На комунальні «діри» запозичені мільйони доларів

Світовий банк відкрив Україні кредитну лінію для реалізації енергозберігаючих інвестпроектів у житлово-комунальній сфері.

Так, Чернігівському міськвиконкому виділили 14,8 мільйона доларів. Івано-Франківському - 7,2 мільйона дол., Одеському - 35,5 мільйона дол.

У сумі ці 57 мільйонів дол. надали в рамках реалізації нового «Проекту розвитку міської інфраструктури». До того ж, це лише початок – загалом же проект передбачає надання українським житлово-комунальним підприємствам 140 мільйонів дол.

Кредити видані терміном на сімнадцять років під урядові гарантії. З них перші п’ять років – пільгові. Тобто підприємства у цей період сплачують тільки відсотки за користування кредитом, а власне кредит починають погашати по закінченню п’яти років.

Ставка кредиту плаваюча, але вона коливається у межах 4,5%. За ці гроші у містах повинні замінити насоси, які здійснюють водопостачання та водовідведення, збільшити економію енергетичної складової у тарифах на відповідні комунальні послуги тощо.

«Реабілітація муніципальної інфраструктури приведе до зниження вартості операційних витрат і покращить фінансову життєздатність комунальних підприємств. Крім того, в час економічної кризи капітальні видатки, які фінансуватимуться проектом, також спрятимуть відродженню місцевих економік та ринків», - говорить директор представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. На його думку, термін окупності інвестпроектів становитиме не більше ніж три-чотири роки.

Однак на цьому кредитна допомога із впровадження енергопроектів у ЖКГ не завершується. В рамках проекту без господаря залишилося ще 80,5 мільйона дол. Це так званий «відкритий» компонент проекту, за фінансування з якого борються 20 українських міст.

«Якщо ми виберемо третину цих коштів 2009 року, то вони готові збільшити кредитну лінію до 400 мільйонів дол.», — говорить міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

Частково допомагало у фінансуванні енергопроекту Світовому банку й шведське Агентство міжнародного співробітництва та розвитку, яке надало грант у сумі близько 5,6 мільйона дол.

За словами посла Швеції Стефана Гуллгрена, його країна готова інвестувати в Україну щорічно близько 20 мільйонів євро. І ці інвестиції стосуються не тільки вітчизняних енергозберігаючих проектів, але й охорони навколишнього середовища, розвитку права. Однак, як і будь-який обачливий інвестор, шведи готові давати гроші тільки під конкретні інвестпроекти...

Як зізналися «Дню» місцеві очільники, що отримали кредити, процедура виділення та розпорядження кредитними коштами Світовим банком настільки чітко виписана, що нажитися на інвестованих грошах нечесні на руку чиновники не зможуть.

Адже ні водоканали, ні якісь інші комунальні підприємства не отримують ці гроші на свої рахунки. Вони лише оголошують тендери на здійснення певних робіт, купівлю насосів тощо. Розраховується з кінцевими виконавцями Мінфін, якому і перераховують кредитні ресурси.