Останнє оновлення: 12:05 неділя, 21 жовтня
наші подкасти / Вечеря на Свободі
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Чернігівська «Калита»: Ви не любите фольк? А фольк-рок чули?
Чернігівська «Калита»: Ви не любите фольк? А фольк-рок чули?

Чернігівська «Калита»: Ви не любите фольк? А фольк-рок чули?

«Вечеря на Свободі» буде приправлена смаковитою музикою, цікавою розмовою і безліччю родзинок від гостя студії – чернігівського автора та виконавця, композитора, арт-директора відомого в Україні етно-фольклорного гурту «Калита» Володимира Макеєва.

Веде програму журналістка Олена Головатенко.

Ви принесли до нас на радіо стільки посмішок, енергії, позитиву, що навіть цей похмурий вечір збадьорився і набув яскравих барв. Хто є «моторчиком» у колективі, хто надихає, живить енергією? Чи ви всі такі живчики?

Ми всі такі живчики. Ми – професійні музиканти з чималим досвідом. Дівчата от попрацювали у філармонії та інших колективах. Нас об’єднала творчість.

Щодо нашої історії. 2011 рік – працювали в міському Палаці культури та мистецтв. Тоді у мене разом з дружиною Ольгою виникла ідея створення фольклорного колективу «Калита». Ми це добре обмізкували. На той час у нас займалися різні вікові групи від 4 років до 30. До слова, і зараз «Калита» працює при міському Палаці культури. Саме за фольклорні пісні взялися з 2012 року. До нас долучилися Оксана Пронченко, Ірина Лагойко і моя дружина, яка є автором проекту і фундатором колективу. Я – музичний керівник. Ми разом багато їздили по області, записуємо первинний фольклор. Перекладаємо його на ноти, але зі збереженням місцевого діалекту та етно-пісенності.

Назва «фольклорний ансамбль» набула форму семантичного кліше: або це щось однотипне – сільські типажі виконавців, своєрідне народне виконання, гірше – стандартні шаровари і такий же стандартний репертуар. Або інший варіант – мистецтво специфічне, для вузького кола поціновувачів. Ви не вписуєтесь в жоден з цих шаблонів. Як вам, фольклорному гурту, вдалося бути не такими, як всі і знайти не лише власну нішу в цьому виді мистецтва, а й численних шанувальників?

Так, кожен напрям мистецтва має свого глядача чи слухача. Ми свій жанр вивчали давно. Дівчата мають гарний фольклорний вокал. Концепцію вибудовували на первинному цікавому маловідомому фольклорному репертуарі. На сьогодні маємо пісні, які не виконує жоден інший колектив. Також додали супровід сопілки, істинно народний інструмент. Використовуємо різні шумові інструменти: рубель, чугунці тощо. Адже вся пісенність пішла з народності.

До прикладу пісня «Ой, пайду я проти сонця». Записана в селі Дніпровському, виконується діалектом, що поєднав білоруську та українську мови.

Розкажіть, що ж таке «Калита»? Коли і як виник колектив, скільки часу разом, де були, що бачили?

Калита асоціюється з Андріївськими гуляннями. Звичайно, це такий собі калач, який під час цих свят підвішувався, а молодь змагалася, хто швидше його надкусить. Веселе дозвілля.

Інший варіант розшифрування назви запропонувала моя учениця. Вона сказала, що калита – це мішечок грошей (ред. «калитка»). Але ми у це не вкладали ніякого такого підтексту.

Глядача можна підкупити лише щирістю, професійним підходом, новизною. Щоб бути на плаву, треба постійно вдосконалюватися.

Як працюється і співається у гурті, адже творчі люди – це завжди особистості, у кожного свій характер, творче бачення, амбіції, емоції, зрештою?

У колективі ми між собою давно знайомі. І, на щастя, якоїсь «запари» не буває. Кожна з дівчат для мене - особлива і унікальна складова колективу. Тому ми завжди колегіально вирішуємо, як знайдена пісня має зазвучати, але, наголошую, зі збереженням усіх нюансів, що були у співі бабусь.

З яких районів найбільше пісень? Як відбувається їх пошук?

Загалом ми отримуємо матеріал з різних джерел. Переважно це експедиції по районах. Багато матеріалу з Бобровицього, Бахмацького районів. Чернігівщину з точки зору фольклористики ще вивчати і вивчати. Колись працювала профільна програма ЮНЕСКО. Тоді виділялися кошти. Зараз займаємося цим в приватному порядку.

Дещо можна знайти і в фондах. Коли йшло розформування обласних закладів, ми з дружиною звернули увагу на книги, які на той час виявилися нікому не потрібними. Вони теж стали в нагоді. Маємо нотні напрацювання.

Наскільки давні ці пісні?

Пісня «Калита» «Ой, пайду я проти сонця» налічує, наприклад, декілька століть. Це видно з філософії пісні. Взагалі пісенність українців – це унікальне явище на тлі світової культури. Якщо народ має фольклор, він відбувся як нація.

Фольклор зберегла Німеччина, Китай, Японія.

Українському фольку завжди вражаються. Можу згадати неймовірну реакцію на одному з конкурсів у Польщі. Тоді відмітили якість, етніку і професійність вокалу.

Питання про костюми. Звідки вони і чи відрізняються унікальністю, як і ваші пісні?

Костюми є унікальними. Наприклад, вбрання у моєї дружини ще з гардеробу моєї бабці (мами мого тата). Тобто образу близько двохсот років. Раніше використовувалося лише якісне полотно, справжню заполоч (нитки), фарба – з квітів. Все природне.

Знайшли це у родинній скрині під час поїздки до мого рідного села.

Ірина Лагойко часто приглядає собі образи на аукціонах старожитностей. Підшукує унікальне й Оксана Пронченко.

Детальніше про персональну творчість Володимира Макеєва.

Я тішусь тим, що маю нагоду працювати у міському Палаці культури. Де є двадцятилітні традиції виконання, різножанровість, професійні колеги.

Там я підтримую свою форму як інструменталіст. Баян – це моє хобі і карма. Пишу пісні, пропоную їх на фестивалях. Фольклорний ансамбль «Сіверяни» - теж сильне напрацювання.

Гастролі. Як часто вони бувають і де? Звідки приїхали-повернулися?

Не можу не сказати про фестивальну діяльність у Китайській Народній Республіці. Ми мали за честь презентувати Чернігівщину на арт-фестивалі у місті Ланджоу, що у перекладі «місто квітів».

Ми поєднали вокал «Калити» плюс інструментальний гурт школи мистецтв (керівник Анатолій Пряхін) плюс якісні постановки головного балетмейстера Палацу Наталії Шарапової.

Відпрацювали шість програм. У них дуже якісне музичне обладнання. Уже після третього концерту ми були у фінальній частині.

Гастролювали в Литві, Латвії, Польщі, Білорусі. Сьогодні їдемо до Литви.

Ми обіцяли слухачам трохи родзинок до сьогоднішньої радіовечері. Що є родзинкою вашої творчості? Знаю, що ви багато експериментуєте.

Ми фольк поєднали з роком. Глядачі це дуже добре сприймають. Такий собі етно-фольк-рок: традиції в поєднанні з сучасним стилем.

Фольклор – це не лише репертуар сільських будинків культури. Він звучить цікаво. Вдячний композитору, аранжувальнику Сергію Галамазі, який допомагає цікаво опрацювати матеріал.

Підтвердженням цього є першість у своїй віковій категорії у фестивалі «Чернігів the best». Де ми виконували весільну пісню з села Дніпровське у цікавій обробці.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Новий завод "ВИМАЛ" дав перший крохмаль

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор