Останнє оновлення: 20:48 п'ятниця, 21 червня
КОНКУРС
Ви знаходитесь: Культура / Література / Літературний Чернігів / Велосипедний маршрут «Перлини Чернігівщини». ФОТО
Велосипедний маршрут «Перлини Чернігівщини». ФОТО

Велосипедний маршрут «Перлини Чернігівщини». ФОТО

Одні з найвизначніших туристичних принад Чернігівщини – заповідник «Качанівка» і Дендрологічний парк Тростянець.

Вперше я їх відвідав, перетнувши область велосипедом з північного заходу на південний схід. Пропоную коротку розповідь про ту подорож, для бажаючих повторити мій подвиг, що розтягнувся на 444 кілометри і три доби.

О десятій виїжджаємо з Чернігова, перетинаючи Десну через пішохідний міст. Проїзджаємо Єньків хутір. Тут, під самим обласним центром, можна відчути себе на півсторіччя у минулому. «Цивілізація» дійшла сюди лише у вигляді електрики.

Далі мало бути село Підгірне і зорієнтуватися в напрямку руху було не важко. Але численні розвилки незнайомих лугових доріг привели мене знову до берегів Десни. Зрештою під колесами попливла смуга асфальту районних доріг – райцентр Куликівка, села Жуківка, Вересоч, Дрімайлівка. Короткий відпочинок – і далі, через Вертіївку до Ніжина. Позаду – 100 км, на годиннику – 16:00.

У Ніжині мимохідь можна відвідати Спасо-Преображенську церкву. Муровану церкву тут звели у середині XVIII століття. Її прозвали «Тарасовою»: 17 травня 1861 року тут відправили панахиду під час перевезення тіла Шевченка до України. У 1930-х роках у церкві знаходився військовий склад, а в 1941 році його спалили. Стіни храму стояли порослі травою до 2002 року, допоки почалося його відновлення, що триває й досі.

Південніше Ніжина – села Талалаївка і Безуглівка. Проїхавши останнє, стає зрозумілим сенс назви: центральна вулиця звивається, але не має жодного повороту. Михайлівська церква у Безуглівці зведена в першій третині XIX сторіччя. Було в ній і зерносховище, і стайня, а з 60-х років минулого сторіччя вона знову діє.

Далі – Синдаревське і Дорогинка. Після розтягнутої вздовж шляху Томашівки лишається 11 км до райцентру Ічня. Сонце ховається за обрій, а в низинах з'являється холодна мряка. Зі 151 км на одометрі влаштовуюся на ніч.

… Зранку в’їжджаю до Ічні. Тут водіїв зустрічає БМП. Якщо не цікаво відвідувати райцентр, звертайте ліворуч і об'їжджайте Ічню з північного боку. Далі минаємо Гужівку і перехрестя біля Іржавця.

Десь близько 11-ї прибуваємо до Парафіївки, проїхавши 170 км від Чернігова. У центрі – вказівник на Качанівку з позначкою 5 км. За ним – спуск, місток і крутий підйом на повороті. Звідси добре видний Парафіївський цукрозавод, заснований родиною Тарновських понад 160 років тому. 1919 року завод був націоналізований і продовжив роботу. У 2008 році виробництво зупинено.

Після сіл Южне і Верескуни в’їжджаємо до Тростянця. Позаду – 225 км, 13-та година другого дня подорожі. Мандрівників тут зустрічає танк ИС-3 вагою 46 тонн, встановлений… на колону!

Тростянецьким дендропарком можна блукати годинами. Парк прибраний, доріжки підметені. Втім, штучні гірки висотою понад 30 метрів поросли деревами й кущами. Лебеді у Великому ставі самі підпливають до відвідувачів. На одній з галявин – кам'яна половецька баба, орієнтовно XII століття.

На ніч можна зупинитися в місцевому осередку зеленого туризму.

… Ранком рушаємо назад до Качанівки. Дорога від Парафіївки через Петрушівку спускається до мосту на Майорському ставі й піднімається від нього до воріт заповідника.

Палац і паркові споруди. Виставки картин і старовини в палаці. Човнова пристань. Чималенькі зарослі «Романтичні руїни». Ландшафтний район «Пуста криниця». Галявина «Зірки». Могила Честоківського. Георгіївська церква… Як і в Тростянці, час тут минає непомітно. За своїм досвідом можу сказати, що огляд триватиме щонайменше 4 години.

З показаннями одометра 270 км вирушаємо додому і цього разу на ніч не зупиняємося. Сутінки застануть вас на тій же ділянці Ічня–Томашівка. На одометрі 310 км загальної дистанції. Можна продовжити рух уже з ліхтарем. Особисто для мене, ліхтар більше слугував для позначення себе на дорозі, адже саме був повний місяць і ясне небо. Після півночі догори стали порожні. Можна було проїхати 15 хвилин, не зустрівши жодного транспорту. Села спали. Тільки подекуди виглядали пари яскравих очей.

Останній десяток кілометрів долаємо традиційним шляхом – через с. Количівка і автомобільний міст через Десну.

* * *
На час мого повернення мобільний показував п’яту ранку, а на лічильнику було 444 км.

Якщо у Вас нема досвіду далеких велоподорожей, не намагайтеся повторити описаний маршрут велосипедом. Втім, допомогти може електричка, яка довезе до Ніжина і звідти назад до Чернігова, що скоротить загальний пробіг на дві сотні кілометрів.

Цікавої Вам подорожі та гарних вражень!

Коментарі (1)

Изя | 2012-03-23 10:52

Вах! Нашто такие жертвы, Ваня!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Українки в Квебеку і… компостування зі школи

SVOBODA.FM