Фермерствування по-нашому, по-бразильськи

Керівник господарства у Чернігівській області запровадив у себе досвід далекої латиноамериканської країни.

Фермер Олексій Бутенко з Дягови Менського району минулого року побував у Бразилії. Він вивчав там місцевий досвід ведення тваринництва. Найбільше його вразило те, що у країні з теплим кліматом цілий рік тварин годують силосом з кукурудзи та сорго.

Вирішив запозичити цей досвід. Для експерименту засіяв насінням сорго площу в 10 гектарів.

Що з того вийшло, аж сам дивується:

— Рослини піднялися висотою за чотири метри. З одного куща — по п’ять-шість паростків. Зеленої маси виходить 1500 центнерів з гектара. Це практично утричі більше, ніж кормової кукурудзи.

Справді, висота культури, щільна її кущистість на площі нетипова для Чернігівщини. Але вона, як з’ясувалося, хоч добре родить в Аргентині, Нігерії, Мексиці, але непогано почувається й на півночі України. Це довів фермер О. Бутенко, який наважився висіяти сорго.

— У ньому великий вміст цукру, що дуже підвищує його поживні властивості, — зазначив він.

Трактори з причепами, великі авто швидко завантажує збиральний комплекс. Зелену масу відвозять до силосних траншей. Тут уже є річний запас кукурудзяного силосу. А тепер — осіння добавка.

Дізнавшись, що у фермера 200 корів і 50 нетелей, я здивувався, що у нього зроблені такі великі запаси кормів (тільки сіна заготовлено по 4,5 тонни на голову!).

— По-перше, поголів’я буду збільшувати, — зазначає керівник ФГ «Бутенко». — По-друге, корми вирощуємо і на продаж. За минулу зиму реалізували господарствам десь 70 тонн сіна, 400 тонн силосу.

О. Бутенко запровадив багато новацій, побачених у фермерських господарствах Бразилії, Китаю, Данії. Корови у нього випасаються з 7 годин ранку до 11. Згодом вони харчуються у кошарах силосом та іншими поживними добавками. Доять їх доїльними апаратами вранці та увечері. Тож добовий надій від однієї корови стабільно тримається на позначці 13-14 літрів молока.

Поряд з чотирирядним тваринницьким приміщенням зроблений «комплекс» з виготовлення добрив. У великій кошарі сухо, шар соломи — до півметра, у її центрі —відстійник для стоків. Усе рідке потрапляє сюди через відповідний нахил території.

— Якщо порівняти вранці людські корови і фермерські, — каже Олексій Іванович, — то вони дуже різняться за чистотою. На фермі все робиться для того, щоб тварини були сухі, помиті, мали підстилку. Навіть мухи вбиває винахід китайців — електромухобійка.

Поблизу корівника нагромаджено три тисячі тонн гною. Незабаром його вивезуть у поля, де з ним «попрацює» два-три місяці каліфорнійський черв’як. Його теж розводить фермер, щоб віддача гною була вищою. Він орендує у 410 пайовиків 1200 гектарів землі (розраховується щороку 800 кілограмами зерна).

Щоб урожайність підвищувалася, планує завести потужну біогазоустановку, котра виробляла б газ для господарства і давала на-гора підготовлене для внесення поживне добриво.