Україна на межі соціального вибуху. Звернення

Шановні підприємці, до Вас звертається Всеукраїнська асоціація «Укрринок». Це звернення не є спробою виправдати той чи інший ринок України.

Звертаючись до Вас, сподіваємось на розуміння ситуації, яка останнім часом склалася в країні і чим вона може закінчитись.

Підставою для цього звернення є те, що ринкам України, як суб’єктам господарювання - юридичним особам так і фізичним особам підприємцям, які працюють на ринках, Уряд оголосив війну. Нічим іншим не можна назвати той законотворчий нігілізм, який розпочався наприкінці 2008 року.

Основною причиною початку цієї абсурдної законотворчості стала ситуація з «роздутим» державним бюджетом, який просто вирішили «підлатати» за рахунок зменшення відрахувань до місцевих бюджетів, а щоб останні не «впали на коліна» (а саме це передбачалось на весні 2009р.), вирішили обкласти непомірною данню представників тих самих місцевих громад, при чому всіх без винятку, подарувавши місцевим радам законопроект №3532 «Про місцеві податки та збори», у якому нібито просто впорядковується система місцевих податків, але виявляться, що забули провести розрахунки, як наслідок – підвищення плати за паркування, рекламного та туристичного збору в декілька разів і, як шедевр з’являється ринковий податок, який перекладає сплату ринкового збору на адміністрації ринків, збільшуючи його до 700 разів.

Ви всі пам’ятаєте, яку хвилю протесту викликав цей законопроект, який призвів до протистояння законотворців та підприємницької спільноти, але це було лише початком, так як стан економіки в країні лише погіршувався і, як наслідок цього з’являються кілька законопроектів, за якими повинен наповнитись Пенсійний фонд з кишень підприємців. Але парадокс в тому, що ці законопроекти з’являються одразу ж після заяв голови Пенсійного фонду про те, що Пенсійний фонд перенаповнено.

Постає питання - так навіщо збільшувати до нього відшкодування, а відповідь проста – тому що програма Уряду по виходу з кризи базується на всебічному обмані та популізмі метою яких є «дотягнути» до виборів 2010 року за будь-яку ціну. Доказом цього стало те, що після провалу всіх безглуздих законопроектів Уряду, шляхом голосування у Верховній Раді України, Прем’єр Міністр бере на себе верховенство закону і просто розпочинає підміняти закони підзаконними актами (а саме постановами Кабміну), які не мають не розрахунків, не обґрунтувань та навіть не відповідають порядку прийняття.

Саме такою і з’явилась постанова №366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», яка по суті є антиконституційною і зводить нанівець верховенство Закону в Україні. Під добровільними внесками, які обіцяють з телеекранів, цією постановою СПД нав’язують обов’язкові щомісячні платежі до пенсійного фонду України у розмірі 33,2% від мінімальної заробітної плата ( що становить 625 грн. і надалі зростає) тобто 208 гривень щомісяця з 1.05.2009р.

Незважаючи на сотні звернень до Уряду, політики від бізнесу вперто не хочуть почути, що в усьому цивілізованому світі людина, яка інвестує кошти в економіку власної країни, тобто створює собі робоче місце за власні кошти, працює на свій страх і ризик в пенсійний фонд сплачує кошти лише за власним бажанням, тому, що результат її діяльності - це не заробітна плата, а – прибуток, який вже оподатковано тим чи іншим способом.

Якщо навіть «наплювати» на верховенство Закону, то все рівно де ж справедливість, за яку бореться Уряд – адже підприємець, якого примушують щомісяця сплачувати 208 грн. станом на 1.05.2009р. буде мати таку саму пенсію, як і людина, яка ні дня в житті не працювала.

Зважаючи на всі ці факти постанова №366 просто не могла не викликати хвилю обурення, результатом якої стало більше 7000 звернень до адміністративного суду від підприємців з усієї України і, як наслідок втрату авторитету Уряду та довіри до нього з боку підприємців.

Зрозумівши, що своїми хаотичними діями Уряд спричинив конфлікт у суспільстві, слід зрозуміти також, що потрібно шукати інші шляхи наповнення «перенаповненого» Пенсійного фонду та «перевиконаного» бюджету, залишивши підприємців у спокої, надавши їм змогу й надалі працювати на спрощеній системі оподаткування. Але не тут то було - не потрібно пояснювати, що таке втрата електорату перед виборами?.. (а підприємницька спільнота та їх сім’ї – це мільйони голосів на виборах), тому залагодити або просто залишити соціальний конфлікт, який не заплановано виникнув (а може й не зовсім не заплановано) втративши імідж захисника та благодійника не може дозволити жодний політик (а тим паче той у якого є хоча б якісь перспективи на близьких виборах) тому замість примирення Кабмін озброюється відомим висловом: «Якщо мафію не можна перемогти – її треба очолити», і втілює його на практиці: – якщо з підприємців не вийшло просто взяти грошей, а просто примиритись не дозволяє втрата іміджу, то потрібно дати їм нового ворога і перевести конфлікт в площину, в якій Камін став би захисником а не загарбником. А з кого легше за все зробити ворога – з «сусіда по комунальній квартирі» (в розумінні тісного зв’язку та щоденних контактів на обмеженій території), який, до того ж ще й просить повернути борг за користування його майном, – просто ідеальний ворог.

Саме в такій послідовності розгортання подій з’являється постанова №278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи», метою якої ніби то є зменшення орендної плати на ринках, але на практиці вона лише ще раз підтверджує, що певним особам необхідно очолити конфліктну ситуацію і скористатися нею за всяку ціну.

А ціною такого популістського вирішення проблеми буде розорення ринків, тому що необґрунтована методика розрахунку не піддавалась жодному аналізу і, як наслідок при забезпеченні її виконання підприємство отримає валового доходу на 20 – 40% менше ніж його валові витрати (тобто на 100 тис. грн. витрат буде зібрано лише 60 – 80 тис. грн.. надходжень – про яку рентабельність у 20% йде мова?) – так що це за регуляторний акт, який навіть не передбачає наслідків свого впровадження.

Окрім необґрунтованості ця постанова має ще декілька цікавих фактів, які свідчать, що вона є не більш ніж нашвидкуруч вигаданою спробою повернути повагу до Уряду перед наступними виборами:

- по-перше - це сам час її прийняття та впровадження, адже прийнята вона була в березні, а набрала чинності лише в кінці липня, коли загострення конфлікту підприємець – Уряд стало максимальним і адміністративний суд просто «завалено» позовами. Якщо так сильно перейматись проблемами ринків, чому ж не впровадити її в дію одразу після прийняття?.., або чому взагалі не в 2008 р., чи то в 2007 р., адже ситуація з ти часів змінилась мало;

- по-друге в наказі Мінекономіки, який регулює впровадження постанови №278 кудись загадково поділась фраза «…у торговельних об’єктах», яка розповсюджувала дію постанови на торговельні комплекси та центри, - що з поспіху зачепили інтереси підприємців з торгових центрів, чи все таки їх власників?., чи може в торгових центрах нижче орендна плата і підприємці там захисту не потребують?..

То до чого ж ведуть такі законопроекти та постанови – лише до поглиблення соціального конфлікту та тіньової економіки, тому що при ринковій економіці два суб’єкти господарювання завжди домовляються без втручання третьої сторони і ринок не може запросити за послуги більшу ціну ніж підприємець може сплатити, так як і підприємець не може поставити ціну на товар вище ніж покупець спроможний заплатити інакше ринок товарів – послуг миттєво відреагує (ринки самі зменшують ставки оренди так як і підприємці знижують ціни на товар чи то впроваджують акційні знижки) – це основний закон ринкової економіки «попит породжує пропозицію». І, якщо Ви будете чесними перед собою, то погодитесь, що як би Кабмін не намагався вплинути на ситуацію ви не продасте товар дорожче ніж його можуть купити, так і не знизите на нього ціну, якщо його готові будуть купляти, не зважаючи при цьому на жодні коливання орендних ставок.

В цьому зверненні викладені лише факти і лише з тією метою, щоб Ви замислились над ситуацією, що склалась, а не йшли на захист інтересів недолугих політиканів. Звертаємось до Вас, не дозвольте відкинути Україну на початок її становлення у 90-і роки, коли процвітав бандитизм і повний хаос в бізнес середовищі, адже повернення до тіньової економіки не дасть нічого окрім перерозподілу сфер впливу та зубожіння України.

Тож всі загравання з боку законотворців є лише спробою маніпулювання Вашою свідомістю і спробою на протистоянні узурпувати владу - всесвітня історія показує, що революції можливі лише при розгорнутому суспільному конфлікті, а коли довіра політикам підірвана і суспільство не реагує на їх заклики проти політичних опонентів необхідно створити внутрішнього ворога в самому суспільстві, що вони і далі будуть намагатись робити, тож житимемо минулим чи будуватимемо майбутнє залежить лише від нашого з Вами порозуміння і того вибору який ми разом зробимо. З апетитами нашої Влади можна не сумніватись, що ще не одного разу нам прийдеться виступити єдиним фронтом, А НІЯК НЕ ВОРОГОМ ОДИН ОДНОМУ!!!