Тарас Тополя зустрівся зі студентами Чернігова

Фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя 24 лютого завітав до Чернігова та о 15:30 зустрівся зі студентами в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Шевченка.

Студенти цікавилися всім: життям українських музикантів, волонтерським рухом, виставкою Ukraine Exists у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.

За словами Тараса Тополі метою зустрічі стало безпосереднє спілкування шанувальників з артистом. На концерти та автограф-сесії приходять за музикою, танцями, новими враженнями, фотографіями. Для розмов часу не залишається.

Розпочали із запитань про творчість.

– Коли ви почали займатися музикою?

– Мій творчий шлях почався з самого дитинства. Я, мабуть, уже в 3-4 роки намагався співати. У 6 років мама відвела мене до музичної школи, щоб я вчився грати на скрипці.

– Чи писали ви в дитинстві пісні?

– Писав. У мене є старший двоюрідний брат. Ми з ним багато часу проводили разом. Брат любив слухати Цоя, відповідно і я з ним слухав.

У 8 років я наслухався «Если есть в кармане пачка сигарет», тому перший мій текст називався «Если есть в кармане Prima, значит все хорошо». Брат виніс мій текст на вулицю, і всі хлопці сміялися.

– Де ви черпаєте натхнення?

– Натхнення повсюди. Перш за все – у моїй родині, близьких, в тому, що мене оточує. Іноді щось дратує. Я виходжу зі своєї зони комфорту, створюю пісні. Не лише щось хороше спонукає творити. Негативні емоції так само потрібно випускати з себе.

– Як багато часу витрачаєте на запис однієї пісні?

– Буває по-різному. Іноді робимо це швидко, а в інших випадках доводиться постійно щось виправляти. Наприклад, кавер на пісню Кузьми Скрябіна «Люди, як кораблі» ми записували протягом 3 місяців – пробували різні аранжування.

– Чи чекати найближчим часом на ваш новий альбом?

– Не чекати. Максимум – релізи нових пісень через декілька місяців. Новий альбом буде, можливо, через рік.

– Які ваші музичні вподобання? Чи любите слухати музику вдома?

– У моєму житті дуже багато музики, тому вдома намагаюся обходитися без неї. Але релізи відомих рок-гуртів в інтернеті не пропускаю. У машині грає легка музика або попсовий джаз. Зазвичай слухаю Lounge FM.

Є джаз, який неможливо слухати. Проте, люди корчать із себе естетів і роблять вигляд що то є крута музика. Я із себе естета ніколи не роблю: якщо музика для мене є дивною, незрозумілою, то я її слухати не буду.

На музику, яку я слухаю, впливає настрій. Улітку 2014 року ми активно займалися волонтерством, багато їздили машиною на Схід і слухали, як правило, важкий рок – такий настрій у нас був.

– З чого починалася ваша волонтерська діяльність?

– Наша волонтерська діяльність розпочалася з абсолютно егоїстичних мотивів. Якщо сьогодні ми не відстоїмо наші території, завтра буде ніде співати. Не буде також і для кого співати.

До нас по допомогу звернулися наші друзі – 72 бригада, інженерна рота. У них не було ні палаток, ні нормального одягу. Тоді ми закупили перші 50 бронежилетів, зібрали близько 120 тисяч гривень.

Потім підключилися й інші люди. Ми не могли зупинитися. Ми просто не мали права. Згодом це розвинулося в серйозний волонтерський рух, і наразі ми маємо благодійний фонд.

– Часто лунає думка, що деякі музиканти афішують свою волонтерську діяльність задля піару. Чи варто сьогодні афішувати свою допомогу? Яка користь від цього?

– Той, хто користується авторитетом, має вплив. Гурт «Антитіла» користується авторитетом, тому ми афішуємо волонтерську діяльність. Ми намагаємося доносити інформацію до кожного українця, щоб ніхто не займав позицію «моя хата скраю».

Акумуляція ресурсів напряму залежить від публічного розголосу. Чим більший розголос – тим більше грошей люди жертвують та допомагають. Завдяки цьому бійці й повертаються додому з АТО.

– Чи слідкуєте ви за політикою в Україні?

– Звичайно, я слідкую. Українська політика сьогодні тісно пов’язана з ситуацією на Сході, а я не можу залишатися байдужим. Це відображається в моїй творчості.

Не можна бути байдужим до тих, хто керує твоєю державою. Ти живеш тут, знаходишся в певному правовому колі, сплачуєш податки, підпорядковуєшся законам.

Усе вищеназване ухвалює влада. Ми маємо впливати на неї. Для цього треба орієнтуватися в політичному просторі держави.

– Нещодавно ви організували виставку Ukraine exists в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Про що виставка та яка мета її створення?

– Виставка містить відео та фотоматеріали подій на Донбасі. Ми зібрали 13 молодих українських художників, про яких ніхто не знав, та поїхали з ними закордон. Відео містять розповіді вояк, волонтерів, журналістів, що проводили розслідування.

Для нас є нормою отримувати дуже багато новин зі Сходу в стрічці в соцмережах або ж на інформаційних ресурсах країни. Але ми маємо розуміти, що в тій же сусідній Білорусії стільки інформації ніхто не отримує. До Європи та Америки доходить десь 1 новина на тиждень.

Як приклад – конфлікт у Сирії. Інформативність там значно вища за нашу. Для того, щоб ми отримали та прочитали новини з Сирії, потрібна адаптація. Якщо сьогодні я побачу статтю арабською мовою, то я зрозумію лише картинки.

Як мінімум, потрібен англійський переклад, як максимум – український. Усі наші матеріали ми адаптували: переклади на англійську здійснили у форматі субтитрів та дубляжу.

Ми організували виставку Ukraine exists для висвітлення подій на Сході, для донесення правди не лише до українського населення, а й до закордонного.

Наразі ця виставка подорожує Америкою. Сьогодні вона експонується в Чикаго. Пізніше повернеться до Європи.

– Чи виникало колись бажання покинути все та поїхати звідси?

– Я маю 10-ти річну американську візу. Половина родини живе там. Мені нічого не коштує взяти квиток та завтра ж полетіти звідси, відокремитися від політичних подій у нашій країні. Але я так не можу. Я хочу жити в Україні, будувати життя тут і змінювати щось. Хочу, щоб мої діти росли саме тут.

– Чи плануєте ви балотуватися у Верховну Раду?

– Не планую. Балотуватися у Верховну Раду – це отримати доступ до законодавчої ініціативи. Одна людина не може нічого змінити, якщо її не підтримують. Тим паче що система й досі брудна та корумпована.

Багато людей звикло жити за принципом «вирішити питання за допомогою зв’язків». Чому ви думаєте, що у Верховній Раді цього принципу не має бути? Зміни варто починати із себе».

Нагадуємо, що 6 березня гурт «Антитіла» приїде до Чернігова з туром «Все красиво». Концерт відбудеться у Чернігівському міському палаці культури.