього дива кулінарії, ще й зібрали грошей на допомогу бійцям АТО. Кому цього виявилося мало, мав змогу посмакувати шашликами, смаженою ковбасою, печенею та іншими смаколиками. Свято у Седневі вирувало ще довго…

Станіслав Клопот

Фото користувачів мережі Facebook . Останні 11 фото 2012 року Лідії Степанової

Коментарі (10)

Y | 2015-09-29 21:31

для "X"
Ми не обговорюємо, бо її не було, шановний

х | 2015-09-29 07:59

Володимир
А чому ми не обговорюємо Седнівську осінь-2014? От там було так було!

філософське | 2015-09-29 07:22

Що не зроби і як не зроби, однак погано, питання: а навіщо взагалі щось робити

Лизогуб | 2015-09-28 23:05

ВолодимирЯкий колорит та духовність? Виставили учасників на якомусь вигоні під палючим сонцем на горбах, картини на церковному паркані. Це щось! Було ж гарне затишне місце в парку і експозиції розташовувались гармонійно. Місцевим, до речі, теж ці новації не сподобались.
Раніше парком і садибою опікувалась школа.Після передачі майна історичному музею там все заросло двохметровими бур'янами.П'яні мужики їх косили декілька днів, але залишилися такі цурубалки, що весь бомонд попроколював би ноги. Ось справжня причина, чому не був задіяний "стадіон".

Володимир | 2015-09-28 20:50

Який колорит та духовність? Виставили учасників на якомусь вигоні під палючим сонцем на горбах, картини на церковному паркані. Це щось! Було ж гарне затишне місце в парку і експозиції розташовувались гармонійно. Місцевим, до речі, теж ці новації не сподобались.

х | 2015-09-28 14:03

Седнів
У програмках свята, які роздавали при вході до виставок, вказано, що молебен у Георгіївській церкві з 9 до 10 години, а розпочався він десь під 10 годину. Бачив невдоволену Іннесу Вачнадзе, яка до церкви пішла о 9 годині, простояла з фотографом Кошмалом, розвернулась та пішла. Питали у Тимура Блинця, а він сам нічого не розумів - планували одне, вийшло як завжди.

Ірина | 2015-09-28 12:57

 Остання "Седнівська осінь" відбувалась у 2013!!!! Тільки у 2014 році за відсутності фінансування та складної ситуації в країні свято не проводилось!
І якщо стаття з акцентом на духовність та культуру, то нащо вставляти народні "фрейдистські" асоціаціїї щодо шолому... Краще було б вибрати для показу сутності памятника фото з іншого ракурсу, з ліцової частини, а не з задворків....

Седнів | 2015-09-28 11:24

Про яку духовність ми говоримо, якщо жодного з представників влади на молебні у Георгіївської церкви не було. Хтось привітав Георгіївську парафію з 300 річчям перенесення храму?

х | 2015-09-28 07:59

Дякую, дійсно не можу сам читати! Але ж Седнівська осінь не проводилась тільки одного разу - в 2014 році. Я ж без критики написав перше!

х | 2015-09-27 20:40

А гармат там не було!!!! /// для тих хто не може сам читати і рахувати, а тільки картинки роздивляється, написано: останні 11 знімків 2012 року
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Про монетизацію пільг і субсидій

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор