В Новгород-Сіверському шукають будівлі XIV століття. Відео

В давньоруському місті Новгород-Сіверському тривають традиційні літні археологічні розкопки.

Цьогорічні роботи проводяться біля старої водонапірної вежі, що знаходиться неподалік Базарної площі.

У 1982 році археологи під час своєї експедиції на цій території зафіксували рештки споруд ХІV століття. В свою чергу сучасні дослідники старовини планують знайти ще рештки споруд цього ж століття.

Така знахідка була б доказом, що що місто Новгород-Сіверський не було спалене монголами, скоріше за все частина міста залишилась. Спалено було тільки заміську резиденцію князя, яка ймовірно розташовувалась на території Cпасо-Преображенського монастиря, зазначають археологи.

Керує групою, як і в попередні роки, Іван Кедун – доцент кафедри всесвітньої історії, археолог, викладач НДУ ім. Гоголя

«Місто продовжувало існувати тому що в джерелах ми бачимо в кінці ХІV століття на початку ХV вже повноцінно функціонує і переходить з рук в руки. Новгород-Сіверська фортеця  систематично згадується в джерелах і є об'єктом політичного торгу, її постійно захоплюють, віддають, жалують в управління. Вона функціонує принаймні на кінець ХІV сторіччя, – розповів він. – Щоб це довести або спростувати треба зафіксувати існуючий цей шар, існуючі будівлі цього періоду і відповідно тоді ми зможемо щось сказати: або ми це підтвердимо, або ми це спростуємо, але в будь-якому разі це є науковий результат, який буде позитивний».

В цьогорічних археологічних розкопках бере участь лише 12 осіб – це аспіранти, магістри, археологи Ніжинського державного університету ім. Гоголя та Чернігівського національного педагогічного університету. Раніше до даної експедиції в Новгород-Сіверський залучались і студенти даних вищих навчальних закладів. Зараз же ні, бо недостатньо фінансування.

«Ми з Чернігівським університетом затвердили програму обласного фінансування на фінансування робіт новгород-сіверської експедиції. Там сума кошторису була 100 тис. грн., яка була розрахована на те щоб вистачало на сезон повноцінної експедиції. Зараз, у зв’язку з скрутними часами в країні, ця сума значно зменшена по-перше, а по-друге ціни значно виросли, тому в рамках програми ми не можемо забезпечити належне фінансування для проведення цих робіт. З'являється певна допомога вже на рівні місцевої влади і підприємців місцевих, потрошку хто чим», – пояснив Іван Кедун.

Незважаючи на всі ці проблеми та труднощі, дослідники планують працювати надалі, а результати презентуватимуть на загал.

Далі досліджуватимуть посад давньоруського Новгорода в районі Нікопольської церкви та Торгівельних рядів, що допоможе з'ясувати як розвивалось та жило місто.

«Найбільш ймовірним здається, що Центральна перша фортеця виникла в районі Успенського собору – це северянське городище. Потім з приходом Русі виникає фортеця на Замковій горі, паралельно заселяються всі вершини, пагорби навколо, які мають свою систему укріплень – частокол і ось вони функціонують. Єдиного міста не було», – вважає Іван Кедун.