Волонтери у нас вже й… лікують по селах

У десяти селах Чернігівського району працюють волонтери, які надають місцевим домедичну допомогу.

Вони можуть виміряти тиск, перевірити рівень глюкози в крові або записати на прийом до лікаря.

Про це розповідає в сюжеті «UA:Чернігів».

У десяти селах Чернігівського району працюють волонтери, які надають місцевим домедичну допомогу. Волонтери працюють в рамках медичного проекту «Жіночої громади Чернігівщини» спільно з іншими громадськими організаціями.

Галина Швець – волонтерка у селі Слабин Чернігівського району. Колись вона була сестрою милосердя, зараз працює касиром у сільській раді. У вільний від роботи час надає людям домедичну допомогу.

«Це в нас такий електронний тонометр, нам видали як волонтерам. Хто просить поміряти тиск, ми міряємо таким тонометром. Оце так його включаємо, надягаємо на руку і воно міряє тиск, – розповла вона. – Може, допомога стареньким надихнула. Раніше все одно допомагала стареньким. Ну, там не міряла ні тиск, нічого. Просто допомагала, що просили – ліків якихось придбати, купити. Інколи я їм радила, що прийняти. Ну, так як своїм. Бо ми їх, я к кажуть, обслуговували, ми їх по-своєму любили».

За словами голови «Жіночої громади Чернігівщини» Людмили Дудко, такі волонтерські групи – це їхній медичний проект. Спільний з Національною радою жінок України та посольством Канади в Україні.

«Ми роздали апарати. Ми навчили медсестер, точніше повторили, підняли їхній кваліфікаційний рівень і вони зуміли навчити волонтерів. Тепер ці помічники ходять по хатах, особливо там, де люди похилого віку, де люди з малою рухомістю, що там за двір не виходять, ось там вони людям міряють тиск, глюкозу, температуру, надають першу допомогу, телефонують лікарю», – пояснила Людмила Дудко.

Ні фельдшера, ні медсестри у Слабині нині немає. Тож до волонтерів, яких у селі шестеро, доводиться звертатися часто, говорить місцева жителька Марія Сила.

«Буває і таке, що в місяць по два рази, по три рази навіть можу. Буває всього. Буває, що два-три дні підряд ходжу, вони мені міряють тиск, наблюдаємо, як воно у мене працює. У мене сердечко пошалює, так що надо», – прокоментувала пенсіонерка.

Постійно звертається до волонтерів і Микола Грищенко.

«Вимірювати тиск треба. Буває прошу і вранці поміряти, і ввечері. Лікарі просять створити графік, тому волонтери мене як би без грошей обслуговують. Це дуже дивно, так як у нас зараз обслуговують з грошима, а тут обслуговують без грошей», – сказав він.

Цього разу громадські організації привезли волонтерам ноутбуки та принтери – для того, щоб селяни мали змогу спілкуватися у соцмережах, підтримувати відеозв’язок із рідними, а також користуватися електронною поштою.