“Ти можеш програти долю”

Сьогодні в Україні активно розвивається гральний бізнес та в суспільстві існує неоднозначне відношення до нього. На запитання, пов’язані з гральним бізнесом, відповідає заступник начальника ДПІ у м. Чернігові Віктор Миколайович Тканко.

– Які основні тенденції розвитку грального бізнесу?

– Темпам розвитку грального бізнесу в Україні може позаздрити будь-яка сфера економіки, за рентабельністю та шкодою для суспільства він близький до торгівлі зброєю або наркотиками.

Згідно даних експортерів близько 500 тис. чоловік у всьому світі закінчують життя самогубством на грунті ігроманії. Гральна залежність відноситься до психологічного типу залежностей і для її лікування, наприклад, у США і Франції вже існують 3 клініки з лікування хворих на це психічне захворювання, проте часом воно лікується складніше, ніж алкоголізм або наркоманія. Для українських реалій лікування ігроманії ускладнене низьким рівнем кваліфікації психологів, тим, що “ігромани” не усвідомлюють власної хвороби, а також слов’янською ментальністю, яка не допускає втручання у психіку.

У засобах масової інформації, зокрема і вашій газеті, неодноразово наголошувалося на безсистемному та неконтрольованому розвитку грального бізнесу в Україні загалом та місті Чернігові зокрема. Це призвело, як до приходу великих іноземних компаній, що продовжують розвивати мережі гральних закладів на неосвоєній раніше території, так і до активізації зусиль представників малого і середнього бізнесу, які почали хаотично відкривати власні гральні зали.

Стихійне встановлення гральних автоматів спрямоване проти простих, небагатих людей, оскільки заможна людина поїде в гральний клуб або казино. На відміну від загальносвітової тенденції, де близько 75% цього ринку займаються казино зі столами рулетки і стандартним набором ігор у карти (покер, блек-джек), в Україні питома вага гральних автоматів становить 90% усієї індустрії розваг. Відповідно на казино припадає приблизно 8 % ринку, а на інші ігри (більярд, боулінг, тоталізатор) – лише 2%. Причинами стихійного розвитку гральних автоматів є встановлення низьких відсотків виграшу, а отже і значної рентабельності порівняно з вартістю самого грального автомату. Погіршують ситуацію в даній сфері і недосконалі форми контролю за гральним бізнесом.

Змінився портрет типового гравця – з респектабельного на середньостатистичний, зі звичайними місячними доходами і природним бажанням розважатися, отримуючи при цьому якщо не матеріальну вигоду, то принаймі свою частку адреналіну. Основними причинами залучення до розваг у гральному бізнесі середньостатистичного громадянина є:

• значні обсяги тіньових доходів громадян;
• необмежена кількість гральних закладів на одиницю площі;
• відсутність інституту громадського контролю; 
• низькій рівень корпоративної культури на підприємствах, що призводить до пошуку різних способів проведення дозвілля;
• практично неконтрольоване споживання громадянами алкогольних напоїв, в першу чергу молоддю; 
• порівняно зі світовими низьки ціни на алкогольні напої.

– Що є характерним для грального бізнесу у місті?

– На даний час у м. Чернігові здійснюють діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу 22 СГД, у тому числі: 19 юридичних осіб (або структурних підрозділів (філій) юридичних осіб) та 4 фізичних осіб – підприємців.

Загалом а Україні з різновидів плати за торгові патенти найбільшу питому вагу надходжень (більше 60%) становлять надходження від суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу. У м. Чернігові значення даного показника у 2007 році становило 71,1 %, за 6 місяців 2008 року – 77%.

Плата за торгові патенти є одним з джерел наповнення місцевого бюджету. До місцевого бюджету м. Чернігова за підсумками 2007 року було мобілізовано 4,4 млн.грн. плати за торгові патенти від грального бізнесу, що на 0,5 млн.грн. більше порівняно з 2006 роком, за І півріччя 2008 року вже надійшло більше 2,8 млн.грн.

В загальні сумі надходжень податків до місцевого бюджету за 6 місяців це склало 1,6 %.

В той же час за статистикою Української асоціації діячів грального бізнесу, щорічний обіг коштів суб’єктів підприємницької діяльності на витчизняному ринку азартних ігор сягає 1,5 млрд.дол. Питома вага суб’єктів грального бізнесу, які працюють в Україні нелегально, становить 60-70%, тобто орієнтовно 5 млрд.грн. валового прибутку десь осідає.

– Що робиться для подолання “епідемії” розповсюдження гральних заходів і обмеження доступу до них громадян?

Протягом 2007 року податківцями міста проведено 97 перевірок грального бізнесу, донараховано 66,6 тис.грн. За їх підсумками вилучено 100 гральних автоматів на суму близько 500 тис.грн. Але за рішенням суду конфіскованими були лише 7 автоматів, решту повернули власникам після сплати адмінштрафів.

За 6 місяців 2008 року проведено 44 перевірки СГД, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на загальну суму 202 тис.грн. З початку року податкова міліція міста вилучила 175 гральних автоматів. Та „чомусь” знов за рішенням суду 74 з них повернуто власникам, а самі правопорушники були „покарані”... усним зауваженням.

В результаті протиправних дій місцевий бюджет недоотримав майже 400 тис.грн., які можна було б витратити на соціальні потреби м. Чернігова.

На даний час в місті не залишилось жодного, так званого, грального “стовпця”. До речі, користуючись можливістю, ми звертаємось до мешканців міста щодо інформування ДПІ про випадки незаконних дій, спритних ділків від грального бізнесу.

Хочу підкреслити – результатом позитивних зрушень в наведенні елементарного порядку в сфері грального бізнесу стала цілеспрямована спільна робота податківців міста та органів місцевого самоврядування.

– Які на Ваш погляд мають бути основні напрямки покращення контролю в сфері грального бізнесу?

– Найгірше ж те, що колізій, протиріч та прогалин у чинному законодавстві нараховується десятки. Для бюджету вони обертаються тим, що держава недоотримує належних їй платежів.

Такі втрати мають бути переконливим аргументом на користь необхідності прийняття Податкового кодексу. Це сприятиме стабільності як в цій галузі, так і в цілому в суспільстві.

Що може допомогти найближчим часом стабілізувати ситуацію на ринку грального бізнесу та допомогти йому розвиватися в цивілізованому напрямку?

1) Вдосконалення та впорядкування розрізненої й непослідовної нормативної бази, яка стосується азартних ігор.

2) Посилення вимог до розміщення гральних закладів. На першому етапі заборонити розміщення залів гральних автоматів, тоталізаторів, букмекерських контор та інших гральних закладів поблизу навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, в будівлях житлових будинків, навіть в разі виведення приміщення із житлового фонду. З метою недопущення незаконного розташування гральних автоматів в заборонених місцях передбачити відповідальність не лише орендаря, але й орендодавця приміщень. Необхідною умовою впровадження даного етапу має стати обмеження кількості встановлення гральних автоматів на одиницю площі території.

3) Встановлення мінімальних розмірів статутних фондів для операторів гральних послуг.

4) Підвищення ставок оподаткування доходів та збільшення розміру плати за видачу ліцензії та патентів на право займатися послугами в сфері надання азартних ігор.

5) Оснащення всіх без вийнятку гральних автоматів блоком фіскальної пам’яті або системою передачі до контролюючих органів інформації про розмір виручки в режимі реального часу.

6) Повна заборона продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших стимулюючих до гри товарів в гральних закладах та участь у грі громадян віком молодше 21 року.

7) Встановлення контрольного регулювання відсотка виграшу грального автомата. За звичай відсоток цей гравцю не повідомляють. (У країнах Європи не менше 90-96% коштів іде на виграші);

8) Збільшення фінансових санкцій, а також встановлення жорстокішої адміністративної та кримінальної відповідальності для гральних закладів, що порушують встановлену дисципліну у сфері азартних ігор. За систематичне порушення вимог чинного законодавства – безповоротньо конфіскувати незаконно встановлені гральні автомати з послідуючою їх ліквідацією;

9) Збільшення фінансування соціальної реклами, яка висвітлюватиме негативні наслідки для суспільства в засобах масової інформації та на вулицях міст шляхом розміщення її на біг-бордах. Запровадити обов’язкові попередження в гральних закладах на зразок: “Ти можеш програти долю”.

Реалізація вищенаведених заходів, прийняття відповідних законодавчих актів, активна участь громадськості, небайдужість місцевих органів влади, чітка і злагоджена взаємодія державних органів, на які буде покладено функції по контролю за гральним бізнесом дадуть змогу зменшити тіньову частку їх діяльності, збільшити надходження до бюджету, поставити у цивілізовані рамки учасників грального ринку.