Ладанський «Пожспецмаш» на передньому краї у справі відродження економіки регіону. ФОТО

Вперте намагання запевнити громадськість у тому, що Чернігівська область є виключно регіоном «аграрним», іноді викликає подив.

Куди не кинь, всюди: у пресі, на телебаченні, (особливо, в інтерв’ю місцевого, та й не лише, чиновництва) йдеться, чи то про «чудові традиції», чи, частіше, про «втрачені можливості» сільського господарства Чернігівщини.

А от про промисловість регіону, його потенціал, проблеми виробництва і людей, які були задіяні у цьому процесі, говорять куди менше. Чому так виходить?! Чи то з політичної, чи з якоїсь іншої хитромудрої «доцільності», невідомо…

Але поговорити насправді є про що! Саме, як кажуть, на часі, бо в країні змінилася влада, і нарешті на найвищому рівні справді серйозні і фахові люди почали говорити про потребу змін і наведення порядку в сфері економіки. І Президент, і представники його команди приділяють цьому велику увагу.

Зокрема, Прем’єр-міністр України Микола Азаров постійно наголошує на тому, що тільки відродження національного виробництва, переваги експорта над імпортом, притік валюти в Україну, а не її відтік, допоможуть країні вийти з кризи і налагодити нормальну економічну і фінансову ситуацію. А це, у свою чергу позитивно позначиться на підвищенні соціальних стандартів для населення.

Ось що сказав глава уряду на засіданні Кабінету Міністрів 7 липня 2010 року: «Нам дуже важливо зараз згуртуватися навколо ідеології опори на власні сили, піднесення вітчизняного виробництва. Не можна далі жити одним днем!... Ви розумієте до чого ми дожились? Завозимо не хай-тек товари, не нові технології, а сировину і товари з низьким ступенем переробки. Продовжити так – означає прирікати нашу економіку на другорядність. Крім того, це питання безпеки платіжного балансу. Я хочу наголосити, що імпортозаміщення повинно стати безумовним пріоритетним критерієм для будь-яких галузевих і територіальних програм розвитку…»

І, звісно, кожному, хто душею уболіває за цю справу, зрозуміло, що звертати увагу зараз слід не лише на ситуацію в столиці чи обласних центрах, а й на периферії, яка, хоча є такою географічно, раніше аж ніяк не була периферійною щодо промислового виробництва і досягнень у цій сфері.

Історія селища Ладан нерозривно пов'язана з історією заводу «Пожмашина» - підприємством, створеним у 1938 році. У ті далекі довоєнні роки тут виробляли вогнегасники, пожежні драбини, гідропульти та електропилки.

У важкому 1941 завод було евакуйовано на Урал, де він випускав військову продукцію, допомагаючи фронту.

Після ж звільнення Прилуччини від фашистів, упродовж 1943-1944 років відбувається відновлення виробництва. В 1943 році розпочався випуск найпростішої продукції - сковорідок, відер тощо. З 1946 року було налагоджено випуск вогнегасників.

А в 1947 році завод випустив першу пожежну машину ГТМГ-3. Пізніше освоюється виробництво пожежних автомобілів ПМЗ-9, ПМЗ-10.

В 1951 році на підприємстві організовано спеціальне конструкторське бюро пожежних машин. Щороку удосконалювалися моделі, освоювалися нові класи машин.

В 1952 році почався серійний випуск спеціалізованого автомобіля аеродромної служби ПААС-15.

Загалом випускалося 12 моделей машин, які експортувалися в 30 зарубіжних країн. Важливим періодом стала співпраця заводу з австрійською фірмою «Розенбауер»…

А мова піде про сьогодення, про нинішню ситуацію навколо підприємства, яке, попри всі негаразди і кризи, віднедавна знову набирає потужностей.

Різні часи переживав завод, який існує вісім десятиліть. Були підйоми і спади виробництва, був період занепаду в часи Другої світової, але після нього одразу настав час швидкого відродження. А от занепад початку 90-х років ХХ століття затягнувся мало не на два десятиліття. Підприємство, яке залишалося державним, фактично простоювало, а його працівники (поза сумнівом, фахівці світового рівня) місяцями, а, бувало, й роками чи то взагалі не отримували заробітної плати, чи, якщо й отримували, то мізерні копійки. Багато з цих людей не витримали такого життя і роз’їхалися шукати кращої долі.

І лише у 2008 році нарешті «крига скресла». У те, що так буде, мало хто вірив. Але факт є фактом, - на базі частини «доведеного до ручки» підприємства після вимушеного проходження процедури банкрутства було створено два підприємства з обмеженою відповідальністю (ТОВ «Завод «Пожспецмаш» та ТОВ «ВП «Пожспецмаш»), керівники яких у тісній співпраці та кооперації з державним підприємством заходилися рятувати ситуацію. Спрацювало правило, коли серйозний господар вкладає кошти, займається реорганізацією, а працівники заводу, повіривши у керівників, у можливість нормальних умов праці і пристойного заробітку, вклали в роботу всі свої сили і вміння.

Результат не примусив себе довго очікувати, - обсяги виробництва за короткий період зросли втричі (у 2007 році було виготовлено 171 пожежну машину, а в 2009 – вже 411), і в стільки ж разів збільшилась кількість робочих місць.

Є ще маса цифр, які підтверджують те, що т. зв. «економічне диво», як бачимо, можливе не лише десь там - в Японії, Кореї чи Сингапурі. Воно у нас, вибачте за вислів, під носом, було б бажання бачити і не заздрити, а переймати гарний досвід.

В цьому контексті знову згадалися слова Президента України Віктора Януковича, сказані ним 2 червня 2010 року, під час засідання Комітету економічних реформ: «Реформи, які ми сьогодні починаємо, являють собою складний комплекс взаємопов’язаних та скоординованих заходів, спрямованих на досягнення цілої низки стратегічних завдань. З одного боку, нам потрібно забезпечити довгострокову макроекономічну стабільність, з іншого – ми не повинні і не допустимо зниження рівня життя людей. Я переконаний, що реформи, яких би зусиль вони не вимагали, не повинні відбуватися за рахунок громадян України… Треба не лише збільшувати обсяги виробництва та підвищувати якість продукції. Надзавданням реформ, їх головною метою, є кардинальне покращення життя громадян… Для цього ми створимо гідні умови для працівників та роботодавців».

Як бачимо, Президент закликає вітчизняних роботодавців запроваджувати на своїх підприємствах те, що вже стало дійсністю на підприємстві у Ладані, працівники якого на теперішній час забезпечені і спецодягом, і спеціальним харчуванням, і безкоштовним проїздом до місця роботи (такого з часів Союзу не було!). Мало того, тут, у виробничих цехах, встановлено автономне опалення. І це після того, як останні п’ять років люди мерзли увесь робочий день.

Так званий «соцпакет», який пропонує своїм працівникам нове керівництво «Пожспецмашу», перспектива фахового і професійного зростання приваблює на завод молодих людей. Залучення перспективної молоді – це також одна з цілей керівників заводу, які створюють для людей комфортні умови праці і пристойні умови життя. Людям надається навіть житло (коли таке відбувалося востаннє на Чернігівщині?!).

Якщо у 2006 році середня заробітна плата працівника складала 560 гривень, то у 2009 – 1970 гривень.

Чимало працівників-ветеранів повернулися на рідне підприємство. Справді, деяким роботодавцям не лише з Чернігівщини, а й з інших куточків країни зовсім не завадив би тутешній досвід нового, справді європейського, підходу до керівництва підприємством і ставлення до людей.

Але є у Ладані і щось таке, що вже точно можна назвати сенсацією. Річ у тім, що керівники «Пожспецмашу» взяли на себе турботу не лише про матеріальне благополуччя своїх працівників, а й про їх стан внутрішній, духовний. За власні кошти вони взялися фінансувати відродження Свято-Покровського собору, який є головною святинею Ладанського монастиря, територію якого завод передав місцевій православній громаді!

Отак живуть сьогодні «Пожспецмаш», селище Ладан з навколишніми селами, і тисячі людей, які вірять у ще краще майбутнє. І знають, що так і буде, якщо на заваді прогресу не стануть недоброзичливці, заздрісники і чиновники-бюрократи.

Таким чином, підприємство, з якого почалося відродження економіки регіону, успішно працює і розвивається. При цьому варто звернути увагу на те, що нинішній «Пожспецмаш» абсолютно не залежить від держави, не потребує якихось додаткових бюджетних «вливань» від неї і не сидить «на шиї» у платників податків Самотужки налагоджено стосунки із закордонними економічними партнерами, підписуються угоди, зав’язується тісна співпраця. Завод знову виходить на міжнародний ринок, його продукція здобуває визнання спеціалістів. В останні роки на «Пожспецмаші» розроблено конструкторську документацію, виготовлено та сертифіковано нові зразки продукції, серед яких, наприклад, автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги - АЕШМД-3/1 (Fiat Ducato)-01 ТУ У 34.1 – 36264544-003:2009 на шасі Fiat Ducato. Є й інші проекти, які відповідають світовим стандартам. Звернімо увагу, все це на підприємстві, яке колись починалося з виробництва простих пожежних драбин та… сковорідок!

При цьому, сьогодні однією з програмних тез нового керівництва «Пожспецмашу» є створення комфортних умов для плідної роботи своїм працівникам та можливостей для достойного життя і відпочинку їм та їхнім родинам.

Анатолій МИРОШНИЧЕНКО,
засновник ТОВ «Завод «Пожспецмаш»