Останнє оновлення: 10:09 середа, 17 липня
КОНКУРС
Ви знаходитесь: Культура / Література / Літературний Чернігів / Маршрут «Прокляття роду Галаганів». ФОТО
Маршрут «Прокляття роду Галаганів». ФОТО

Маршрут «Прокляття роду Галаганів». ФОТО

Галагани – знаний в Україні козацько-дворянський рід. Представники різних поколінь Галаганів зробили дуже багато для розвитку культури й духовності на Чернігівщині.

Вони будували чудові храми і розкішні палаци, відкривали навчальні заклади й збирали твори мистецтва. Але весь цей час над Галаганами висіло жахливе прокляття – за тяжкий гріх, що був скоєний їх родоначальником Гнатом Галаганом.

Під час Північної війни, будучи полковником компанійського полку, він зрадив гетьмана Івана Мазепу і перейшов на сторону московського царя Петра І. А потім за наказом Петра Гнат Галаган знищує і Запорізьку Січ, яка його вигодувала і вивела в старшини. Запорожці-характерники, які вціліли після погрому Січі, вважали Галагана своїм ворогом і прокляли Гната до сьомого коліна…

Після цих подій Гнат Галаган був призначений Прилуцьким полковником. Саме тут, у Прилуках розпочинається його будівельна діяльність. Мабуть, неспокійно було на душі у карателя своїх побратимів-запорожців, відчував він свою невиправну провину перед ними, тому і будує величні храми, намагаючись хоч чимось замолити тяжкі гріхи перед Господом…

Отож, вирушаємо з Чернігова до Прилук, подорожувати можна автобусом або на власному авто (відстань за маршрутом Чернігів - Прилуки ~ 175 км, приблизний час у дорозі 3 год). Це старовинне місто згадується ще в «Повчанні» Володимира Мономаха у ХІ столітті, але найдавніші споруди, що збереглися тут до нашого часу, були збудовані в Прилуках у ХVIII столітті саме коштом Гната Галагана.

Найстаріша мурована споруда міста – так званий Арсенал Галагана, або полкова скарбниця була побудована полковником поруч із своєю садибою у 1714 р. В масивних підвалах цієї невеличкої кам’яниці з товстими стінами колись в окутих залізом дубових скринях зберігалася привезена з походів коштовна зброя, на полицях – полкові прапори, перначі, також зберігались і гроші. Товщина стін арсеналу сягає метра, але суворий вигляд споруди пом’якшують барокові фронтони та пілястри на торцях. Поряд із скарбницею розташована ще одна унікальна пам’ятка козацьких часів – поховання невідомого козака ХVIII ст. Під час розкопок тут було виявлено добре збережену домовину з «Прилуцькою мумією» - природно муміфікованим тілом козака із простреленою скронею. Зараз тут встановлено пам’ятник-хрест.

Неподалік від полкової скарбниці коштом Гната Галагана у 1720 р. був зведений Спасо-Преображенський собор, який він будував як свою усипальницю. У південній вівтарній частині храму був влаштований склеп, в якому покояться останки прилуцького полковника. Сам собор дуже величний і монументальний, прикрашений п’ятьма банями. Він завершує розвиток типу українського п’ятибанного храму, в якому бокові верхи розташовуються не по кутах споруди, як в соборах Київської та Московської Русі, а по сторонах світу. Тобто цей собор є своєрідним храмом-компасом, подібний до чернігівської Катерининської церкви, ніжинського Миколаївського собору, новгород-сіверського Успенського собору, храмів Густинського монастиря під Прилуками. Всередині собору вражають яскраві розписи та багатоярусний різний іконостас.

Одночасно з Спасо-Преображенським собором, у тому ж 1720 р. коштом Гната Галагана була зведена мурована дзвіниця, яка водночас слугувала і брамою-проїздом на територію Прилуцької фортеці. Цікаво, що поруч, в тому ж приміщенні, розташована невеличка церква Св.Миколая Чудотворця. Тобто в цій споруді об’єднуються в єдине ціле 4(!) функції - оборонна башта, фортечна брама, церква та дзвіниця! На другому ярусі дзвіниці бачимо великі арки з отворами, де знаходяться дзвони. Завершує цю унікальну багатофункціональну споруду купол з люкарнами, в яких раніше були вмонтовані циферблати баштових годинників-курантів.

Далі вирушаємо до с.Сокиринці Срібнянського району, відстань до яких з центру Прилук по трасі «Київ-Суми» десь близько 40 км. Саме в Сокиринцях, першим власником яких був Гнат Галаган, облаштували своє родинне гніздо Галагани. А вже у ХІХ столітті Павло Григорович Галаган зводить у садибі чудовий мурований двоповерховий палац на 60 кімнат. Також з’явилася огорожа з брамою, службові флігелі, розкішний парк з альтанкою та оранжерея. Син П.Г.Галагана Григорій Павлович зібрав у Сокиринському палаці велику колекцію творів українського, російського та західноєвропейського мистецтва, завдяки чому сучасники почали називати садибу Галаганів «українським Парнасом». Тут бували Тарас Шевченко та Микола Лисенко. Для Григорія Павловича в палаці часто грав «український Гомер» - найвидатніший кобзар Чернігівщини і всієї України Остап Вересай, який і жив, і був похований у Сокиринцях.

Григорій Павлович був представником шостого покоління Галаганів, і тому він дуже серйозно замислювався над страшним прокляттям свого роду. Але йому не вдалося його уникнути – історія династії Галаганів закінчилась смертю сина Григорія Павловича – Павла, який був представником саме сьомого покоління Галаганів. Збулося страшне пророцтво запорізьких характерників…

Згас рід Галаганів, але й сьогодні ми можемо помилуватися картинами зі славетної колекції творів живопису, яку зібрав Григорій Павлович Галаган. Для цього вирушаємо… назад, у Чернігів! Тому, що Галаганівська колекція знаходиться вже не в Сокиринському палаці, в залах музею якого виставлені фотокопії картин, а в Чернігівському художньому музеї, складаючи основу його колекції.Тому нещодавно музею було надано почесне право іменуватися «Чернігівським обласним художнім музеєм ім. Григорія Галагана».

* * *

Замислившись над долею роду Галаганів, починаєш усвідомлювати, наскільки все неоднозначно в нашій історії. Віроломний зрадник Гнат Галаган будував прекрасні храми і став зачинателем славнозвісного роду українських меценатів - поціновувачів мистецтва. А передбачена прокляттям запорожців смерть представника останнього, сьомого покоління Галаганів – Павла стала приводом для того, щоб його батько в пам'ять про померлого сина заснував у Києві навчальний заклад для талановитих юнаків із незаможних родин – Колегію Павла Галагана. Виходить, що прекрасні квіти можуть рости і з багнюки, а смерть одного може дати життя багатьом іншим! Тому для всього є своє місце в цьому світі…

Час у дорозі по маршруту «Прокляття роду Галаганів», якщо рухатися автотранспортом: Чернігів - Прилуки 142 км., час у дорозі -2-2,5 години; Прилуки-Сокиринці 38 км., час у дорозі - 30-40 хв.; Сокиринці-Чернігів 180 км., час у дорозі - 2,5-3 год.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Спека у багатоповерхівках: безпека для дорослих і дітей

SVOBODA.FM