Новий час – нове керівництво. Можливо, жіноче...

„Чи виглядав би наш світ інакше, якби на керівних посадах були жінки? Ні, якщо йдеться про декількох жінок. Так, якщо критична маса жінок здійснюватиме суттєвий вплив на процес прийняття важливих рішень”, -- сказав якось у Європарламенті впливовий політик Мей Брітт Теорін.

Доктор економічних наук із Гамбурга Соня Бішор вважає, що „немає переконливого доказу того, що жінки керують принципово інакше, ніж чоловіки”. У цих протилежних переконань є чимало прихильників і опонентів, що свідчить про широку дискусію на „жіночу тему” в Європі.

У нас, звісно, як і годиться, все інакше. Але ж чужий досвід колись може знадобитися...

Жіночий рух – рух угору

Отож у Німеччині вже кілька років триває новий жіночий рух – рух угору, до високих владних щаблів. Це не стрімке піднесення, а обережний, повільний але невпинний процес. Близько третини всіх нових підприємств у цій країні засновано жінками, частка жінок на всіх рівнях менеджменту за п’ять років зросла з 13-и до 21-го відсотка, постійно зростає число жінок у парламенті (за цим показником Німеччина на п’ятому місці в Євросоюзі). Окремої розмови заслуговує постать канцлера ФРН Ангели Меркель.

Однак у правліннях солідних концернів жінок небагато – до 10 відсотків. Тут існує так звана „скляна стеля” – невидимий бар’єр, що блокує рух жінок угору. Ця „стеля” є більш непроникною, ніж у середньому менеджменті чи на малих і середніх фірмах.

Проте картина приблизно однакова в усій Європі: у найбільших фірмах високі керівні посади обіймає 1-3 відсотки жінок. Щоправда, в США жінок-менеджерів близько 40 відсотків – значний показник, однак є сумніви, щодо того, наскільки він репрезентативний. Адже поняття „менеджмент” застосовується там застосовується на досить низькому щаблі.

Чи керують жінки інакше?

Отож є тенденція до збільшення числа жінок на керівних посадах, тож чи впроваджується таким чином жіночий стиль керівництва? Чи існує він взагалі? Чи керують жінки інакше? Цим питанням переймаються дослідники, випускають на цю тему книжки. І якщо вірити деяким авторам, то світ уже стоїть на початку „жіночої ери”, в якій важливими бізнес-факторами стають якості, що вважаються жіночими: комунікабельність, вміння працювати в колективі, орієнтація на виконання конкретного завдання.  Швейцарський економіст Крістіан Лютц вважає, що „в майбутньому при призначенні на ключові посади жінкам у тій же мірі надаватимуть переваги, у якій раніше їх недооцінювали”. Важливим чинником стане не лише фахова підготовка, а й соціальна орієнтація, враховуватимуться не стільки якості лідера, скільки вміння формувати команду. Також цінуватиметься прагматизм, а не ідеологія – властивості, які у відповідності до нинішніх стереотипів є типовими більше для керівників жіночої статі.

Жінки мають інакший стиль керівництва – так вважає автор книги „Як керують жінки?” Ельке Добнер: чоловіки тиснуть на підлеглих, а жінки шукають спільних розв’язань разом з колективом. У жінок вищий коефіцієнт емоційності.

Чому чоловіки без жінок роблять помилки?

Професор Гертруд Гьолєр – авторитетний німецький консультант з політичних питань – випустила книгу „Вовчиця серед вовків. Чому чоловіки без жінок роблять помилки?” Вона пише: „Чоловіки фокусують центр, жінки сприймають і край спектра. Чоловіки женуться за метою, жінки дивляться на людей, які повинні досягти цієї мети. Чоловіки спілкуються стратегічно, жінки спілкуються, щоб викликати довіру”.

А що показує досвід? Уже згадана Соня Бішор за 15 років оприлюднила три дослідження на тему: „Чоловіки й жінки на керівних посадах в економіці Німеччини” і її висновок такий: „Немає переконливого доказу того, що жінки керують принципово інакше, ніж чоловіки”. На її думку, представники обох статей діють або демократичними, або авторитарними методами. Специфічної „жіночої” або „чоловічої” рольової поведінки „на керівному щаблі не спостерігається”.

Натомість пані дослідниця констатувала, що жінки нині мають значно позитивніше  ставлення до ідеї власної участі у політиці і владі. За яскравий приклад може слугувати та ж пані Ангела Меркель -- канцлер ФРН.

Цікаво також, що, за даними названої дослідниці, чоловіки й жінки мають однакові уявлення про якості керівника в майбутньому: комунікабельність і здатність співпрацювати з колективом.

Важливо, щоб вона робила це успішно

На практиці ж часто можна почути від самих представниць прекрасної статі: „Нас мало хвилює, чи керує жінка інакше. Важливо, щоб вона робила це успішно”.

А міністр сімей, пенсіонерів, жінок і молоді Німеччини вважає, що суспільство й економіка не можуть більше відмовлятися від знань, якими володіють жінки.

Отже наразі виходить, що немає жодного значення, чи керує жінка інакше, ніж чоловік. Головне, щоб вони це робили професійно і демократично.