Клітина
Клітина – тут свої “чіткі” і правильні закони,
Немає складності, що є на волі,
Немає з чого вибирати.
Та інколи так хочеться по снігу бігти
За межі міста
І зупинитись серед поля.
Немає тут людей, ніхто не заважає.
Лише машина на шосе, або літак десь промайне.
Тут хочеться ловити сніг руками, вдивлятись в ніч
Й збагнути філософію думок,
Які не заженеш в клітину,
Які одразу тут будуть страчені
Поборниками норм стандартної моралі.
Ці моралісти і мене не випускають
З клітини.
Та кожен день я вириваюся
І заглядаю в твої очі,
І байдуже що буде далі.
1999
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 7800 |





















Додати коментар: