Останнє оновлення: 12:05 субота, 12 жовтня
Історія
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / «Пограбування по-радянському» в історичному музеї
«Пограбування по-радянському» в історичному музеї

«Пограбування по-радянському» в історичному музеї

Відсьогодні і до кінця лютого в обласному історичному музеї ім. Тарновського діє виставка «Пограбування по-радянському» (до 80-річчя ліквідації Всесоюзного об`єднання «Торгсин»).

Це перша на теренах колишнього СРСР серйозна спроба показати діяльність цієї неоднозначної організації.

Як розповів під час відкриття старший науковий співробітник музею, кандидат історичних наук Микола Горох, тему «Торгсину» він досліджує вже 7 років поспіль і є одним з небагатьох фахівців у цій галузі.

«Дуже вражає цинізм держави стосовно власних громадян, – наголосив він. – Замість того, аби рятувати людей від голоду, радянська влада пропонує їм купити своє життя, обмінявши коштовності на їжу. Нищення родинних цінностей та реліквій призводило до того, що в українців відбирали пам'ять про батьків, дідусів, бабусь».

На виставці представлено копії та оригінали світлин працівників «Торгсину» у Добрянці, що на Чернігівщині, макет одного з кіосків, каблучки, натільні хрестики, сережки та інші предмети, які нещасні люди обмінювали на продукти у 1932-1936 роках.

Окремо вміщено історичні довідки. З них можна дізнатися, наприклад, що план пограбування мешканців області, яка була бідною, зазнав через це фіаско. У масштабах України частка обласної контори «Торгсин» не перевищувала 5%. Кожен мешканець краю, в середньому, відніс державі цінностей усього на 72 золоті копійки, що є еквівалентом 0,5 грама чистого золота або 7 буханок пшеничного хліба.

«На жаль, документи не фіксують, які саме речі здавали, – пояснив Микола Горох. – Для оцінювачів і держави це було «побутове золото», брухт, просто дорогоцінний метал. Очевидці часто згадують про ложки, хрести, годинники, портсигари, переплавлені ризи від ікон. Будь-яка здана річ символізувала особисту трагедію, розставання з пам’яттю про людину, що її подарувала або залишила у спадок. Те, що передавалося з покоління у покоління, відправляли до Москви, переплавляли у золоті та срібні злитки і спрямовували на Захід – для оплати індустріалізації, обладнання заводів».

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Музика і живопис в укритті

SVOBODA.FM