Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Актуальне інтерв'ю
Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Півтора мільярда гривень заощадила для населення Держцінінспекція
Півтора мільярда гривень заощадила для населення Держцінінспекція

Півтора мільярда гривень заощадила для населення Держцінінспекція

Життя в Україні дорожчає. Найперше це позначається на наших гаманцях після чергових відвідин магазинів або ж базарів.

Хорошого тут мало, хоча ми усвідомлюємо, що годі чекати іншого, коли подорожчали транспортні послуги та енергоносії. Тим часом уряд нас запевняє, що він не відпускає ціни з-під контролю.

Про це розповіла начальник Державної інспекції з контролю за цінами Наталія Немодрук.

- Пані Наталю, здавалося б, ринкові умови та конкуренція мали б поставити все на свої місця. Хочеш - купуй, не хочеш - шукай дешевше. І тим не менше, Ви очолюєте державну структуру, яка покликана втручатися у формування ціни підприємцем або продавцем. Чи не закладене тут протиріччя?

- Так вважають чимало людей. Однак протиріччя у цьому немає. Сьогодні жодна розвинута держава світу не живе без регулювання економіки. Дуже багато країн вдалися до досвіду колишнього СРСР, оскільки навіть у ринкових умовах вже неможливо жити тільки сьогоднішнім днем. Усвідомлює це й нині діючий уряд. У нас як було раніше? Змінюється влада, і реформи починаються з чистого аркуша. Хоча для розвитку держави мають бути поступальність та послідовність. Цей принцип сповідує й Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко.

Що ж до цін, то держава в особі нашої структури насамперед регулює цінову політику на ті товари, які є соціально важливими для громадян.

- Їхній перелік великий?

- Уряд ще на початку 2000 року затвердив 32 найменування різних товарів і послуг. Серед них - борошно, три види хліба, макаронні вироби, масло, олія, молоко, крупи, найнеобхідніші ліки. Регулюються також житлово-комунальні послуги, електроенергія, скраплений газ та тверде паливо для побутових потреб, послуги міського пасажирського транспорту, окремі види нафтопродуктів, дизельне паливо, бензин.

- Цей список змінюється з часом?

- Глибоко переконана, він повинен розширюватися. Наприклад, зараз у ньому немає риби, а отже, на вартість риби, навіть найпростішої, ми не впливаємо, тому будемо вносити таку пропозицію до уряду.

Різними адміністративними заходами повинно регулюватися й використання бюджетних грошей, що спрямовуються на надання послуг за державні гроші. Це ж гроші народу! Їх використання має бути жорстко регульованим, а люди, які продають свої послуги бюджету, повинні завчасно знати чіткі правила гри.

Наприклад, закупівля продуктів харчування для армії, з чим ми нещодавно зіткнулися, коли київська фірма відповідала за харчування солдатів у західній Україні. Продукти вони купували у західних регіонах, але чомусь вартість харчування формувалася за ...столичними цінами, які інколи бралися зі стелі. Тому, як свідчать матеріали перевірок КРУ, яйця за державні гроші у них коштували нібито 18 грн!

Чиновники повинні берегти гроші суспільства, як свої, власні. Приватники рахують кожну власну копійку і шукають, де дешевше, а перейматися економією державних грошей у нас чомусь не заведено.

Дуже часто ми стаємо свідками різних оборудок тому, що в країні або недосконале законодавство, або доволі спритні ділки. Ми мали приклади, коли до затрат з виробництва соціального хліба включалися затрати на випічку тортів чи іншої здоби, у витратах на варену ковбасу стояли витрати на сирокопчену продукцію, а у квартплату закладалися кошти для відряджень чи утримання баз відпочинку працівників ЖКГ. Сьогодні діють чіткі, затверджені урядом, Порядки формування вартості соціально-важливих продовольчих товарів та послуг, які виключають такі ситуації.

Недавно Держцінінспекція перевірила Хорольський молочний комбінат, що випускає дитяче харчування. Це підприємство організувало торговий дім для реалізації своєї продукції, тобто створили окрему юридичну особу. І додумалися витрати цілком самостійної торговельної структури включити у собівартість дитячого харчування. Тому кожна пачка дитячого харчування подорожчала як мінімум на 2,5 грн. Довелося покласти цьому беззаконню край і оштрафувати їх на 3 млн грн, які повинні надійти до держбюджету.

- Чи не могли б Ви розповісти про ситуацію на споживчому ринку?

- З усією відповідальністю стверджую, що в липні 2009 року вона була відносною стабільністю. Так, на ринку продовольства знизився середній рівень роздрібних цін на хліб та хлібопродукти, м'ясо та м'ясопродукти, молоко, а ось на олію та жири зафіксовано незначне зростання.

Разом з тим, збільшення цін у липні на яйця курячі викликане сезонністю їх виробництва на фоні значного зниження цін з початку року (на 29 %).

Є проблеми з подорожчанням цукру. Тут зростання сягнуло 3,5%. Однак, упевнена, що надходження в магазини цукру з продовольчого резерву дасть можливість стабілізувати цей сегмент ринку.

Відстежуємо ми й обгрунтованість витрат на житлово-комунальні тарифи. Таким чином уже зекономили для населення тільки за минулий рік півтора мільярда гривень.

- Нині у всіх на слуху конфлікт між Кабміном та КМДА довкола різкого скачка квартплати.

- Однозначно, тарифи у Києві потрібно підвищувати. Адже вони не змінювалися ще з 2006 року. Провина місцевої влади полягає в тому, що це слід було розпочинати раніше і не з кавалерійського наскоку, щоб одним махом залатати усі дірки, зокрема, й сліди своєї безгосподарності.

Міська адміністрація цього разу встановила тарифи по кожному з 9264 будинків, які розраховані за не передбаченою жодними нормативними документами формулою. Використані для розрахунків тарифів показники щодо загальної площі будинків та прибудинкових територій в окремих випадках не відповідали даним технічних паспортів, що призвело до завищення витрат до 30%.

У нашій квартплаті заробітна плата працівників жеку становить 60-70%. І було б півбіди, якби ми оплачували зарплату реальної, а не дутої кількості комунальників. Чомусь Мінжитлокомунгосп уже багато років не переглядає нормативну чисельність штату працівників. І сьогодні КМДА скористалася цією прогалиною в законодавстві. Хоча розбіжність між плановою та фактичною чисельністю основного виробничого та адміністративного персоналу сягає до 40 %. Така ж вакханалія щодо тарифів на послуги з технічного обслуговування ліфтів, внаслідок чого їх вартість інколи збільшується у два-три рази порівняно з висновками ДЦІ по економічно обгрунтованих витратах.

Потребують термінового перегляду Мінжитлокомунгоспом у бік зменшення й застарілі питомі норми витрат умовного палива та теплової енергії. Через відсутність встановленого на державному рівні Порядку перерахунків за ненадані або надані в неповному обсязі житлово-комунальні послуги (утримання житла, тепло, вода, стоки) населення щорічно зайво сплачує сотні мільйонів гривень. Ця проблема стосується не тільки Києва, де сума неповернених коштів за 2007-2008 роки зашкалила за 220 млн грн, а й Донецької області - 32 млн грн, Запорізької - 14,5, Миколаївської - майже 20 млн грн.

- Тобто, йдеться про надмірно сплачені гроші, які повинні бути повернені людям?

- Саме так, однак місцеві органи влади чомусь, розуміючи, що ці кошти залишаються у підприємств-виробників послуг, думають інакше. Тут ми будемо категоричними. Або вони зайві гроші віддадуть людям, або ж будуть оштрафовані і заплатять до держбюджету вже потрійну суму.

- Напевне, бракує прозорості й на ринку ліків?

- Запроваджений чинним законодавством механізм ціноутворення тут також вкрай недосконалий. Нині МОЗ не вимагає обов'язкового відображення у первинних документах на відпуск медичних препаратів ціни виробника. Це ускладнює процес нашого контролю і призводить у разі реалізації лікарських засобів декількома суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову торгівлю, до безпідставного зростання цін на шляху до кінцевого споживача - населення.

Нині ми разом з Мінекономіки ініціюємо перед МОЗ розроблення нового національного переліку основних виробів медичного призначення, а також внесення змін до діючих нормативних документів, що регламентують формування цін на лікарські засоби. Ми повинні увійти до осінньо-зимового сезону з чітким документом, щоб мати можливість захистити населення від свавілля деяких аптечних диктаторів.

І нехай бізнесмени нас звинувачують у тому, що державне регулювання ціни нібито штовхає їх на збитки. Насправді ж дуже багато крупних виробників ліків та торговельних фірм говорять: "Ми прийшли сюди надовго і хочемо працювати прозоро та за законом". Як правило, обурюються ті, хто прийшов на один день. Їм треба зірвати куш побільше, а про стабільне майбутнє та інтереси хворих людей вони не думають.

Не менше порушень і з наданням освітніх послуг, де також відсутній прозорий механізм ціноутворення. Його запровадження тривалий час зволікається Міністерством освіти. Це призводить до того, що навіть провідними економічними вищими навчальними закладами визначення вартості навчання студентів-контрактників здійснюється на основі економічно необгрунтованих витрат. У результаті ті, хто навчався на стаціонарі, переплачували до 40%, а заочники - до 200 %.

Мінекономіки та Держцінінспекція й надалі докладатимуть усіх зусиль, аби галузеве міністерство якнайшвидше удосконалило механізм регулювання цін на освітні послуги.

- На вас покладено й проведення контролю.

- Лише у першому півріччі нинішнього року до порушників державної дисципліни Держцінінспекцією застосовано адміністративно-господарських санкцій на суму в понад 2,7 млрд грн, а з державного бюджету зменшено витрати на дотації та субсидії на 40,3 млн грн. Це - реальна економія бюджетних коштів! До правоохоронних органів направлено 228 матеріалів з питань порушення законодавства, а 84 - іншим контролюючим органам.

- Можливо вам бракує нових повноважень? Не важко знаходити спільну мову з владою регіонів?

- Буває по-різному. Скажімо, скористалися наданими повноваженнями щодо регулювання вартості харчування в освітніх закладах і запровадили обмеження торговельних надбавок до 50% закупівельної вартості облдержадміністрації лише у 13-ти регіонах України. Тоді як в інших областях, де місцева влада випустила ситуацію з-під контролю, рівень торговельних націнок подекуди сягнув до 800%.

Але загалом, із більшістю губернаторів, зокрема Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської, Полтавської, Івано-Франківської, Хмельницької та інших областей, а також з керівництвом АРК, ми знаходимо порозуміння. Коли на місці - професіонали, працюєш із задоволенням. Що ж до повноважень, то нам їх вистачає. Сьогодні багатьом міністерствам треба серйозно попрацювати над нормативною базою. Нової редакції потребує й закон "Про ціни та ціноутворення", який був ухвалений ще в 1990 році. Нині його розробка перебуває на завершальному етапі, і вже найближчим часом він буде винесений на розгляд Кабінету Міністрів.

Розмову вела Наталія Тихоненко

Коментарі (1)

СтопГосценкоррупции | 2009-08-07 22:14

Начальница Госценинспекции НЕМОДРУК при полном согласии министра экономики Данилишина за два года полностью уничтожила Госценинспекцию,разогнав профессионалов-руководителей,заменив их случайными типами-бездарями,далекими от ценообразования и от госслужбы вообще.Есть в госценинспекции и человеки с криминальным "ценовым" прошлым.
Поэтому,нечего удивляться,что теперь у Госценкоррупции можно за взятку купить любой тариф...
ОНИ С РАДОСТЬЮ НАРИСУЮТ СУММУ ВЗЯТКИ,МОГУТ И РАСЧЕТНЫЙ СЧЕТ ВАМ ДАТЬ,КУДА "КАССУ" ПЕРЕЧИСЛИТЬ.
А ПОТОМ -УТВЕРДЯТ ВАМ,ДОРОГИЕ ЖИТЕЛИ УКРАИНЫ-ЛЮБОЙ ТАРИФ.Правда их лакеев иногда арестовывают ,для галочки.Только в этом году семерых арестовали.Из них-двоих начальников-назаченцев Немодрук-Данилишина.
НО ВОТ ОРГАНИЗАТОРОВ И ЗАКАЗЧИКОВ ВЗЯТОК ЛОВИТЬ НЕЛЬЗЯ-ОНИ ДЕНЬГИ НА ВЫБОРЫ СОБИРАЮТ.
ИНТЕРЕСНО,ДЛЯ КАКОЙ ПАРТИИ, ИЛИ В ЧЕЙ КАРМАН?????
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM