Пам’ятки, що підпадають під дію декомунізаційного закону, більше не охороняються державою

Пам’ятки, що були включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України більше не охороняються законом.

Це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Згідно з наказом Міністерства культури України пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, керівникам комуністичної партії, працівникам радянських органів державної безпеки, причетним діяльності комуністичної партії, встановленню радянської влади, а також переслідуванню борців за незалежність України у ХХ ст., не підлягають включенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Органи охорони культурної спадщини обласних, Київської міської та районних державних адміністрацій повинні забезпечити перегляд списків пам’яток історії та культури національного чи місцевого значення, що залишилися у спадщину від УРСР, та внести подання до Міністерства культури України щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятників та пам’ятних знаків, що підпадають під дію ЗУ “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Наказ спрощує процедуру внесення такого подання відповідними органами до Міністерства культури. Відтепер для цього потрібно лише здійснити перевірку фактичної наявності пам’ятки й надати адресу її розташування.

Пам’ятки, які не підлягають внесенню в Державний реєстр, не охороняються державою й можуть бути демонтовані. Рішення щодо демонтажу пам’яток місцевого значення ухвалює Міністерство культури, національного значення – Кабінет міністрів України. Подальшу долю демонтованих пам’яток визначають органи місцевого самоврядування.