Останнє оновлення: 20:48 п'ятниця, 21 червня
«#ВКраїна: Чернігівщина шляхами Кобзаря»
Ви знаходитесь: Культура / Література / Vkraina / Чернігівщина натхненна: романтична поезія та натхненні красою Сіверщини полотна великого Кобзаря
Чернігівщина натхненна: романтична поезія та натхненні красою Сіверщини полотна великого Кобзаря

Чернігівщина натхненна: романтична поезія та натхненні красою Сіверщини полотна великого Кобзаря

Сайт «Високий Вал», радіо «Ера-ФМ» продовжують соціально-освітній спец-проект «#ВКраїна: Чернігівщина шляхами Кобзаря» за підтримки національного телеком-оператора «Київстар». Цього разу ми розповімо про романтичну поезію та натхненні красою Сіверського краю полотна видатного митця, а також унікальні – невідомі донедавна факти з життя Тараса Шевченка на Чернігівщині

Чому саме древній Чернігів, романтична Качанівка і мальовничий Седнів мали такий надихаючий вплив на Тараса Шевченка?

Скільки геніальних полотен і віршів створив великий Кобзар на Чернігівщині?

Наші журналісти, в пошуках унікальної інформації, об’їхали рідну Сіверщину, – де бував Кобзар, де він творив та закохувався. Ми поспілкувались з чималою кількістю фахівців і зібрали для вас багато цікавого.

Незмінними провідником і помічником у цій подорожі нам був http://vkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

ПРИМІТКА: Весною 2014 року українцям безкоштовно став доступний ще й мобільний додаток Vkraina для Windows 8 та Windows Phone 8.

Посилання на Vkraina у AppStore: http://bit.ly/WnkCnW.

Посилання на Vkraina у Google Play: http://bit.ly/1lEPf4e.

 

Якось у 1846 році Тарас Шевченко у Чернігові потрапив на дворянський вечірній бал. Так, не дивуйтесь, - бали у Чернігові колись були нормою, проводились із завидною регулярністю і їх ініціаторами були представники інтелігенції.

Організаторами «світських вечірок» у Чернігові виступав, так би мовити, місцевий бомонд – багатії-дворяни, поети, художники та інші служителі культури. Свято настільки сподобалося Кобзарю, що він вирішив цю подію увіковічнити, намалювавши картину.

Правда, треба зауважити, що митець досить креативно підійшов до її створення.

Сповнений емоцій від світського рауту, митець, присутніх на балу, жінок зобразив у вигляді квіток, наділивши рослинок персональними якостями кожної з панянок.

На жаль, ця картина не збереглася. Через роки у своєму щоденнику Кобзар згадав цей епізод свого життя. Він писав дослівно, що бал відбувся в «Царьграде» – не в атаманской столице, а в единственном трактире Чернигова».


Меморіальна дошка у центрі Чернігова на місці, де колись стояв трактир «Царьград»

До речі, саме на цьому балу митець познайомився з братами Лизогубами, які запросили його в гості до Седнева.

Лизогуби – це український козацько-старшинський рід. Представники цієї «династії» мали значні земельні володіння на Полтавщині і Чернігівщині. Посідали високі урядові пости в різні періоди існування української державності. Наприкінці ХVІІ століття Седнів став власністю родини Лизогубів.

У Седневі Шевченко створює два портрети – Іллі та Андрія Лизогубів. Копії картин зберігаються у фондах Чернігівського обласного історичного музею імені Тарновського.

Цікаво, що Андрій Лизогуб також дуже любив малювати.

За словами, старшого наукового співробітника Чернігівського обласного історичного музею імені Тарновського Світлани Половнікової, стиль Лизогуба дуже схожий на Шевченків.

В цьому можна переконатися, якщо порівняти дві картини.

А. Лизогуб «Курган біля Седнева» (1850)

Т. Шевченко «Коло Седнева» (1846)

Того ж 1846-го року у Седневі Шевченко пише картину «Чумаки серед могил». Це полотно можна переглянути перейшовши за посиланням http://tarasshevchenko.at.ua/_ph/2/45726039.jpg

Кобзар бував на Чернігівщині тричі. І щоразу Сіверська земля надихала його на творчість. Тут він не лише малював свої геніальні картини, а й написав чимало віршів. Окрім того, геній української літератури своєю харизматичністю і неординарністю впливав на інших поетів Придесення.

Що так манило Шевченка на Чернігівщину? Творчість митця нерозривною ниткою пов’язана з його друзями, які тут жили. Особливе місце у цій когорті належить родині Тарновських.

До речі, вперше на Чернігівщину (1843 рік), а саме у Качанівку Шевченко приїжджає на запрошення Тарновських. Мальовнича природа Качанівки з самого початку вразила Кобзаря. Але не природа манила його в цей край. Про романтичну історію нещасливого кохання Тараса Шевченка і Надії Тарновської ми розповідали у минулому матеріалі.

У матеріалах спец-проекту ми використали унікальний шрифт, який повністю відтворює почерк Тараса Шевченка. Сьогодні кожен із нас має можливість писати свої листи цим шрифтом Kobzar KS, який завантажити можна на http://kobzar.kyivstar.ua/

У Качанівці Шевченко створює чимало полотен. Переважно це пейзажі чарівної природи Сіверського краю. На жаль, більшість цих картин не збереглося Свої враження від мальовничої Качанівки митець описує у повісті «Художник». У цьому творі можна також знайти згадку про Ніжин:

А, прикладом, у своїй повісті «Музикант» Шевченко описав не лише природу Качанівки, а одним із головних героїв твору зробив поміщика Тарновського.

Також відомо, що Кобзар малював руїни палацу Розумовського, що у Батурині. На жаль, малюнки і ескізи, зроблені митцем у столиці Лівобережної України не збереглися.

Знакові шевченківські місця Сіверщини, які відвідав Кобзар і з якими ми познайомимо вас, дорогі друзі, ви можете знайти на стародавніх картах http://vkraina.com. А ще краще, – здійсніть свою туристичну мандрівку і надішліть нам в редакцію свої враження та фото.

Взимку 1846-го, в якості співробітника Археографічної комісії, Тарас Шевченко приїжджає у Чернігів, щоб змалювати найвизначніші місця й споруди.

У місті князя Чорного Кобзар оглядав пам'ятки культури, перемальовував їх і збирав про них історичні довідки, записуючи на окремих аркушах паперу. Збереглися його нотатки про Чернігівську цитадель, Чорну гору, архітектуру Спаського, Борисоглібського та Успенського соборів.

Шевченківські малюнки архітектурних пам'яток Чернігова, на жаль, згубилися в лабіринтах часу. Збереглися лише три замальовки олівцем чаш і хреста, які знаходилися на той час в ризниці Троїцького монастиря («Потир із церкви села Мохнатин», «Троїцька чаша Густинського монастиря» і «Енколпіон»).

Т. Шевченко «Потир із церкви села Мохнатин», «Трапезна чаша із Густинського монастиря» і «Енколпіон»

Про Чернігів Шевченко також згадує у своєму щоденнику і повісті «Капітанша».

Друзі, ми вже готуємо наступний матеріал про Чернігівщину в житті Кобзаря, з якого ви дізнаєтесь про дружбу Тараса Шевченка з братами Лизогубами.

Вашій увазі будуть представлені також вірші та полотна великого Кобзаря, навіяні перебуванням у Седневі.

Коментарі (3)

М.Боюра - П.Салодовнику | 2014-11-20 20:25

 Дуже радий, що виправили!

Автор-Баюрі | 2014-11-19 20:54

Дякую за уважність! Правильно дійсно - у 1843-му. Виправлено!!!

М.Боюра | 2014-11-19 19:45

 Цікаво виходить: тут пишете, що вперше на Чернігівщину Кобзар приїздить у 1846 році, а " у минулому матеріалі" називаєте 1843 рік. Чи може така неузгодженність пов'язана з якимось "матеріалом" для будівництва?
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Українки в Квебеку і… компостування зі школи

SVOBODA.FM